Рішення

від 10.04.2019 по справі 923/164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року                                                  Справа № 923/164/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши справу

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31901655

          до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійний інтернет-магазин», місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 39592564

про стягнення 662921,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не прибув

від відповідача – не прибув

05.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (далі-позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійний інтернет-магазин» (далі – відповідач) заборгованості за договором поставки №070415-001 від 07.04.2015 у розмірі 662921,25 грн.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 525, 530, 610, 626, 629, 691, 692, 712 ЦК України, обґрунтовані твердженням позивача про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого позивачем за вищевказаним договором поставки, у зв'язку із чим у нього наявний борг у розмірі 662921,25 грн.

Справу, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019, розподілено судді Остапенко Т.А.

Ухвалою від 11.03.2019, судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Перше засідання призначено на 10.04.2019, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи із доказами в обґрунтування вимог та заперечень.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. 09.04.2019 (вх. 3202/19) від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. У заяві наголошено на підтриманні позовних вимог.

Відповідач, явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження, що надсилалася за юридичною адресою відповідача, повернулася до суду без вручення, із відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Днем вручення судового рішення, згідно п. п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву, протягом визначеного строку, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на наведене, справа була розглянута за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами. Справа розглянута у межах строку, визначеного ст. 248 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

07.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надійний інтернет-магазин» (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 070415-001 (далі – Договір) (а.с. 11-16).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка укладається одночасно з укладанням цього договору і після укладання сторонами є невід'ємним додатком до цього договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, встановлюється в одиницях вимірювання та/або у грошовому виразі. Загальна кількість товару та асортимент (номенклатура), що вказана у специфікації є попередньою та не зобов'язує покупця, викупити саме таку кількість товару.

У п. 2.1. Договору сторонами узгоджено, що поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце поставки – склад постачальника, розташований у м. Києві.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що сторони вправі протягом дії цього договору змінювати базис поставки конкретної партії товару, що постачається постачальником за цим договором, на базис поставки СРТ (Інкотермс 2000). Покупець у замовленні на поставку партії на умовах, відмінних від базису поставки, визначеного в п. 2.1, вказує базис поставки СРТ відповідно до Інкотермс 2000, та назву місяця призначення поставки. В разі згоди постачальника поставити товар на умовах базису поставки СРТ, останній надає підтвердження замовлення покупця. В такому разі, поставка партії товару, базис поставки якої вказаний у заявці покупця і відрізняється від базису, вказаного у п. 2.1. цього Договору буде здійснюватися за правилами базису поставки СРТ. В залежності від визначення місця та умов поставки – склад постачальника, або інше місце, визначене сторонами, постачальник має право відповідно зменшувати або збільшувати вартість товару на суму вартості доставки товару до пункту поставки.

Згідно з п. 2.4. Договору право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за накладною (транспортним документом).

У розділі 3 сторонами узгоджено наступні умови щодо строків та порядку поставки.

Так, згідно з п. 3.1. покупець здійснює вибірку товару з асортименту, наявного на складі постачальника, та направляє постачальнику замовлення на поставку товару, користуючись відповідною електронною формою, доступною для покупця на сайті постачальника або по електронній пошті. Замовлення може надаватися постачальнику не менше, ніж за 10 робочих днів до запланованої дати поставки товару. Надіслання замовлення здійснюється у електронній формі для чого постачальник надає покупцю доступ на сайт постачальника або по електронній пошті, або факсом. Підтвердження замовлення постачальником (часткове підтвердження, непідтвердження) здійснюється по факсу або по електронній пошті, що сторони вважають письмовою формою, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України та визнають належним доказом у разі виникнення спору. Підтвердження замовлення постачальником може також шляхом прийняття його до виконання.

Протягом 3 робочих днів з дати отримання замовлення покупця постачальник зобов'язаний надати покупцеві факсове, електронне повідомлення про готовність товару до вивозу, що є підтвердженням погодження замовлення покупця, або повідомлення про неможливість поставки.

Після погодження замовлення постачальник оформлює товарні документи для відвантаження товару покупцю. Постачальник повинен поставляти товар згідно з замовленням покупця, погодженого постачальником, вчасно, у кількості, вказаній у такому замовленні, належної якості, а також у відповідності до інших вимог замовлення, цього договору та законодавства України.

Відповідно до п. 3.2. Договору постачальник зобов'язується поставити товар, не пізніше 3 робочих днів з моменту направлення покупцю повідомлення про готовність товару до поставки в порядку передбаченому цим Договором. Постачальник має право на здійснення дострокової поставки товару за згодою на це покупця.

Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входять у партію поставки, визначаються у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником та фактичним виконанням замовлення. Якщо сторонами не обумовлено інше місце поставки, товар приймається за кількістю та якістю представником (представниками) покупця, належним чином уповноваженими відповідно до чинного законодавства, на складі постачальника на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товару. (п.п. 3.3., 3.4. Договору).

Згідно з п. п. 6.3, 6.4 Договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього Договору. Ціни встановлюються у національній валюті України.

У розділі 7 Договору сторонами визначено наступний порядок розрахунків. Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100 % попередньої оплати або часткової попередньої оплати (п. 7.1. Договору).

Згідно з п. 7.2. Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому Договорі.

У п. 7.4. Договору зазначено, що в разі прострочення оплати товару, то з моменту прострочення оплати, товар вважається таким, що проданий в кредит, та постачальнику належить на такий товар право застави, при цьому поставка наступних партій товару призупиняється постачальником і не здійснюється до повного погашення заборгованості покупця по поставлених партіях товару. В такому випадку постачальник не відповідає за прострочення в поставці товарів.

