Рішення

від 28.11.2018 по справі 826/10013/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2018 року №826/10013/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Сі Ар" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Сі Ар", (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000891201 від 17.05.2017 року видане ГУ ДФС у м. Києві, що стосується нарахування штрафу в розмірі 13 971,16 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 18 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що несвоєчасна реєстрації податкових накладних позивачем відбулася за відсутності його вини. Наведене обґрунтовується необхідністю укладення нового договору про визнання електронних документів та несвоєчасним підписанням цього договору відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, у письмовому запереченні щодо позову, просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи, що факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбувся з вини позивача.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

26 грудня 2016 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ Джи Сі АР .

За результатами перевірки складений акт від 26.12.2016 року №11447/26-53-12-01/38013079.

Згідно з актом перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної ТОВ Джи Сі АР від 13.10.2016 року, виданої платнику ПДВ - ТОВ ВІНІЛ у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ у розмірі 139 711,6 грн., чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI на підставі чого, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 13 971,16 грн.

27.12.2016 року позивачем було подано заперечення на акт перевірки від 26.12.2016 року № 11447/26-53-12-01/38013079 .

Заперечення позивача щодо акту перевірки відповідач до уваги не взяв.

06.01.2017 року позивач отримав ППР №0000611201 від 06.01.2017 року видане ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про нарахування штрафних санкцій у сумі 13 971,16 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

11.01.2017 року позивачем було подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві про скасування ППР № 0000611201 від 06.01.2017 року. Строк розгляду скарги було продовжено відповідачем до 16.03.2017 року.

20.03 17 року ГУ ДФС у м. Києві своїм рішенням скасувало ППР № 0000611201 від 06.01.2017 року із зазначенням, що позивачу буде виписано нове податкове повідомлення-рішення.

30.05.2017 року позивач отримав ППР № 0000891201 від 17.05.2017 року видане ГУ ДФС у м. Києві про нарахування штрафних санкцій у сумі 13 971,16 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись із таким податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, а вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін на підстав пропуску ним 10-ти денного строку для подання скарги до контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, платники податку зобов'язані зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань.

Невиконання зазначеного обов'язку є підставою для застосування штрафних санкцій.

Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису на момент існування спірних правовідносин регулювався Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до положень розділу ІІІ Інструкції №233, для подання засобами телекомунікаційного зв'язку електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2016 року о 09:40 год. позивач, скориставшись способом укладання договору про визнання електронних документів в електронній формах подав до ДПІ Дніпровського району м. Києва електронну заяву щодо реєстрації договору про визнання електронних документів.

На підтвердження направлення електронної заяви на укладення договору про визнання електронних документів позивачем того ж дня було отримано квитанцію № 1 в якій було зазначено реєстраційний номер направленого документу та повідомлено, що через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документу .

Квитанція № 2 яка є підтвердженням того, що договір про визнання електронних документів є підписаний надійшла 31.10.2016 року, тобто через 7 днів після надсилання позивачем електронної заяви для укладення договору.

Відповідно до підпунктів 33, 78 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні ДФС акти та інші офіційні документи з питань, що належать до її компетенції.

Згідно із підпунктом 14.1.173 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Суд встановив, що на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58693.html) до відома платників податків була доведена інформація наступного змісту: Процедури формування Договору та Повідомлення в електронному вигляді реалізуються акредитованими центрами сертифікації ключів, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, у власному програмному забезпеченні. Реквізитами Договору, що підлягають обов'язковому заповненню платником податків, є: номер Договору, дата заповнення, орган ДПС за місцем реєстрації платника податків, реквізити посадової особи органу ДПС (начальника, заступника начальника ДПІ), адреса органу ДПС, а також зазначені в Договорі дані про платника податків. Договір підписується ЕЦП посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і за дотримання умов, визначених абз. 2 - 4 пп.7.1 п.7 розділу ІІІ Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу Інформаційного порталу органів ДПС України. Про отримання Договору органом ДПС платнику податків у якості підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП ДПС України. Після підписання Договору з боку органу ДПС платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП ДПС України. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів Інформаційного порталу органів ДПС України. У випадку відхилення органом ДПС Договору платнику податків надсилається друга квитанція з зазначенням причини відмови, підписана ЕЦП ДПА України…Термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС Договору - до 5-ти робочих днів. .

Аналогічні положення наведені в листі Державної податкової адміністрації України від 22 липня 2011 року №19916/7/28-0517 "Методичні рекомендації щодо роботи з Договорами "Про визнання електронних документів" в електронному вигляді" та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС (категорія 135). Згадані вище рекомендації були чинними на момент спірних правовідносин.

Як вже було зазначено судом, 24.10.2016 року о 09:40 год. позивач, скориставшись способом укладання договору про визнання електронних документів в електронній формах та подав до ДПІ Дніпровського району м. Києва електронну заяву щодо реєстрації договору про визнання електронних документів.

На підтвердження направлення електронної заяви на укладення договору про визнання електронних документів позивачем того ж дня було отримано квитанцію № 1 в якій було зазначено реєстраційний номер направленого документу та повідомлено, що через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття документу .

Квитанція № 2 яка є підтвердженням того, що договір про визнання електронних документів є підписаний надійшла 31.10.2016 року, тобто через 7 днів після надсилання позивачем електронної заяви для укладення договору.

Зважаючи на те, що податкові зобов'язання у позивача за податковою накладною від 13.10.2016 виникли 13.10.2016, строк реєстрації вказаної накладної завершувався 28.10.2016.

Відтак, у період з 24.10.2016 по 28.10.2016, тобто упродовж 5 днів, позивач не мав можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних внаслідок відсутності прийнятого контролюючим органом договору про визнання електронних документів, що в свою чергу обумовлене тим, що прийняття договору тривало 7 днів.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача, що останній станом на час подання податковому органу договору від 24.10.2016 року не знав та не міг знати, що реєстрація договору триватиме більше 5 днів, що унеможливить здійснення своєчасної реєстрації податкової накладної від 13.10.2016 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несвоєчасна реєстрація вищевказаної податкової накладної відбулася у зв'язку з обставинами, що не залежали від волі позивача.

Суд вважає, що за умови своєчасного підписання договору про визнання електронних документів, позивач мав би можливість реалізувати своє право та обов'язок щодо своєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладних.

З огляду на встановлення відсутності винних дій позивача, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для визначення позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 13 971,16 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню судом.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням наведеного, виходячи із предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Джи Сі Ар (ЄДРПОУ 38013079) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.05.2017 року № 0000891201 в частині нарахування штрафу в розмірі 13 971,16 грн.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Джи Сі Ар (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 45, офіс 27 код ЄДРПОУ 38013079) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко