Рішення

від 09.04.2019 по справі 918/113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/113/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК"

до відповідача: Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 124 194,51 грн.

Секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1;

Від відповідача: не з'явився;

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 124 194,51 грн. з яких: 85 522,60 грн. основної заборгованості, 5 169,30 грн. інфляційних втрат, 16 649,31 грн. 30% річних, 16 853,30 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки товару №04 від 11 січня 2018 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано інфляційні втрати та 30 % річних та пеню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 921,00 грн. судового збору та 7 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Відзиву на позовні вимоги відповідач суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/113/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 09 квітня 2019 року.

09 квітня 2019 року позивачем подано заяву про стягнення витрат понесених на оплату правничої допомоги.

В судове засідання 09 квітня 2019 року представники відповідача не з'явився, про місце дату та час розгляду сторони відповідач повідомлений належний чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

11 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Аптека" Дубенської міської ради (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №04 (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти товари (надалі товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Вказаний договір підписаний представниками постачальника та покупця, та згідно з пунктом 6.1. набирає чинності з моменту його підписання.

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних) тощо, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Загальна ціна договору складає загальну суму всіх поставок за цим договором (пункт 1.6. договору).

Згідно з пунктом 4.4. договору, покупець сплачує 100 % вартості кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору позивачем у 2018 році передано відповідачу товар на загальну суму 124 830,29 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних (а.с. 19-65).

В свою чергу відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 39 307,69 грн., що визнається позивачем та підтверджується наданими позивачем актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 66-67).

Таким чином, неоплаченим залишається поставлений згідно договору товар на суму 85 522,602 грн., докази погашення вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 85 522,60 грн., є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а отже такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 5.2. договору сторони встановили, що у випадку порушення покупцем строку оплати товару, що передбачений цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Керуючись пунктом 5.2. договору позивач нарахував відповідачу з 16 853,30 грн. пені.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованої суми пені, вважає, що вказаний розрахунок відповідає положенням договору та умовам чинного законодавства, а відтак підлягає до задоволення.

Також керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 5 169,30 грн. інфляційних втрат та 16 649,31 30% річних.

Слід зазначити, що згідно пункту 5.3. договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, що передбачений даним договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми. Отже пунктом 5.3. договору сторони змінили розмір річних, що відповідає критеріям статті 625 ЦК України.

Здійснивши власний розрахунок нарахованих сум, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок відповідає положенням договору та умовам чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення 5 169,30 грн. інфляційних втрат та 16 649,31 30% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 204 ЦК України презумується правомірність правочину.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 ЦК України).

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд погоджується з аргументами позивача щодо заявлених вимог. Натомість відповідач не повідомив суду своєї позиції та не навів жодних аргументів проти заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в сумі 124 194,51 грн. з яких: 85 522,60 грн. основної заборгованості, 5 169,30 грн. інфляційних втрат, 16 649,31 грн. 30% річних, 16 853,30 грн. пені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положенями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати в сумі 1 921,00 грн. судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення 7 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На думку суду, розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній справі є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 08 лютого 2019 року, згідно з пунктом 1.2. якого передбачено, що адвокат виконуючи умови предмету договору про надання правової допомоги вивчає норми матеріального та процесуального права, з метою реалізації належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта, а також представлення його інтересів в Господарському суді Рівненської області, та вживає заходів до вивчення правових позицій Верховного Суду, що стосується даного спору.

Вказані положення знайшли своє відображення в акті №1 передачі прийняття наданої правничої допомоги від 02 квітня 2019 року, відповідно до якого адвокатське об'єднання надало а клієнт прийняв замовлену правову допомогу згідно з договором від 08 лютого 2019 року.

Зокрема на виконання вищезазначеного пункту договору 1.2. адвокатське об'єднання надало позивачу послуги з вивчення норм матеріального та процесуального права, з метою реалізації належного захисту прав та охороньованих законом інтересів клієнта, а також представлення його інтересів в Господарському суді Рівненської області, та послуги щодо вжиття заходів до вивчення правових позицій Верховного Суду, що стосується даного спору.

Вартість вказаних послуг сторонами визначена в розмірі 1 000,00 грн. Разом з тим матеріали справи не містять доказів фактичного виконання вказаних робіт в частині вжиття заходів до вивчення та застосування правових позицій Верховного Суду. Позовна заява не містить посилань чи обґрунтувань на основі правових позицій Верховного Суду. Також представником позивача не надано до матеріалів справи процесуальних документів, що містять правові позиції Верховного Суду або будь яких інших відомостей на підтвердження застосування представником позивача правових позицій Верховного Суду під час підготовки до цієї справи.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Суд погодився з позицією позивача та ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (ухвала від 27.02.2019). Наведена обставина свідчить про те, що даний спір в розумінні статті 12 ГПК України є спором незначної складності.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів фактичного вжиття заходів до вивчення та застосування представником позивача правових позицій Верховного Суду у даній справі, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача вказаних витрат. Відтак в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійно-правничі послуги в сумі 500,00 грн., суд відмовляє.

Щодо решти наданих послуг в сумі 6 500,00 грн., вказані витрати підтверджуються матеріалами справи та фактичними доказами виконання вказаних послуг, є співмірними з даним спором, а тому 6 500,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вул. Львівська, 73, код. 34134118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК" (353602, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Музиківська 36, код 41537895) 85 522 (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять два) грн. 60 коп. основної заборгованості, 5 169 (п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 16 649 (шістнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 31 коп. 30% річних, 16 853 (шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 30 коп. пені.

3. Стягнути з Комунального підприємства "АПТЕКА" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вул. Львівська, 73, код. 34134118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК" (353602, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Музиківська 36, код 41537895) 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору та 6 500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД-ВІК" (353602, Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Музиківська 36, код 41537895).

Відповідач: Комунальне підприємство "АПТЕКА" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вул. Львівська, 73, код. 34134118).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 11 квітня 2019 року.

Суддя Качур А.М.