Рішення

від 28.11.2018 по справі 826/8484/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2018 року №826/8484/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фін і Ком до Головного управління ДФС у місті Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Фін і Ком (далі - позивач, товариство, ТОВ Фін і Ком ) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №0015941406 від 10.04.2017 року .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом протиправно застосовано фінансові санкції, оскільки у 2015-2016 роках діяв мораторій на перевірки суб'єктів господарювання органами ДФС з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У запереченні на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що про необґрунтованість проведеної перевірки позивач мав вказати на момент допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, проте позивачем не вчинено таких дій. Крім того, документальні позапланові виїзні перевірки товариства з питань дотримання валютного законодавства у 2015 та 2016 роках відповідачем не проводились, а на 2017 рік дію вказаної норми не продовжено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

24.07.2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, яким усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03. 0 8.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8484/17 та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 14.12.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, надав додаткові документи та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у запереченнях на адміністративний позов.

При цьому, від представника позивача та представника відповідача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, яке прийнято судом.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції, яка діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, беручи до уваги, що особами, які беруть участь у справі подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, у судовому засіданні 14.12.2017, суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Разом з тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Фін і Ком (код ЄДРПОУ 25642662) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 16.01.2011 року №2 з ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація) та від 16.02.2015 року №3 з компанією Active Global LTD (Великобританія), за наслідками якої складено акт від 22.03.2017 року №242/26-15-14-06-03/25642662 (далі - акт перевірки) (Т.1, арк. 8-17).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №185/95-ВР, а саме: несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ Фін і Ком виручки у загальній сумі 69 232,00 доларів США (еквівалент 1 556 447,53 грн.) за контрактом від 16.01.2011 року №2 з ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація) та несвоєчасне надходження на рахунок позивача виручки у сумі 19 280,00 євро (еквівалент 477 816,58 грн.) за контрактом від 16.02.2015 року №3 з компанією Active Global LTD (Великобританія).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач надав до контролюючого органу заперечення, за наслідком розгляду яких контролюючий орган залишив висновки акта без змін, а заперечення до акта - без задоволення (Т.1, арк. 68-71).

10.12.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0015941406 за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД , яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 28 133,46 грн., за порушення статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (Т.1, арк. 66).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 01.06.2017 року №11922/6/99-99-11-01-02-25, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення (Т.1, арк. 72-74).

Враховуючи наявні у справі докази та обґрунтовані доводи сторін, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність порушення прав позивача з боку відповідача, що підтверджується нижчевикладеним.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ), Постановами Правління Національного банку України від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863 та від 03.03.2016 року №140, від 07.06.2016 року № 342, від 28.07.2016 року № 361, від 14.09.2016 року № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.04.2014 року по дату закінчення перевірки, у зв'язку з повідомленням філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 07.04.2015 року №040-43/1771 та ПАТ МІБ від 03.09.2015 року №211/ІІ-БТ про порушення ТОВ Фін і Ком законодавчо встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 16.01.2011 року №2 та від 16.02.2015 року №3 та надання позивачем документів на запит відповідача в неповному обсязі (Т.1, арк. 67).

Водночас, на думку позивача, вказана перевірки є протиправною, оскільки відповідно до пункту 3 розділу ІІ Перехідні положення Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням певних обмежень. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік.

Так, позивач та відповідач вказують, що у 2015 та 2016 роках у ТОВ Фін і Ком обсяг доходу становив до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, при цьому документальні позапланові виїзні перевірки товариства з питань дотримання валютного законодавства у 2015 та 2016 роках органом ДФС не проводились.

Разом з тим, суд вважає, що розділ ІІ Закону №71-VIII містить нормативні приписи, які мають проміжний, тимчасовий характер та розраховані на певний період, а отже, не вносять зміни в законодавство, а лише встановлюють правовий режим правовідносин на певний період.

Відтак, суд дійшов висновку, що посилання позивача на встановлені податковим законодавством обмеження на проведення позапланових документальних перевірок є необґрунтованими, оскільки термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII, на 2017 рік (період перевірки позивача) - не продовжено.

Також, суд відхиляє доводи позивача, щодо неправомірності нарахування пені останньому за 2015 та 2016 роки у силу дії пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VIII, оскільки вказана норма встановлює обмеження саме щодо часу проведення перевірки, а не періоду за який нараховуються грошові зобов'язання.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховному Суду України, яка висловлена в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ Foods and Goods L.T.D до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, про скасування рішення про застосування штрафних санкцій ухвалив постанову, де зазначив, що платник податків, який вважає, що був порушений порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органа до такої перевірки. Якщо ж допуск до такої перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача отримано направлення на перевірку, копію наказу на проведення перевірки, здійснено допуск контролюючого органу до перевірки та підписано за наслідками вказаної перевірки акт перевірки, а тому суд розглядає порушення позивачем валютного законодавства по суті.

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності визначено Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 1 Постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863 та від 03.03.2016 року №140 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені у статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з Постановами Правління Національного банку України від 07.06.2016 року № 342, від 28.07.2016 року № 361, від 14.09.2016 року № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2011 року між ТОВ Фін і Ком (за договором - продавець) та ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація, за договором - покупець) укладено експортний контракт №2, відповідно до пункту 1 якого продавець продає, а покупець купляє продукцію, яка вказана у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного контракту. Предметом вказаного контракту є продаж кави натуральної розчинної з екстрактом зеленого чаю (Т.1, арк. 80-81).

Так, на виконання умов укладеного контракту, згідно зі специфікаціями, інвойсами, митними деклараціями та розрахунками до контракту №2 від 16.01.2011 року, ТОВ Фін і Ком , відвантажило нерезиденту - ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація) каву натуральну розчинну з екстрактом зеленого чаю на загальну суму 744 519,26 доларів США (еквівалент 14 819 945,88 грн.) (Т.1, арк. 93-113, 118-163).

