Рішення

від 10.04.2019 по справі 300/269/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. справа № 300/269/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до Малого підприємства "Горгани"

про стягнення податкового боргу в розмірі 43 934,50 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) 06.02.2019 звернулося в суд з позовною заявою до Малого підприємства "Горгани" (надалі, також - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 43 934,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не сплачено у встановлений Податковим кодексом України строк орендну плату за землю з юридичних осіб, згідно із поданими деклараціями №1700004724 від 13.02.2017 та №3714 від 12.02.2018 на загальну суму 33 642,38 грн, нарахованих штрафних санкцій в розмірі 7 130,44 грн, та пені - 3 161,68 грн, в результаті чого виник борг, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.1-2).

Представником відповідача, копію ухвали про відкриття провадження отримано особисто 18.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із власним підписом представника (а.с.31).

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), Мале підприємство "Горгани" зареєстроване як суб'єкт господарювання у встановленому законом порядку з 24.06.1992, та перебуває на обліку в Надвірнянському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

Згідно із копіями актів камеральних перевірок про порушення правил сплати (перерахування) податків від 24.09.2018 та від 22.11.2018 за №№83/09-19-53-12/19395308, 1202/09-19-53-12/19395308 (а.с.15 та зворотна сторона, а.с.19 та зворотна сторона), за результатами проведених перевірок позивачем встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 29710,15 грн та 3918,84 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, позивачем винесено два податкові повідомлення-рішення:

№0032695312 від 16.10.2018, яким за затримку сплати грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" в сумі 29710,15 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 5942,03 грн (а.с.17);

№0052525312 від 12.12.2018, яким за затримку сплати грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" в сумі 5942,05 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у розмірі 1188,41 грн (а.с.21).

У зв'язку із самостійною несплатою грошового зобов'язання з орендної плати за землю в 2017 та в 2018 роках у повному обсязі, задекларованому відповідачем у деклараціях №1700004724 від 13.02.2017 та №3714 від 12.02.2018 (а.с.11-14), та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем нараховано пеню, у розмірі 3 161,68 грн, розрахунок якої наведено у інтегрованій картці платника (а.с.23 та зворотна сторона).

Таким чином, в результаті несплати відповідачем у повному обсязі грошового зобов'язання з орендної плати у визначений Податковим кодексом України строк, станом на момент розгляду даної адміністративної справи, не погашеним залишається борг в розмірі 43934,50 грн, з яких 33642,38 грн - податкове зобов'язання, 7130,44 грн - штрафні санкції, 3161,68 грн - пеня. Зазначене підтверджується довідкою про борг від 22.01.2019 (а.с.10).

З метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, кодексом врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Нормами статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди, укладеному між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.2, 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач свого обов'язку із сплати орендної плати за землю, у встановлений законодавством строк, не виконав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Пунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідач повинен сплатити 3161,68 грн пені у зв'язку із простроченням сплати орендної плати за землю.

Згідно з пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 43 934,50 грн, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Мале підприємство "Горгани" (код ЄДРПОУ - 19395308) та за рахунок готівкових коштів, що належать Малому підприємству "Горгани" (код ЄДРПОУ - 19395308) в дохід бюджету податковий борг із орендної плати з юридичних осіб в розмірі 43 934 (сорок три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) гривні 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463.

Відповідач: Мале підприємство "Горгани", адреса: вул. Свободи, 269, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500, код ЄДРПОУ - 19395308.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1