Постанова

від 08.04.2019 по справі 520/9678/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р.Справа № 520/9678/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача Репета Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 17.12.18 року по справі № 520/9678/18

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі про тексту - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.08.2018 № Р-8939/0-6457/0/95-18 у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 незаконною;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити заяву ОСОБА_3 від 09.07.2018, надавши відповідний дозвіл.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 39792822) про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом № Р-8939/0-6457/0/95-18 від 06.08.2018 у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 незаконною.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код - 39792822) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що відмова Головного управління від 06.08.2018 року №Р-8939/0-6457/0/95-18 є обґрунтованою, вмотивованою та такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що відповідачем жодним чином не порушено право позивача в отриманні безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та жодним чином не обмежено вказане право у протиправний та незаконний спосіб. Звертає увагу на те, що надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в порядку безоплатної приватизації, відповідно до вимог 15-1, 116, 118, 121, 122 ЗК України, віднесено до дискреційних повноважень ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Представник відповідача в судовому засіданні, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є надуманою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на викладені доводи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення від 12.12.2018 року - без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.01.2017 року, 22.03.2017 року, 09.08.2017 року ОСОБА_3 через свого представника на підставі статті 118 Земельного кодексу України зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для подальшого надання у приватну власність.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на вказані заяви надавало відповіді, оформлені листами № Р-2019/0/6-3546/0/21-17 від 28.02.2017, № Р-7275/0/6-8295/0/21-17 від 19.04.2017, № Р-22611/0/6-20730/0/21-17 від 06.09.2017, якими фактично відмовляло у задоволенні вказаних вище заяв позивача.

Не погоджуючись із черговою відмовою відповідача, яка оформлена листом № Р-22611/0/6-20730/0/21-17 від 06.09.2017, ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з метою її оскарження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 820/4688/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій незаконними - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 згідно заяви від 09.08.2017. В задоволенні частини позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надати відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 відмовлено. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.08.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для подальшого отримання у власність, відповідно до положень Земельного кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 820/4688/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою задоволено позовні вимоги частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_3 від 09.08.2017. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.08.2017 про надання дозволу на відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для подальшого отримання у власність. В іншій частині - у задоволенні позову відмовлено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі №820/4688/17 в іншій частині залишено без змін.

На виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 820/4688/17 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 відповідач надав відповідь № Р-134/0-266/0/95-18, в якій зазначив, що за інформацією Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 26/401-18-0.23.09 від 09.01.2018 стосовно земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, за заявою третьої особи було здійснено державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер, що підтверджується витягом. Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовило в наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для подальшого надання у приватну власність.

Враховуючи те, що земельна ділянка, яку ОСОБА_3 бажала оформити у власність з кадастровим номером НОМЕР_1 звільнилася, позивач повторно звернулась до відповідача із заявою від 09.07.2018 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з метою оформлення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність.

Листом № Р-8939/0-6457/0/95-18 від 06.08.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило позивача про наступне.

Кабінетом Міністрів України поставлено завдання Держгеокадастру та його територіальним органам під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації та раціонального використання земельних ділянок формувати перелік земельних ділянок та визначати їх площу, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області та щокварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Відповідний перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018 року, сформований за відповідною формулою, з урахуванням площі земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу. Повідомлено, що після проведення земельних торгів у наступному кварталі буде сформований новий перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що земельна ділянка, яка зазначена в графічних матеріалах не включена до Переліку земельних ділянок, сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області № 131 від 20.06.2018, який розміщений на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за електронною адресою http://kharkivska.land.gov.ua.

Враховуючи викладене, відповідачем відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було законних підстав для відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

У відповідності до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку

Згідно з ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521.

Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Судом встановлено, що листом № Р-8939/0-6457/0/95-18 від 06.08.2018 ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовило позивачу в отриманні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, через те, що земельна ділянка, яка зазначена в графічних матеріалах не включена до Переліку земельних ділянок, сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Харківській області № 131 від 20.06.2018.

Проте, колегія суддів зауважує, що чинне земельне законодавство України не передбачає такої умови відмови у отриманні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності.

Більш того, формування таких щоквартальних переліків за формулою, розрахованою в залежності від площі земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису, на яку у попередньому кварталі було продано на території відповідної області, невиправдано звужує право громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок, оскільки ставить його у залежність від виконання територіальним органом Держгеокадастру плану продажу права оренди та/або емфітевзису.

Так, колегія суддів вказує на те, що відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Харківській області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14, Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17 та постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року в справі №802/1534/17-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в листі № Р-8939/0-6457/0/95-18 від 06.08.2018 року на відповідний перелік, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки це суперечить частині 7 статті 118 ЗК України. Передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у вказаному листі не наведено.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було законних підстав для відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відмовляючи у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваної відмови.

При цьому, позивачем виконані всі можливі визначені законом умови для прийняття позитивного рішення відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом від 06.08.2018 № Р-8939/0-6457/0/95-18 у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 року.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Таким чином, враховуючи встановлення протиправності відмови ГУ Держгеокадастру у Харківській області, оформленої листом № Р-8939/0-6457/0/95-18 від 06.08.2018, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області згідно заяви від 09.07.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вказує на обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі № 520/9678/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 11.04.2019 року