Рішення

від 19.11.2018 по справі 826/12538/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2018 року №826/12538/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Флора Сіті до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) Товариство з обмеженою відповідальністю Флора Сіті (далі також - позивач, ТОВ Флора Сіті ) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ФС у м.Києві форми Р від 22.09.2017 №0048731406 та №0048721406 про збільшення ТОВ Флора Сіті сум грошових зобов'язань в загальному розмірі 106 682,03 грн.

Позов мотивовано протиправністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з посиланням на усталену судову практику, відповідно до якої, якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Щодо правомірності підстав проведення невиїзної документальної перевірки та процедури її проведення позивач своїх доводів у позовній заяві не виклав.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив про її необґрунтованість, просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про обґрунтованість висновків щодо порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи у зв'язку з неправильною класифікацією товарів за відповідними митними деклараціями, а, відтак, про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м.Києві про донарахування позивачу грошових зобов'язань на суму 106 682,03 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Флора Сіті як юридична особа зареєстроване Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 07.09.2009 та з 09.09.2009 за № 13211, перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві за основним місцем обліку.

Водночас з 07.10.2009 ТОВ Флора сіті перебуває на обліку як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Київській митниці ДФС.

Одним із видів діяльності позивача за КВЕД, пов'язаним із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності, є оптова торгівля квітами та рослинами (основний) - 46.22.

Відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 27.09.2014 №125110011/2014/016807, ТОВ Флора Сіті на митну територію України ввезено товар 1.Гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада до 31 травня: Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 93 600 шт., торгова марка - немає даних, виробник - GUNDES TARIM. Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 151 200 шт., торгова марка - немає даних, виробник - BULGAN TARIM, чиста вага 6 800 кг. Країна виробництва - TR. за кодом 0603 12 00 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), країна походження - Турецька Республіка.

Відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 06.10.2014 №125110011/2014/017395, ТОВ Флора Сіті на митну територію України ввезено товар 1.Гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада до 31 травня: Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 162000 шт., торгова марка - немає даних, виробник - GUNDES TARIM, чиста вага 4725 кг. Країна виробництва TR за кодом 0603 12 00 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), країна походження - Турецька Республіка.

Відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 11.10.2014 №125110011/2014/017730, ТОВ Флора Сіті на митну територію України ввезено товар 1.Гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада до 31 травня: Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 136800 шт., торгова марка - немає даних, виробник - GUNDES TARIM. Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 11700 шт., торгова марка - немає даних, виробник - BULGAN TARIM, чиста вага 7 405,5 кг. Країна виробництва - TR. за кодом 0603 12 00 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), країна походження - Турецька Республіка.

Відповідно до інформації, що міститься в митній декларації від 19.10.2014 №125110011/2014/018253, ТОВ Флора Сіті на митну територію України ввезено товари:

- товар № 1: 1.Гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада до 31 травня: Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 132200 шт., чиста вага 3885 кг. Торгова марка - немає даних, виробник - GUNDES TARIM. Гвоздика/Dianthus mix h 60-80 см - 79600 шт., чиста вага 2205 кг, торгова марка - немає даних, виробник - BULGAN TARIM. Країна виробництва - TR. за кодом 0603 12 00 10 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), країна походження - Турецька Республіка;

- товар № 2: 1.Інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня: Гербера/Gerberа mix h 45 см - 1800 шт., чиста вага 80 кг, торгова марка - немає даних. Виробник GUNDES TARIM. Країна виробництва - TR. за кодом 0603 19 80 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), країна походження - Турецька Республіка.

При доставці зазначених товарів на митну територію України застосовувались умови поставок згідно з ІНКОТЕРМС - СІР.

У липні 2017 року Київська митниця ДФС звернулася до ГУ ДФС у м.Києві з листом від 05.07.2017 № 5381/4/10-70-19-40, в якому зазначила, що за результатами проведення аналізу митного оформлення ТОВ Флора Сіті квітів, ввезених на митну територію України за митними деклараціями від 19.10.2014 №125110011/2014/018253, 06.10.2014 №125110011/2014/017395, 11.10.2014 №125110011/2014/017730 та 27.09.2014 №125110011/2014/016807, встановлено можливе порушення вимог УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товарів, у зв'язку з чим, запропоновано провести перевірку вказаного товариства.

Враховуючи зазначений лист та на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві від 16.08.2017 № 7917 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Флора Сіті (код 36630821) у період з 18.08.2017 по 19.08.2017 року ГУ ДФС у м.Києві здійснило документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ Флора Сіті вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товарів гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада до 31 травня… за кодом 0603 12 00 90 згідно з УКТ ЗЕД та інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня за кодом 060 19 80 90 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями:

- від 27.09.2014 №125110011/2014/16807;

- від 06.10.2014 №125110011/2014/17395;

- від 11.10.2014 №125110011/2014/17730;

- від 19.10.2014 №1251100/2014/18253.

Результати перевірки оформлені актом від 01.09.2017 № 990/26-15-14-06-05/36630821, в якому зафіксовано порушення класифікації товарів за УКТ ЗЕД за вищевказаними митними деклараціями, а саме:

- товар гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада по 31 травня…. , що ввозився позивачем у період з 27.09.2014 по 19.10.2014 за кодом 0603 12 00 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), необхідно класифікувати в товарній позиції 0603 за кодом 0603 12 00 10 гвоздика зрізана свіжа з 1 червня до 31 жовтня (ставка ввізного мита у розмірі 10% від митної вартості);

- товар інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня , що ввозився позивачем 19.10.2014 за кодом 060 19 80 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), необхідно класифікувати в товарній позиції 0603 за кодом 0603 19 80 10 інші квіти зрізані свіжі з 1 червня до 31 жовтня (ставка ввізного мита у розмірі 10% від митної вартості).

В акті зазначено про порушення позивачем вимог:

- Закону України Про Митний тариф України , Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 6, частини першої та підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України, що стосується неправильної класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 71 121,35 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 14 224,27 грн.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення форми Р від 22.09.2017 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ Флора Сіті на суму 106 682,03 грн., а саме:

- № 0048731406 про збільшення грошового зобов'язання на 17 780,34 грн., з них: 14 224,27 за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість, 3 556,07 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0048721406 про збільшення грошового зобов'язання на 88 901,69 грн., з них: 71 121,35 грн. за податковим зобов'язанням з ввізного мита, 17 780,34 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із такими податковими повідомленнями-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом при вирішенні якого суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України, який відповідно і врегульовує спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу визначення розміру митних та податкових платежів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, тощо.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного.

Пунктом 6 Основних правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини першої статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України (частина четверта статті 280 Митного кодексу України).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої-п'ятої вказаної статті, документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

В силу приписів статі 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом а абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом б абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами б , в абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №808/1341/14.

Про те, що здійснення митного оформлення не виключає можливості проведення митницею контрольно-перевірочних заходів після завершення такого оформлення, але за наявності достатніх підстав зазначив Верховний Суд в постанові від 16.01.2018 у справі № 2а-4468/11/1070.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про Митний тариф України цим Законом встановлюється Митний тариф України, який є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187.2. Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Судом встановлено, що під час митного оформлення позивачем товару гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада по 31 травня…. та інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня жодних рішень про визначення коду товару не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг.

Підставою для призначення перевірки позивача слугував висновок Київської митниці ДФС, викладений в листі від 05.07.2017 № 5381/4/10-70-19-40, щодо можливого порушення ТОВ Флора Сіті вимог УКТ ЗЕД з огляду на те, що за вищевказаними митними деклараціями задекларовано:

- товар гвоздика зрізана свіжа з 1 листопада по 31 травня…. за кодом УКТ ЗЕД 060312 00 90 (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), тоді як, ураховуючи період його ввезення та митного оформлення з 27.09.2014 по 19.10.2014, товар необхідно класифікувати в товарній позиції 0603 за кодом 0603 12 00 10 гвоздика зрізана свіжа з 1 червня до 31 жовтня (ставка ввізного мита у розмірі 10% від митної вартості);

- товар інший квітковий мікс зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня за кодом УКТ ЗЕД 060 19 80 90 (ставка ввізного мита у розмірі 5% від митної вартості), тоді як, ураховуючи період його ввезення та митного оформлення 19.10.2014, товар необхідно класифікувати в товарній позиції 0603 за кодом 0603 19 80 10 інші квіти зрізані свіжі з 1 червня до 31 жовтня (ставка ввізного мита у розмірі 10% від митної вартості).

Зазначений висновок ґрунтувався на проведеному аналізі митного оформлення згаданого вищевказаного товару, в тому числі шляхом співставлення періодів фактичного ввезення і митного оформлення товару позивачем із періодами зрізання квітів, зазначених в митних деклараціях, що є визначальним для класифікації цього товару, які очевидно не співпадали, що викликало обґрунтовану підозру щодо порушення позивачем законодавства та зумовило необхідність проведення митного контролю після завершення митного оформлення.

Зазначені висновки були підтверджені ГУ ДФС у м.Києві під час документальної невиїзної перевірки ТОВ Флора Сіті , що підтверджується актом перевірки від 01.09.2017 № 990/26-15-14-06-05/36630821.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про порушення платником податків норм податкового, митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На необхідність дотримання такого обов'язку позивачем звертає увагу Верховний Суд в постанові від 30.10.2018 у справі №813/1980/17

Судом встановлено, що відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 Про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД , у товарній позиції УКТ ЗЕД 0603 Зрізані квітки та пуп'янки, придатні для складення букетів або для декоративних цілей, свіжі, засушені, вибілені, пофарбовані, просичені або оброблені іншим способом :

- свіжі гвоздики, зрізані з 1 червня до 31 жовтня, класифікуються за кодом 0603 12 0010,

- інші, зрізані з 1 червня до 31жовтня, класифікуються за кодом 0603 19 80 10.

Відтак, суд погоджується з відповідачем, що свіжі гвоздики, зрізані з 1 листопада до 31 травня (код УКТ ЗЕД 0603 12 00 90, ставка ввізного мита 5%), які ввозилися в Україну за митними деклараціями від 27.09.2014 №125110011/2014/16807; 06.10.2014 №125110011/2014/17395; від 11.10.2014 №125110011/2014/17730; від 19.10.2014 №1251100/2014/18253, тобто в період з 27.09.2014 по 19.10.2014, не могли бути зрізаними з 1 листопада по 31 травня, тому фактично є товаром свіжі гвоздики, зрізаними з 1 червня до 31 жовтня (код УКТ ЗЕД 0603 12 0010, ставка ввізного мита 10%). Аналогічним чином товар інший квітковий мікс, зрізаний свіжий з 1 листопада до 31 травня (код УКТ ЗЕД 0603198090, ставка ввізного мита 5%), який ввозився в Україну за митною декларацією від 19.10.2014 №1251100/2014/18253, тобто 19.10.2014, не міг бути зрізаний з 1 листопада до 31 травня, тому фактично є товаром інші, зрізані з 1 червня до 31жовтня (код УКТ ЗЕД кодом 0603 19 80 10, ставка ввізного мита 10%.).

На спростування такого висновку відповідача позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань та не надано відповідних доказів.

Помилка, допущена позивачем під час декларування товарів у частині визначення класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, призвела до порушення Закону України Про митний тариф України , Основних правил інтерпретації УКТЗЕД 1 та 6, частини першої та підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України, оскільки позивач самостійно задекларував товар шляхом заповнення митної декларації, зокрема графу 33, та самостійно зазначив відомості про нього.

Так, зокрема, частиною першою статті257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до підпункту г пункту 5 частини восьмої Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, відомості про товари, а саме код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відтак, відповідальність за правильність даних, зазначених у вантажних митних деклараціях законодавець покладає саме на платника податку, який здійснює оподатковані господарські операції з імпорту (ввозу) товарів на територію України.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем в установленому порядку доведено допущене позивачем порушення законодавства з питань митної справи у зв'язку з неправильною класифікацією товару, що ввозився ним на митну територію України.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача з посилання на низку рішень Верховного Суду України про те, що якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.10.2018 у справі № 813/1980/17 Верховний Суд, вирішуючи спір в аналогічних правовідносинах, зазначив, що не бере до уваги посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у відповідних судових рішеннях, відносно того, що якщо митні органи, приймаючи вантажну митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажній митній декларації недостовірних відомостей, з огляду на те, що вказана позиція, по - перше, була висловлена у правовідносинах, які виникли до внесення змін до Митного кодексу України, а, по - друге, така позиція стосується виключно випадку, коли митні органи самостійно віднесли товар до певного коду товарної номенклатури, та не стосується випадку коли декларант самостійно визначає код товару згідно з УКТ ЗЕД, а контролюючий орган погоджується з визначеним декларантом кодом товару, у такому випадку у разі наявності підстав, визначених Митним кодексом України, митний контроль можливий вже і після завершення митного оформлення.

У постанові від 05.06.2018 у справі №803/1420/17 Верховний Суд також не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду України у відповідних рішеннях щодо того, що, якщо митний орган, приймаючи вантажно-митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів, оскільки вказаний правовий висновок був висловлений на підставі положень Законів, які втратили чинність.

Разом з тим в постанові від 20.03.2018 у справі №814/978/17 Верховний Суд вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Враховуючи встановлені відповідачем порушення щодо класифікації позивачем товару, ввезеного на митну територію Україна відповідно до митних декларацій від 27.09.2014 №125110011/2014/16807; 06.10.2014 №125110011/2014/17395; 11.10.2014 №125110011/2014/17730; 19.10.2014 №1251100/2014/18253, ГУ ДФС у м.Києві обґрунтовано самостійно визначив інший код товару за УКТ ЗЕД та дійшов висновку про заниження ТОВ Флора Сіті податкового зобов'язання на загальну суму 85 345,62 грн., з них 71 121,35 грн. ввізне мито та 14 224,27 податок на додану вартість, а також нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату цього грошового зобов'язання на загальну суму 21 335,41 грн. за відповідним видом податкового зобов'язання, в тому числі 17 780,34 грн. за ввізним митом і 3 556,07 грн. за податком на додану вартість.

Суд погоджується з розрахунком заниженого податкового зобов'язання на загальну суму 85 345,62 грн., в тому числі 71 121,35 грн. ввізне мито та 14 224,27 податок на додану вартість, який міститься в додатку до акту перевірки.

Також суд погоджується з розрахунками штрафних санкцій за несвоєчасну сплату вищевказаного грошового зобов'язання на загальну суму 21 335,41 грн., в тому числі 17 780,34 грн. і 3 556,07 грн., викладеними у відповідних розрахунках до оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, відповідач правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення форми Р від 22.09.2017 №0048731406 та №0048721406 про збільшення ТОВ Флора Сіті сум грошових зобов'язань на загальну суму 106 682,03 грн., тому підстави для визнання їх протиправними і скасування відсутні.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову у суду також відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Флора Сіті (04073, м. Київ, вул. Вербова, 6, к.4, (3-й поверх, буд. Б, код ЄДРПОУ 36630821) до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко