Рішення

від 10.04.2019 по справі 160/1001/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Справа № 160/1001/19

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31.01.2019 надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» (код ЄДРПОУ – 26462873) (далі – Комунальний заклад), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18 Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» до повного усунення порушень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у ході проведення уповноваженими особами позивача позапланової перевірки Комунального закладу виявлено факт порушення останнім законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об'єкту до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду заперечення на позов, у якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав того, що виявлені позивачем порушення не створюють реальної загрози життю та/або здоров'ю людей. При цьому, вказав про відсутність будь-яких обов'язкових рішень з боку державного органу, який звернувся до суду із цим позовом щодо усунення виявлених актом перевірки порушень, оскільки сам акт перевірки не містить відповідних вимог та встановлених строків, які підлягають негайному виконанню. Також посилався на те, що повне зупинення експлуатації об'єкту за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18 не буде відповідати основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 14.05.2018 р. по 22.05.2018 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» уповноваженими особами позивача проведено позапланову перевірку Комунального закладу за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18.

Актом позапланової перевірки Комунального закладу щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 22.05.2018 № 32 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287, Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133, Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №705 від 17.12.2010 року, Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю», Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін'юсті України 01.09,2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», Наказу МНС України від 23.02.2006 року № 98, зареєстрований у Мін'юсті України від 20.03.2006 року за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів».

Позивач зазначає, що подальша експлуатація вищевказаного об'єкту, що експлуатується відповідачем із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров'ю людей, а відтак, до Комунального закладу повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.

При вирішенні спору суд виходить із того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування включає в себе: зупинення виробництва суб'єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 статті 7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Встановлення не усунення відповідачем зазначених вище порушень обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вже встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, посадовими особами позивача проведено планову перевірку Комунального закладу, за результатами якої складено акт щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 22.05.2018 № 32.

Так, вказаним актом встановлено ряд порушень, допущених відповідачем у сфері пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту, зокрема:

- приміщення будівель об'єкту не обладнано системою протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм (системою пожежної сигналізації.);

- не встановлено сертифіковані протипожежні двері в прорізі протипожежної перегородки, між приміщенням електрощитової та адміністративними приміщеннями об'єкту;

- не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для здійснення пожежегасінн (зовнішнім протипожежним водопостачанням). Система зовнішнього протипожежного водопостачання перебуває в непрацездатному стані;

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- дерев'яні елементи горищного покриття не оброблено засобами вогнезахисту;

- не встановлено між сходовими клітками та коридорами поверхів будівлі об'єкту, пристрої для самозачинення на двері та не виконано ущільнення в притворах дверей;

- допущено замикання дверей, що ведуть на бокові евакуаційні сходові клітини з будівлі;

- не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

- відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту об'єкту не пройдено навчання на територіальних курсах цивільного захисту;

- працівники об'єкту не забезпечені засобами індивідуального захисту.

Суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Крім того, відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що у свою чергу унеможливить евакуацію людей з будівлі.

На переконання суду, сукупність виявлених в ході позапланової перевірки порушень створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей, які працюють та постійно знаходяться на таких об'єктах.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в Акті перевірки. Більш того, у вказаному акті міститься відомості щодо попередніх перевірок Комунального закладу та прийняття відповідних розпорядчих документів, не виконаних відповідачем, що у свою чергу спростовують доводи останнього у цій частині.

Слід зазначити, що заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) у такому об'єкті, для забезпечення їх життю і здоров'ю та уникненню можливих несприятливих наслідків.

Таким чином, у разі не застосування заходів реагування у вигляді повного вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18 Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» до повного усунення порушень, при виникненні екстреної ситуації створиться реальна загроза для життя та здоров'я людей, які будуть знаходитись на такому (таких) об'єкті (ах), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід відмітити, що відповідач у разі усунення порушень зазначених в Акті перевірки, має право звернутися до суду із позовом про скасування заходів реагування

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

          Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області – задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18 Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» шляхом зобов'язання Комунального закладу «Партизанська загальноосвітня школа I-III ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» зупинити експлуатацію об'єкта за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Партизанське, вул. Шкільна, буд. 18 до повного усунення порушень, зазначених в акті від 22.05.2018 №32.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

          Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна