Рішення

від 04.04.2019 по справі 917/216/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 Справа № 917/216/19

м. Полтава

За позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енердживуд", 39600, м. Кременчук, пров. О. Кошевого, буд. 16

про стягнення 1050336,00 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1305 від 14.08.12, довіреність № 4641/19 від 22.01.19);

від відповідача: ОСОБА_2 (директор, відповідно до наказу № 1-к від 12.05.15)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач/ ПрАТ "Полтавський ГЗК") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енердживуд" (далі - відповідач/ ТОВ "Енердживуд") 1050336,00 грн. передоплати. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 3920 від 07.12.2017.

Ухвалою від 11.02.2019 господарський суд у складі судді Господарського суду Полтавської області Геті Н.Г. прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначив на 21.02.2019.

У зв'язку зі звільненням судді Геті Н.Г., на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду № 88 від 15.02.2019 та згідно з результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 917/216/19 було передано для розгляду судді Семчук О.С.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком передбаченим цим Кодексом.

Враховуючи викладене, ухвалою від 19.02.2019 суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. прийняла справу № 917/216/19 до свого провадження та постановила розгляд справи почати спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2019.

Ухвалою від 14.03.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.04.2019.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що договір № 3920 від 07.12.2017 за своєю правовою природою є змішаним договором, який об'єднує в собі договір поставки та договір підряду; позивач, як замовник за договором підряду був повідомлений відповідачем (виконавцем) про збільшення вартості матеріалів, проте не вимагав розірвання договору.

В судовому засіданні 14.03.2019 представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечує.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір № 3920 (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1 Договору у відповідності з дим Договором постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію у строки і на умовах, передбачених цим договором, а так само за цінами та у кількості, обумовленими специфікаціями та/або рахунками, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору постачальник підтверджує, що на момент підписання даного договору та наступних специфікацій до нього, продукція під забороною, арештом, у заставі, в податковій заставі не перебуває і є власністю постачальника.

Поставка продукції здійснюється на умовах DAP м. Горішні Плавні склад покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Поставка повного обсягу продукції здійснюється протягом терміну зазначеного у відповідних специфікаціях. Дострокова поставка допускається за погодженням сторін. Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно видаткової накладної, оформленої постачальником (п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

Згідно п. п. 4.1 - 4.5 Договору орієнтовна сума цього договору становить 12000000,00 грн. (дванадцять мільйонів грн., 00 коп.). Продукція, що поставляється постачальником, оплачується покупцем у національній валюті України за цінами, зазначеними у відповідних специфікаціях. Оплата здійснюється наступним шляхом: 100% по факту постачання продукції протягом 20 календарних днів, якщо інше не вказано у відповідній специфікації. Після підписання специфікації ціни зміні не підлягають до повної поставки. За наявності попередньої оплати, протягом 5 (п'яти) банківських днів після оплати, постачальник направляє покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформлює податкову накладну згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.2 Договору при порушенні пункту 3.2 цього договору постачальник сплачує на користь покупця штраф в розмірі 0,5% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення.

14.02.2018 сторонами укладено специфікацію № 7 до Договору на поставку жолоба пластинчатого 41185.658.100АСБ в кількості 1 шт., вартістю 1312920,00 грн. Термін постачання товару згідно Специфікації № 7 - 60 календарних днів після передплати 50%; умови поставки - 50% попередня оплата протягом 3 банківських днів від дати рахунку, 50% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів; продукція виробництва - ТОВ "Енердживуд"; продукція нова, 2018 року виробництва.

На виконання Договору та Специфікації № 7 позивач на підставі рахунку відповідача № 05/03 від 05.03.2018, сплатив відповідачу 1050336,00 грн. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями № 15577 від 06.03.2018 на суму 656460,00 грн. та № 36975 від 10.05.2018 на суму 393876,00 грн.(копії платіжних доручень - в матеріалах справи).

Відповідач же в свою чергу зобов'язання щодо постачання позивачу жолобу пластинчатого 41185.658.100АСБ вартістю 1312920 грн. не виконав.

