Рішення

від 03.04.2019 по справі 916/443/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/443/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/443/16

за позовом Виконуючого обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золота рибка"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 744164,01 грн.

за участю представників :

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення від 13.08.2015р. №035121

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 28.12.2018 року № 307-вих.-мр.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 01-36/51 від 11.1.2018р.

Суть спору: Виконуючий обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" збитків в сумі 744164,01грн., заподіяних внаслідок використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27, 27-а, 27-б, без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Золота рибка» в період з 01.06.2012 по 31.11.2014 користувалося земельною ділянкою площею 3002 кв.м без достатніх правових підстав в порушення приписів ст.ст.125, 126 ЗК України.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 25.04.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Лисенко В.А., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І.) від 13.09.2016 у справі №916/443/16 в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. у справі №916/443/16, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розпорядженням в.о. керівника апарату №2 від 03.01.2017р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п. 4.2.3 рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.) призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Смелянець Г.Є. для розгляду справи № 916/443/14.

Ухвалою від 05.01.2017р. справу № 916/443/16 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

Ухвалою від 26.03.2017р. провадження у справі № 916/443/16 зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № К/800/11076/16 (522/11050/14-а).

Ухвалою від 10.09.2018р. постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 12.11.2018р. строк проведення підготовчого провадження продовжено до 10.12.2018р.

07.12.2018р. господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. постановлено ухвалу про призначення справи №916/443/16 до колегіального розгляду.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів справу №916/443/16 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф.

Ухвалою від 17.12.2018р. справу №916/443/16 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., суддя Степанова Л.В., суддя Погребна К.Ф. та постановлено розгляд справи почати спочатку та призначити підготовче засідання на "15" січня 2019 р.

15.01.2019 року господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 18.03.2019 року.

18.02.2019р. за вх. № 3309/19 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України, в якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради кошти у розмірі 744 164,01 грн.

У підготовчому засіданні 27.02.2019р. господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог за вх. № 3309/19 від 18.02.2019р., яка за своєю суттю є заявою про зміну підстав позову.

При цьому, така зміна підстав позову пов'язана із необхідністю врахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм у вказаній справи, які були змінені саме під час нового розгляду справи.

Ухвалою від 27.02.2019р. підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник прокуратури у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 03.04.2019р. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 03.04.2019р. підтримали позовні вимоги прокурора з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 03.04.2019р. не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та жодних заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не надав.

При цьому, всі ухвали по справі № 916/443/16, які направлені відповідачу на адресу 65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27-А, яка є його місцезнаходженням, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органом поштового зв'язку із відміткою за закінченням терміну зберігання .

Оскільки відповідач не надав суду відзив на позовну заяву на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України справа вирішується судом за наявними матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 03.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників прокуратури, позивача та третьої особи господарським судом встановлено:

22.09.2004р між ТОВ «Золота рибка» та ТОВ «ПАНТЕОН» було укладено договір купівлі-продажу 287/1000 частин нежилих будівель та споруд, загальною площею 2969,1кв.м (адміністративна будівля), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27А та загальною площею 4508,0 кв.м (лабораторний корпус), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27Б, у зв'язку з чим ТОВ «Золота рибка» набуло право власності на зазначені об'єкти нерухомості, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.12.2004 серія САА №423371 та свідоцтвом про право власності від 03.12.2004 серія САА №423372. Право власності на зазначені об'єкти нерухомості зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

15.04.2005р. ТОВ «Золота рибка» придбало у Науково-дослідного інституту «ШТОРМ» 28/1000 нежилих будівель та споруд, загальною площею 740,9кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27. Право власності на зазначені об'єкти нерухомості зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю, яка подана ТОВ Золота рибка 24.01.2014р., останнє використовувало земельні ділянки за адресами: м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 27 А, Б, Е, загальною площею 3002 кв.м.

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 27 А, Б, Е, відповідно до інформації управління Держземагенства у м. Одесі від 19.11.2014р., становила 2200,71 грн. на момент пред'явлення позову.

Згідно з розрахунком, наведеним прокуратурою у заяві про уточнення позовних вимог, розмір доходу у вигляді орендної плати, який не одержаний Одеською міською радою, становить 744164,01 грн.

Окрім того, у матеріалах справи міститься листування позивача із намірами щодо оформлення права орендного користування земельною ділянкою з позивачем, а саме: листи від 03.02.2006р. № 45, від 20.03.2007р. № 01-18/467-08, 01-18/1518-08 від 080.07.2008р., № 05/08 від 21.07.2007р., від 26.01.2011р. № 18/11; від 03.02.2006р. № 45; вих. № 15 від 20.07.2007р.; від 03.03.2011р. № 02/11; від 26.01.2011р. № 18/11; від 17.04.2015р.; від 17.08.2015р. № 80/15; від 21.08.2015р. № 81/15; від 25.12.2015р. № 94/15; від 28.02.2006р. № 56/529, № 05/1-1635 від 09.12.2014р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом предметом спору у справі є стягнення з відповідача коштів у розмірі 744 164,01 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, загальною площею 3002 кв.м., на якій ці об'єкти розміщені.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України .

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України . Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України ). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу ).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України ).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України ).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Таким чином з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у відповідача виник обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки за адресами: м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, 27 А, Б, Е, загальною площею 3002 кв.м.

Судом встановлено, що ТОВ Золота рибка не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України ).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем в ході її розгляду, ТОВ Золота рибка у період з 01.06.2012р. по 30.11.2014р. не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, а Одеська міська рада фактично була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який вона мала би отримати в разі своєчасного укладення договору оренди, у розмірі 744 164,01 грн.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст.1212 - 1214 ЦК України .

При цьому, господарський суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №911/3412/17 (провадження №12-182гс18), у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77 цс 18).

Листи відповідача із намірами щодо оформлення права орендного користування земельною ділянкою з позивачем господарський суд до уваги не приймає, з огляду на вимоги ч.2 чт.1212 ЦК України, якою встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Виконуючого обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 11162,46 грн., що вбачається із платіжного доручення № 70 від 09.02.2016р року.

Таким чином, враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі, судовий збір у розмірі 11 162,46 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Одеської області.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Виконуючого обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" /65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27-а, код ЄДРПОУ 32623570/ на користь Одеської міської ради /65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691/ грошові кошти у розмірі 744 164 /сімсот сорок чотири тисячі сто шістдесят чотири/ грн. 01 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Золота рибка" /65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27-а, код ЄДРПОУ 32623570/ на користь прокуратури Одеської області /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, на р/р № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, неприбуткова організація/ судовий збір у розмірі 11 162 /одинадцять тисяч сто шістдесят дві/ грн. 46 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 квітня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець

Суддя Л.В. Степанова

Суддя К.Ф. Погребна