Згідно з договором про переведення боргу від 17.08.2015 року платником за контрактом від 16.01.2011 року №2 може бути нерезидент - компанія Active Global LTD (UK) (Великобританія) (Т.1, арк. 115-117).

Відповідно до виписок з валютного рахунку та рахунку в національній валюті ТОВ Фін і Ком , виручка від нерезидентів ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація), Polina Telnich Institute Bio Preparations (Греція), Active Global LTD (UK) (Великобританія) за контрактом від 16.01.2011 року №2 надійшла в загальному розмірі 852 259,16 доларів США (еквівалент 16 483 789,43 грн.), у тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків на суму 6000,00 доларів США (еквівалент 128 554,21 грн.) на 1 день, на суму 50 232,00 доларів США (еквівалент 1 083 336,53 грн.) на 4 дні, на суму 10 115,40 доларів США (еквівалент 215 237,74 грн.) на 4 дні, на суму 9400,00 доларів США (еквівалент 199 882,06 грн.) на 13 днів, на суму 8000 доларів США (еквівалент 216 656,53 грн.) на 2 дні, на суму 6000,00 доларів США (еквівалент 162 547,75 грн.) на 1 день, на суму 2200,00 доларів США (еквівалент 59 587,50 грн.) на 1 день, на суму 5000,00 доларів США (еквівалент 127 900,26 грн.) на 2 дні.

Вказане вище також відображено контролюючим органом у розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ТОВ Фін і Ком (Т.1, арк. 22).

Також, 16.02.2015 року між ТОВ Фін і Ком (за договором - продавець) та Active Global LTD (UK) (Великобританія, за договором - покупець) укладено експортний контракт №3, відповідно до пункту 1 якого продавець продає, а покупець купляє продукцію, яка вказана у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного контракту. Предметом вказаного контракту є продаж кави натуральної розчинної з екстрактом зеленого чаю (Т.1, арк. 86-89).

Згідно з додатковою угодою від 06.08.2015 року №3 до контракту від 16.02.2015 року №3, оплата за товар може здійснюватися в доларах США за крос-курсом 1,0883 за 1 євро (Т1, арк. 92).

Так, на виконання умов укладеного контракту, згідно зі специфікаціями, інвойсами, митними деклараціями та розрахунками до контракту №3 від 16.02.2015 року, ТОВ Фін і Ком , відвантажило нерезиденту - Active Global LTD (UK) (Великобританія) каву натуральну та готові продукти на основі кави на загальну суму 70 778,00 євро (еквівалент 1 879 100,69 грн.) (Т.1, арк. 164-187).

Відповідно до виписок з валютного рахунку та рахунку в національній валюті ТОВ Фін і Ком , виручка від вказаного вище нерезидента за контрактом №3 від 16.02.2015 року надійшла в загальному розмірі 72 364,00 євро (еквівалент 1 938 337,21 грн.), в тому числі комісія банку склала 70,00 євро (еквівалент 1668,40 грн.), та 12 712,58 доларів США (еквівалент 295 850,68 грн.), що за крос-курсом 1,0883 доларів США за 1 євро складає 12 600,00 євро, у тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків на суму 1640,00 євро (еквівалент 39 723,54 грн.) на 1 день, на суму 12 600,00 євро (еквівалент 295 050,68 грн.) на 1 день, на суму 5040,00 євро (еквівалент 143 042,36 грн.) на 1 день.

Вказане вище також відображено контролюючим органом у розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ТОВ Фін і Ком (Т.1, арк. 22).

Відтак, відповідачем встановлено несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ Фін і Ком виручки в загальній сумі 69 232,00 доларів США (еквівалент 1 556 447,53 грн.) за контрактом від 16.01.2011 року №2 з ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація) та несвоєчасне надходження на рахунок позивача виручки у сумі 19 280,00 євро (еквівалент 477 816,58 грн.) за контрактом від 16.02.2015 року №3 з компанією Active Global LTD (Великобританія).

Також, суд звертає увагу, що відповідно до акту перевірки, відповідач зазначає, що посадовими особами позивача надано пояснення щодо порушення вимог валютного законодавства при розрахунках за контрактами від 16.01.2011 року №2 та від 16.02.2015 року №3. Так, позивач вказує, що порушення вимог валютного законодавства відбулось у зв'язку з невиконанням нерезидентом умов договору (Т.1, арк. 15).

Тобто, з адміністративного позову та акту перевірки вбачається, що позивач не заперечує факт порушення вимог валютного законодавства при розрахунках за контрактами від 16.01.2011 року №2 та від 16.02.2015 року №3.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу позивачем не надано до перевірки висновки Міністерства економічного розвиту і торгівлі України на продовження строків розрахунків за контрактом від 16.01.2011 року №2 з ТОВ Мед Комплекс (Російська Федерація) та за контрактом від 16.02.2015 року №3 з компанією Active Global LTD (Великобританія), також довідок уповноваженого органу таких країн, які б підтверджували виникнення форс-мажорних обставин за вказаними контрактами.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ Фін і Ком порушено вимоги валютного законодавства при розрахунках за контрактами від 16.01.2011 року №2 та від 16.02.2015 року №3, що також не заперечується позивачем, проте, останнім не надано суду доказів існування інших обставин, які не залежали від позивача та спричинили вказані порушення.

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ Фін і Ком , а тому податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій №0015941406 від 10.04.2017 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, відсутні правові підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, для стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фін і Ком (код ЄДРПОУ 25642662, адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 24) до Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко