Рішення

від 25.03.2019 по справі 911/267/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/267/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Світ Кормів , с. Королівка Фастівський район,

до відповідача підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 , с. Вороньків Бориспільського району,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство Світ Кормів , с. Червоне Фастівського району,

про стягнення 293 767,92 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 , довіреність від 08.02.2019;

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Світ Кормів , с. Королівка Фастівського району (далі по тексту - ТОВ ТВК Світ кормів ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.01.2019 до відповідача - підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 , с. Вороньків Бориспільського району (далі по тексту - Підсобне господарство) в якому просить суд стягнути відповідача заборгованість в розмірі 293 767,92 грн., з яких: 200 136,00 грн. основного боргу згідно Договору поставки від 22.04.2016 №92, 52 333,05 грн. пеня, 29 851,97 грн. 20% річних, 11 446,90 грн. індекс інфляції, та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 4 406,53 грн.

Позивач твердить, що отримав право вимоги боргу за договором поставки на підставі тристороннього договору відступлення права вимоги (цесії) №3, укладеного 27.04.2018 між ТОВ Торгово-виробничим підприємством Світ кормів (цедент), ТОВ Торгово-виробнича компанія Світ кормів (цесіонарій) та підприємством релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 (боржник).

Ухвалою суду від 24.01.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №911/267/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №911/267/19 призначено на 18.02.2019. Цією ж ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача залучено первісного кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство Світ Кормів , код 40320164.

18.02.2019 від ТОВ ТВК Світ Кормів до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист від 18.02.2019 №40 з додатками.

Ухвалою суду від 18.02.2019 підготовче судове засідання відкладено на 04.03.2019.

04.03.2019 від ТОВ ТВК Світ Кормів до господарського суду Київської області до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист від 04.03.2019 №181 з додатками.

Ухвалою суду від 04.03.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.3019.

В судове засідання 25.03.2019 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях просив суд позов задовольнити.

Відповідач та третя особа в судові засідання 18.02.2019, 04.03.2019 та 25.03.2019 уповноважених представників не скерували, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином. Відзиву чи письмових пояснень до суду не надходило.

Як свідчать залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач копію ухвали про відкриття провадження від 24.01.2019 отримав 02.02.2019, копію ухвали від 18.02.2019 отримав 27.02.2019, копію ухвали від 04.03.2019 отримав 14.03.2019, відтак суд належним чином завчасно повідомив відповідача про судовий розгляд та забезпечив відповідачу право та можливість взяти участь в судових засіданнях, подати відзив та докази на його підтвердження.

За таких обставин, відповідно до права суду, передбаченого частиною 9 ст. 165 ГПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позов ТОВ ТВК Світ Кормів до підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче підприємство Світ Кормів (далі - ТОВ ТВП Світ Кормів ) про стягнення 293 767,92 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

22.04.2016 між ТОВ ТВП Світ Кормів та Підсобним господарством укладено договір поставки №92, відповідно до умов якого сторони погодили, що:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця товар, вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату (пункт 1.1 договору);

- поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у видатковій накладній (пункт 3.1 договору);

- факт отримання партії товару покупцем засвідчується підписом та печаткою покупця на видатковій накладній (пункт 3.2 договору);

- оплата партії товару, що поставляється за цим договором, здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару (п.6.6 договору);

- у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення за весь період прострочки. Положення ч.6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються (п.7.1 договору);

- у разі прострочки покупцем виконання грошового зобов'язання на вимогу постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми (пункт 7.2 договору);

- цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині зобов'язань за договором, які є невиконаними на зазначену дату - до повного виконання сторонами цих зобов'язань (п.9.1 договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 236 382,00 грн. за видатковими накладними, копії яких залучені до маеріалів справи:

ь №578 від 27.12.2017 на суму 52 428,00 грн.;

ь №55 від 13.02.2018 на суму 72 264,00 грн.;

ь №89 від 07.03.2018 на суму 10 170,00 грн.;

ь №98 від 16.03.2018 на суму 58 716,00 грн.;

ь №138 від 13.04.2018 на суму 42 804,00 грн.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору поставки №92 від 22.04.2016 сторони погодили, що оплата партії товару, що поставляється за цим договором, здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару (п.6.6 договору).

Враховуючи наведене, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар становить: за видатковою накладною №578 від 27.12.2017 - до 11.01.2018, видатковою накладною №55 від 13.02.2018 - до 27.02.2018, видатковою накладною №89 від 07.03.2018 - до 21.03.2018, видатковою накладною №98 від 16.03.2018 - до 30.03.2018, видатковою накладною №138 від 13.04.2018 - до 27.04.2018 включно.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, згідно вище перерахованих видаткових накладних, суду не подано.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частин 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В порядку частин 2 та 3 ст. 80 ГПК України позивач зобов'язаний подати докази разом із поданням позовної заяви; відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Відтак сторони повинні мати на увазі, що обов'язок доведення своєї позиції та наповнення доказової бази процесуальний закон покладає на сторони, а не на суд.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку це проста письмова форма.

27.04.2018 між ТОВ Торгово-виробниче підприємство Світ Кормів (цедент), ТОВ Торгово-виробнича компанія Світ Кормів (цесіонарій) та Підсобним господарством (боржник) укладено договір відступлення права вимоги №3, відповідно до умов якого сторони погодили:

- в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові на суму 200 136,00 грн. та зобов'язаний сплатити цеденту суму грошових коштів в розмірі і в строки, визначені умовами цього договору (п.1 договору);

- за умовами цього договору цесіонарій стає новим кредитором у зобов'язанні на суму 200 136,00 грн., яке виникло між цедентом та боржником на підставі договору поставки №92 від 22.04.2016 та підтверджується наступними видатковими накладними:

ь №578 від 27.12.2017 на суму 52 428,00 грн. (право вимоги відступається в сумі 16 182,00 грн.);

ь №55 від 13.02.2018 на суму 72 264,00 грн.;

ь №89 від 07.03.2018 на суму 10 170,00 грн.;

ь №98 від 16.03.2018 на суму 58 716,00 грн.;

ь №138 від 13.04.2018 на суму 42 804,00 грн. (п.2 договору);

- за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язку останнього, що виникло на підставі договору поставки №92 від 22.04.2016 та підтверджується наступними видатковими накладними:

ь №578 від 27.12.2017 на суму 52 428,00 грн. (право вимоги відступається в сумі 16 182,00 грн.);

ь №55 від 13.02.2018 на суму 72 264,00 грн.;

ь №89 від 07.03.2018 на суму 10 170,00 грн.;

ь №98 від 16.03.2018 на суму 58 716,00 грн.;

ь №138 від 13.04.2018 на суму 42 804,00 грн.

До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що зазначене в п.2 цього договору та існує на момент укладення цього договору у зв'язку з не проведенням боржником розрахунків за поставлений товар (п.3 договору);

- копії документів та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною (п.4 договору);

- до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника (п.5 договору);

- цесіонарій зобов'язується сплатити цеденту вартість отриманого права вимоги у розмірі 200 136,00 грн. протягом 1 календарного року з моменту укладення цього договору (п.8 договору);

- цей договір вважається укладеним і набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін (п.10 договору);

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором поставки № 92 від 22.04.2016.

Судом встановлено, що ТОВ ТВК Світ Кормів звертався з претензією №114 від 27.12.2018 до відповідача з вимогою оплатити заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем на підставі договорів поставки та відступлення права вимоги. Факт надіслання та отримання її відповідачем підтверджується залученими до матеріалів справи копіями опису вкладення в цінний лист, фіскального чеку Укрпошти та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивач твердить, що відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування; суму заборгованості не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

Враховуючи наведене, вимога ТОВ ТВК Світ Кормів про стягнення 200 136,00 грн. основного боргу з підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 лаври , підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача, на підставі п.7.1 договору поставки №92 від 22.04.2016 пеню в сумі 52 333,05 грн. за період з 28.02.2018 по 14.01.2019; 29 851,97 грн. 20% річних за період з 28.02.2018 по 14.01.2019 та 11 446,90 грн. інфляційних втрат за період з 28.02.2018 по 14.01.2019.

Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором .

Інше встановлено сторонами в умовах договору: у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення за весь період прострочки. Положення ч.6 ст. 232 ГК України у даному випадку не застосовуються (п.7.1 договору).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів встановлено у пункті 7.2 договору, згідно якого у разі прострочки покупцем виконання грошового зобов'язання на вимогу постачальника, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 20 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунок пені за період з 28.02.2018 по 14.01.2019, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 52 333,03 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу позивача слід задовольнити частково.

Здійснивши перевірку розрахунку 20% річних, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних становить 29 851,97 грн., а відтак вказана вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд зауважує, що розрахунок інфляційних втрат зроблено невірно, оскільки позивачем не враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відтак, розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати: за накладною №55 - за період березень-грудень 2018, за накладними №89 та №98 - за період квітень-грудень 2018, за накладною №138 за період травень-грудень 2018.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 11 563,64 грн. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 11 446,90 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Світ Кормів частково, приймає рішення про стягнення з підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 200 136, 00 грн. основного боргу, 52 333,03 грн. пені, 29 851,97 грн. 20 % річних та 11 446,90 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається судом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір у розмірі 4 406,52 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія Світ Кормів задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства релігійної організації Підсобне господарство Свято-Успенської ОСОБА_1 (08352, Київська обл., Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Українська, буд. 127-А, код 34162297)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Світ Кормів (08553, Київська область, Фастівський район, с. Королівка, провулок Польовий, буд. 2, код 41996078)

200 136,00 грн. (двісті тисяч сто тридцять шість гривень нуль копійок) основного боргу;

52 333,03 грн. (п'ятдесят дві тисячі триста тридцять три гривні три копійки) пені;

29 851,97 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня дев'яносто сім копійок) 20% річних;

11 446,90 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок шість гривень дев'яносто копійок) інфляційних втрат;

4 406,52 грн. (чотири тисячі чотириста шість гривень п'ятдесят дві копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 11.04.2019.

Суддя О.В. Конюх