В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ Енердживуд зобов'язань по Договору ПрАТ Полтавський ГЗК листом № 4641/177 від 08.01.2019 відмовився від виконання відповідачем зобов'язань в натурі та вимагав у відповідача повернення суми передоплати у семиденний термін з дня отримання вимоги.

Вказаний лист-вимогу відповідачем отримано 08.01.2019, про що директором відповідача ОСОБА_2 зроблено відмітку на вимозі.

З врахуванням викладеного, керуючись ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 1050336,00 грн. передоплати.

Відповідач позов заперечує з наступних підстав.

Так, відповідач стверджує, що текст Договору не містить визначення, щодо того, що його предметом є виключно поставка визначених родовими (або індивідуальними) ознаками продукції, виробів з найменуваннями, зазначених у стандартах, технічних умовах, прейскурантах тощо (в розумінні статті 266 Господарського кодексу України).

Відповідач вважає, що фактично, як випливає зі змісту Договору, сторони уклали Договір, в якому містяться елементи різних договорів (постачання та підряду), тобто - змішаний договір.

Так, за умовами договору відповідач виступав в якості постачальника продукції, яку сам і виготовляв, що унеможливлювало визначення ціни Договору в момент його укладення. Ціна в договорі не встановлена, в п. 4.1 ч. 4 Договору зазначена лише орієнтовна сума Договору - 12000000 грн. в тому числі ПДВ.

Також відповідач стверджує, що в момент укладення Договору невід'ємною частиною Договору була Специфікація № 1 від 07.12.2017 на суму 17353,63 грн. Замовлення було вироблено та поставлено позивачу, відносно чого у позивача не виникло претензій.

Крім цього, відповідач зазначає, що у зв'язку із замовленням позивачем значного асортименту виробів на суму 1312920 грн., що потребувало від відповідача значних власних обігових коштів для виконання даного етапу роботи із власного матеріалу на протязі 60 календарних днів, виникли фінансові труднощі для забезпечення виконання великого обсягу робіт. Умови Договору щодо орієнтовної суми договору фактично підтверджують застосування сторонами приблизного кошторису.

Листом від 08.05.2018 № 121 відповідач просив позивача внести зміни в строки виконання замовлення за специфікацією № 7 від 14.02.2018 й умови розрахунку, та скласти додаткову угоду до специфікації, встановивши строк виконання до 11.06.2018 та передоплату у розмірі 80 % до 11.05.2018.

Пізніше відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо перенесення строку поставки товару та збільшення його вартості (листи № 141 від 26.06.2018, № 281 від 05.12.2018, № 281/1 від 05.12.2018, № 284 від 07.12.2018, № 24 від 14.01.2019).

Крім цього, відповідачем надано копію листа № 181 від 12.10.2018 адресованого позивачу з проханням направити представників позивача на контроль складання жолоба пластинчатого 23.11.2018 та копію листа позивача № 2839/4670/16684 від 14.12.2018, згідно якого позивач повідомляє відповідача про результати перевірки виконання замовлення.

Також відповідач зазначає, що крім замовлення по Специфікації № 7 від 14.02.2018, позивачем було здійснено нове замовлення по Специфікації № 9. При цьому, зобов'язання з оплати товару отриманого згідно накладної № 10/08 від 10.08.2018 на суму 12600,00 грн. позивач не виконав.

Крім цього, відповідач вказує, що позивач залишив поза увагою те, що відповідач як підрядник своєчасно попередив його про наявність обставин, які впливають на збільшення собівартості продукції, що не залежать від підрядника, і має право відмовитися від Договору та вимагати від Позивача (замовника) оплати виконаної частини роботи.

З врахуванням викладеного відповідач вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та неправильно визначив підстави позову. В зв'язку з цим відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки.

При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що договір № 3920 від 07.12.2017 є змішаним договором, який поєднує в собі ознаки договору поставки та договору підряду не підтверджується умовами договору та заперечується позивачем.

Так, згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що на виконання умов Специфікації № 7 позивач здійснив часткову передоплату товару на суму 656460 грн. 06.03.18. Відповідач повинен був поставити передбачений у специфікації № 7 товар протягом 60 календарних днів після передплати 50%. Оскільки позивачем 50% передоплати у розмірі 656460 грн. було перераховано на рахунок відповідача 06.03.2018, то відповідач повинен був поставити товар по 07.05.2018 включно.

Суд звертає увагу на те, що позивач, враховуючи прохання відповідача 10.05.18 ще сплатив 393876 грн. При цьому, позивач неодноразово вимагав від відповідача виконання умов специфікації № 7.

Проте відповідач не поставив товару передбаченого специфікацією № 7 до цього часу.

Враховуючи це, суд вважає, що позивач правомірно відмовився від виконання відповідачем специфікації № 7 та вимагав від відповідача повернення суми передоплати у розмірі 1050336,00 грн.

Посилання відповідача у відзиві на специфікації № № 1, 8, 9 судом до уваги не беруться, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення передоплати за специфікацією № 7, інші специфікації при цьому не впливають на зобов'язання відповідача повернути суму передоплати по специфікації № 7.

Наявність інших специфікацій за договором свідчить про те, що договір поставки № 3920 від 07.12.17 є типовим, по ньому позивачу поставляється різна продукція відповідно до специфікацій.

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що текст Договору не містить визначення, щодо того, що його предметом є виключно поставка визначених родовими (або індивідуальними) ознаками продукції, виробів з найменуваннями, зазначених у стандартах, технічних умовах, прейскурантах тощо (в розумінні статті 266 Господарського кодексу України), оскільки згідно п. 1 ст. 266 ГК України предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Яка саме продукція буде поставлятися, відповідно до умов договору, визначається в специфікаціях (п.п. 1.1, 3.1. Договору).

Щодо пояснення відповідача стосовно виникнення у нього фінансових труднощів при виконанні замовлення позивача у зв'язку з його значним обсягом, суд зазначає, що згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. В даному випадку ризиковість (на власний ризик) передбачає власну відповідальність підприємця у разі невдалого вибору контрагентів, тощо.

Окрім того, суд звертає увагу на п. 4.4. Договору щодо неможливості зміни ціни після підписання специфікацій.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Враховуючи вказані норми, відповідач був вільним при визначенні умов договору, в тому числі умов специфікації № 7, він погодився із вказаними у специфікації № 7 строками поставки та вартістю товару. Таким чином, нездатність відповідача в момент укладення специфікації № 7 об'єктивно оцінити свої фінансові можливості та виробничі потужності, не звільняє його від відповідальності за невиконання зобов'язання.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивач, як замовник, у разі непогодження ним із підвищенням вартості замовлення мав відмовитися від договору, суд зазначає, що договір № 3920 від 07.12.2017 по суті є основним договором, на підставі якого сторонами укладалися різні специфікації. Таким чином, відмова позивача від договору спричинила б його відмову від решти специфікацій, які, як повідомляв відповідач, виконувалися сторонами.

До того ж, як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вказана норма не передбачає обов'язкової відмови покупця від договору задля повернення суми передоплати за непоставлений товар.

Посилання відповідача на те, що укладений договір поставки є змішаним, помилкове.

Досліджуючи умови договору, суд звертає увагу на те, що в його положеннях відсутнє будь-яке посилання на підрядні роботи чи на виготовлення продукції. Є лише обов'язок відповідача в строк поставити товар власного виробництва (зазначено в специфікації).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Проте, всупереч наведених вище правових норм відповідач своїми процесуальними правами не скористався. Належними та допустимими доказами свою правову позицію не довів.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1050336,00 грн. передоплати є документально та нормативно обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енердживуд" (39600, м. Кременчук, пров. О. Кошевого, буд. 16; код ЄДРПОУ 39788090) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802; код ЄДРПОУ 00191282) 1050336 грн. 00 коп. передоплати, 15755 грн. 04 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.04.2019.

Суддя О.С. Семчук