Рішення

від 10.04.2019 по справі 908/442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/33/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 Справа № 908/442/19

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність від 02.01.2019

від відповідача : не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/442/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, буд. 42, м. Київ, 02088, поштова адреса: поштове відділення № 9, а/с ТОВ "Баядера Логістик", м. Запоріжжя, 69009, ідентифікаційний код 35871504)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт плюс" (вул. Кремлівська, буд. 63А, офіс 15, м. Запоріжжя, 69041, ідентифікаційний код 39715436)

про стягнення 22 573,32 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт плюс" про стягнення заборгованості в сумі 7 513,71грн., пені в сумі 8 952,96 грн., штрафу в сумі 525,96 грн., 20% річних у сумі 5 153,43 грн., інфляційних витрат у сумі 427,26 грн., за договором поставки № 1942/15 від 20.05.2015.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/442/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/33/19. Судове засідання призначено на 25.03.2019.

Ухвалою суду від 25.03.2019 вирішено справу № 908/442/19 розглядати за правилами загального позовного провадження. Відкрито підготовче провадження. Відкладено підготовче засідання на 10.04.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 10.04.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 10.04.2019.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що 20.05.2015 між сторонами укладено договір поставки № 1942/15, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 133 996,80 грн. В порушення прийнятих на себе зобов'язань, отриманий товар відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого сума основного боргу становить 7 513,71 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня у розмірі 8 952,96 грн., штраф у сумі 525,96 грн., 20% річних - 5 153,43 грн. та 427,26 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 530, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 10.04.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 між товариством зобмеженою відповідальністю Баядера Логістик (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт плюс" (Покупець) укладено договір поставки № 1942/15, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар (п. 4.1.).

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди, що ціна на Товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення (п. 5.1.). Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар (п. 5.2.). Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар (п. 5.3.).

Пунктом 6.1. договору сторони обумовили, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2.).

Відповідно до п. 6.3. договору, якщо в строк, визначений п. 6.1 даного Договору, Покупець не сплатив Товар відповідно до цін, зазначених у рахунку або накладній і за цей час ціни на Товар зросли, то, надалі оплата за Товар, за який Покупець вчасно не розрахувався, здійснюється Покупцем за новими цінами відповідно до чинного Прайс - листа Постачальника.

Якщо Покупець, при здійсненні оплати Товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то Постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.4.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно накладних (копії містяться в матеріалах справи) на загальну суму 133 996,80 грн.

Отже, позивачем умови договору виконані належним чином, жодних претензій відповідачем не заявлялось.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, у повному обсязі здійснена не була.

Встановлено, що відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти за отриманий товар в сумі 55 389,09 грн., про що свідчать платіжні доручення: № 359 від 31.05.2018 на суму 5 000,00 грн., № 377 від 18.06.2018 на суму 10 000,00 грн., № 402 від 18.07.2018 на суму 15 134,73 грн., № 409 від 30.07.2018 на суму 15 000,00 грн., № 427 від 28.09.2018 на суму 10 254,36 грн.

Крім того, відповідачем повернуто товару на загальну суму 71 094,00 грн., що підтверджено накладною на повернення від покупця № 3586 від 05.07.2018 на суму 69 835,20 грн. та накладною на повернення від покупця № 3748 від 17.07.2018 на суму 1 258,80 грн.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 513,71 грн., пені в сумі 8 952,96 грн. за загальний період з 26.04.2018 по 31.01.2019, 525,96 грн. штрафу, 20% річних за період з 26.04.2018 по 31.01.2019 в сумі 5153,43 грн. та інфляції за період червень 2018 - вересень 2018 року в сумі 427,26 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строк у повному обсязі не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 7 513,71 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 513,71 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати товару, позивачем нарахована пеня у розмірі 8 952,96 грн. за загальний період з 26.04.2018 по 31.01.2019 та 525,96 грн. штрафу,

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 8 952,96 грн. та штраф у розмірі 525,96 грн., оскільки це не суперечить п. 7.1. Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 9.2. договору сторони обумовили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Позивачем заявлено до стягнення 20% річних за період з 26.04.2018 по 31.01.2019 в сумі 5153,43 грн. та інфляції за період червень 2018 - вересень 2018 року в сумі 427,26 грн.

Розрахунок 20 % річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства та умов договору, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворіт плюс" (вул. Кремлівська, буд. 63А, офіс 15, м. Запоріжжя, 69041, ідентифікаційний код 39715436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, поштова адреса: 69009, м. Запоріжжя, поштове відділення № 9, а/с ТОВ «Баядера Логістик» , код ЄДРПОУ 35871504) - 7 513 (сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 71 коп. основного боргу, 8 952 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 96 коп. пені, 525 (п'ятсот двадцять п'ять) грн. 96 коп. штрафу, 5 123 (п'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 43 коп. - 20 % річних, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 26 коп. інфляції та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян