Рішення

від 10.04.2019 по справі 918/151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/151/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви № 3 від 05.03.2019 року

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" (43018, м. Луцьк, вул. Цегельна, буд. 28)

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Амікор" (33009, м. Рівне, вул. Олексинська, буд. 15 А)

про стягнення заборгованості в сумі 9 731 грн. 83 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "Амікор" (далі - Відповідач), в якому просить стягнути 7 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 622 грн. 93 коп. - 3% річних, 2 108 грн. 90 коп. - інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання по оплаті товару.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2019 року.

02 квітня 2019 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд зменшити розмір позовних вимог. Вказана заява обґрунтована тим, що 29.03.2019 року відповідачем сплачено основну заборгованість в розмірі 7 000,00 грн. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 780,06 грн., з яких 2 143,90 грн. - інфляційних втрат за період з червня 2017 року по лютий 2019 року включно та 636,16 - 3% річних за період з 19.05.2017 року по 28.03.2019 року.

Враховуючи те, що заява подана в передбачений законодавством України порядок, строк та спосіб, суд її приймає.

В судовому засіданні 02.04.2019 року оголошувалась перерва до 10.04.2019 року.

09 квітня 2019 року від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Одночасно в заяві повідомлено, що Позивач повністю підтримує заявлений позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У свою чергу Відповідач 10.04.2019 року подав відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ПП "Амікор" погоджується заплатити ОК "ЖБК "Супернова" 3% річних та інфляційні втрати, які нараховані з дати виставлення претензії ОК ЖБК "Супернова" 14 листопада 2018 року, так як Відповідач рахує, що з цього періоду закінчився термін усної домовленості по оплаті за кабель. Сума 3% річних становить - 76,52 грн., сума інфляційних витрат становить -161,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні подані сторонами та учасниками судового розгляду документи і матеріали справи в сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 травня 2017 року згідно видаткової накладної № СН-0000001 Позивач передав Відповідачу, а Відповідач прийняв кабель КГ 3х25+1х10 в кількості 100 метрів (далі - Товар) вартістю 19 900,00 грн.

Таким чином, Позивачем було у повному обсязі виконано усі зобов'язання за накладною № СН-0000001 від 18.05.2017 року.

Судом встановлено, що Відповідачем отриманий Товар оплачено частково на суму 12 900,00 грн. згідно платіжних доручень № 1091 від 08.08.2017 року на суму 2 000,00 грн., №156 від 06.11.2017 року на суму 5 500 грн. та №1320 від 03.05.2018 року на суму 5 400,00 грн.

Таким чином, Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті за отриманий Товар, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 7 000,00 грн.

В листопаді 2018 року Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 196 від 14.11.2018 року з проханням сплатити 7 000,00 грн. боргу.

Зазначена вимога була отримана Відповідачем 16.11.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, Відповідачем заборгованість погашена не була.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом у відповідача існувала основна заборгованість за в сумі 7 000,00 грн.

Після відкриття провадження у справі 29.03.2019 р. відповідач сплатив борг в сумі 7 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1576.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами у спрощеному порядку укладено договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За умовами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У своєму позові позивач зазначає, що оскільки в видатковій накладній не зазначено граничний термін розрахунків, відтак строк виконання зобов'язання встановлений статтею 692 Цивільного кодексу України, тобто тоді, коли Відповідач згідно видаткової накладної отримав Товар, а саме 18.05.2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі Відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 7 000,00 грн.

Таким чином, станом на 10.04.2019 р. відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 7 000,00 грн., провадження у справі №918/151/19 у цій частині підлягає закриттю.

Однак, у зв'язку із порушенням Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару на підставі ст. 625 ЦК України Позивачем здійснено за період з 19.05.2017 року по 28.03.2019 року нарахування 3% річних в сумі 636,16 грн. та інфляційних втрат за червень 2017 року по лютий 2019 року включно в сумі 2 143,90 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданих розрахунків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE перевірено доданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обгрунтованим.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 636,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 143,90 грн. підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" до Приватного підприємства "Амікор" є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 636 грн. 16 коп. - 3% річних та 2 143 грн. 90 коп. - інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір покладається судом на відповідача в сумі 548 грн. 76 коп.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, повернення з державного бюджету судового збору, сплаченого за подачу позову, буде вирішено господарським судом у випадку надходження відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Амікор" (33009, м. Рівне, вул. Олексинська, буд. 15 А, код ЄДРПОУ 37796686) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" (43018, м. Луцьк, вул. Цегельна, буд. 28, код ЄДРПОУ 40119113) - 636 (шістсот тридцять шість) грн. 16 коп. - 3% річних, 2 143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 76 коп. - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Провадження у справі в частині вимог Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "СУПЕРНОВА" про стягнення з Приватного підприємства "Амікор" основної заборгованості в сумі 7 000 грн. 00 коп. закрити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" квітня 2019 року.

Суддя Романюк Ю.Г.