У разі наявності заборгованості покупця за поставлений йому постачальником товар, кошти, що надходять на рахунок постачальника, зараховуються на погашення такої заборгованості по мірі утворення останньої і не є попередньою оплатою за здійснення поставок наступних партій товару (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору в разі систематичного (більше двох разів) прострочення в оплаті поставленого товару порядок розрахунків за цим договором змінюється на попередню оплату і покупець отримує товар тільки після повної оплати товару, який належить до поставки постачальником.

Згідно з п. 11.1 Договору, він вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє протягом одного року.

У Додатку № 1 до Договору сторонами, відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору, погоджено попередні асортимент товару та вартість товару, що планується постачати (а.с. 17).

Договір підписано сторонами із використання факсимільного відтворення підпису, про що ними, 07.04.2015 укладено Угоду № 1 про використання факсимільного відтворення підпису (а.с. 18).

У п. 1 Угоди № 1 про використання факсимільного відтворення підпису, сторони погодили, що при складанні документів, крім податкових накладних, у тому числі у Договорах, укладених у майбутньому, допускають використання факсимільного відтворення стороною свого підпису за допомогою засобів механічного або іншого аналога власноручного підпису.

07.04.2016 між сторонами, із використання факсимільного відтворення підпису, про що укладено відповідну угоду (а.с. 20) укладено Додаток № 2 до Договору, яким продовжено строк дії Договору до 07.04.2017 (а.с. 19).

Додатком № 3 від 07.04.2017 (а.с. 21) сторонами продовжено строк дії Договору до 07.04.2019 (а.с. 21).

На виконання умов Договору, позивачем здійснено поставку товару за наступними накладними:

- накладна № 1511265 від 15.11.2018 на загальну суму 136000,08 грн. (а.с. 23);

- накладна № 2111379 від 21.11.2018 на загальну суму 23354,00 грн. (а.с. 24);

- накладна № 2111381 від 21.11.2018 на загальну суму 7569,00 грн. (а.с. 25);

- накладна № 2211344 від 22.11.2018 на загальну суму 19866,01 грн. (а.с. 26);

- накладна № 2211113 від 22.11.2018 на загальну суму 12985,20 грн. (а.с. 27);

- накладна № 2211114 від 22.11.2018 на загальну суму 22807,99 грн. (а.с.28);

- накладна № 2211343 від 22.11.2018 на загальну суму 5140,97 грн. (а.с. 29);

- накладна № 2311225 від 23.11.2018 на загальну суму 4008,00 грн. (а.с. 30);

- накладна № 2311527 від 23.11.2018 на загальну суму 14010,70 грн. (а.с. 31);

- накладна № 2311530 від 23.11.2018 на загальну суму 45361,00 грн. (а.с. 32);

- накладна № 2311240 від 23.11.2018 на загальну суму 372860,98 грн. (а.с. 33).

Усього за вказаними накладними здійснено поставку товару на загальну суму 663963,93 грн. Накладні підписані уповноваженими представниками сторін, від покупця за генеральною довіреністю № 18122017/67 від 18.12.2017 (а.с.22).

Водночас, відповідач, всупереч умовам Договору, вартість поставленого товару, у визначених порядку та строки, у повному обсязі не оплатив, у зв'язку із чим, за твердженням позивача, у нього, на дату подання зазначеного позову, наявна заборгованість у розмірі 662921,25 грн., за усіма поставками здійсненими на виконання Договору поставки № 070415-001 від 07.04.2015, включаючи поставку за вищевказаними накладними.

11.02.2019, позивачем на адресу відповідача (до зміни реєстрації місцезнаходження) надіслано акт звірки взаєморозрахунків у якому зазначено про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 662921,25 грн. (а.с. 34-37), проте, як зазначає позивач, відповідачем вказаний акт не підписано та на адресу позивача не повернуто

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань із оплати товару, поставленого за Договором поставки № 070415-001 від 07.04.2015, стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання визначається як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, оскільки сторонами, укладенням окремих угод, погоджено використання факсимільного відтворення підпису при складанні документів, у тому числі Договорах укладених у майбутньому, Договір поставки № 070415-001 від 07.04.2015 та Додатки № 1, № 2 та № 3 до нього, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі та відповідають положенням ст. 202,205,207,208 ЦК України. Таким чином, у сторін виникли та існують зобов'язальні правовідносини із поставки.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем підтверджено факт належного виконання зобов'язань з поставки товару за договором поставки № 070415-001 від 07.04.2015, зокрема, за наданими до матеріалів справи накладними у розмірі 663963,93 грн. Натомість відповідач зобов'язання із своєчасної оплати товару, поставленого за цим Договором, належним чином не виконав. Доказів на спростування факту укладення договору, факту надання згоди на використання факсимільного відтворення підпису при вчиненні зазначеного правочину, отримання товару чи наявності заборгованості у заявленій до стягнення сумі, відповідачем у встановленому господарським процесуальним законодавством порядку, суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 662921,25 грн. за договором поставки № 070415-001 від 07.04.2015 є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 9943,82 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком»– задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійний інтернет-магазин» (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 15, ідентифікаційний код юридичної особи: 39592564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31901655) заборгованість за договором поставки № 070415-001 від 07.04.2015 у розмірі 662921,25 грн. та судовий збір у розмірі 9943,82 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне судове рішення складено та підписано 10.04.2019 року.

          Суддя                                                                                          Т.А. Остапенко