Постанова

від 10.04.2019 по справі 640/20914/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20914/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про визнання протиправними та скасування постанов та приписів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14 листопада 2018 року, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14 листопада 2018 року, який складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову №196/18/10/26-10/2711/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 листопада 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського";

- визнати протиправною та скасувати постанову №195/18/10/26-9/2711/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 листопада 2018 року, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

Також, позивачем до суду першої інстанції подано заяву у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14 листопада 2018 року, який винесений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем відносно Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (код ЄДРПОУ 02070921) - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року заяву Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14 листопада 2018 року, який винесений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Воронюком Андрієм Володимировичем відносно Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (код ЄДРПОУ 02070921) - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не наведено жодних об'єктивних обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справи. Крім того, застосування таких заходів забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.11.2018 фактично надає можливість суб'єктам господарювання безперешкодно, без жодних обмежень продовжувати будівництво об'єкта, не зважаючи на встановлені інспекцією під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) численні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, викладені у Акті перевірки.

05.04.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

05.04.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ "СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзовів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що впродовж дії припису замовник будівництва позбавлений можливості виконувати своїх зобов'язання за укладеними договорами доручення, що, в свою чергу, може призвести до збитків, які можуть бути понесені замовником будівництва, генпідрядником, підрядником, або юридичними чи фізичними особами, які здійснили інвестування квартир у об'єкті будівництва, що свідчить про обґрунтованість виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Предметом позову в даній справі є правомірність складених за результатами позапланової перевірки, проведеної Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві приписів від 14.11.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, постанов від 27.11.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, за результатами проведеної позапланової перевірки на об'єкті "Будівництво навчально - житлового комплексу на вулиці Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва" головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. встановлено не виконання вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19 квітня 2018 року, а саме з моменту видачі приписів будівельні роботи не буди зупинені, що підтверджується записами у журналі загальних робіт у період з 14 квітня 2018 року по 21 вересня 2018 року та журналі бетонних робіт у період з 21 вересня 2018 року по 09 жовтня 2018 року, а також актами на приховані роботи, що є порушенням підпункту б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим з метою усунення виявлених порушень головний інспектор вимагав з 14 листопада 2018 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення встановлених порушень генеральним проектувальником ПП "Архібуд - Дизайн" та генеральним підрядником ТОВ "Трест КМБ - 3".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" зазначав, що в разі дії оскаржуваного припису, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" не зможе продовжувати роботи з будівництва гуртожитку, внаслідок чого строки завершення робіт будуть порушені. В свою чергу, позивач, як замовник будівництва студентського гуртожитку, буде зобов'язаний вжити заходи передбачені Положенням консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 21 листопада 2005 року №2.

При цьому, позивач повинен понести витрати на безпосередньо консервацію студентського гуртожитку, забезпечити охорону, що, в свою чергу, спричинить значні матеріальні втрати.

Крім того, у заяві про забезпечення позову вказано, що на виконання умов Договору пайової участі №5/05 від 29 грудня 2005 року та Договору доручення, товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" для фінансування робіт з будівництва ЖК Кампус залучалися грошові кошти від фізичних та юридичних осіб шляхом укладення відповідних договорів.

21 вересня 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" на виконання умов Договору доручення укладено договір будівельного підряду №09-17 від 21 вересня 2017 року, відповідно до умов якого здійснюється будівництво ІІ та ІІІ черги ЖК Кампус, які повинні бути побудовані і здані замовнику в обумовлений у договорів строк, з метою виконання договірних зобов'язань перед фізичними та юридичними особами, які здійснили інвестування квартир в ЖК Кампус.

Також, представник позивача звернув увагу на те, що на підставі договору будівельного підряду №09-17 від 21 вересня 2017 року, генеральним підрядником укладені договори на виконання робіт з третіми особами (субпідрядними організаціями) на будівництво ІІ та ІІІ черги ЖК Кампус, відповідно до умов яких генеральний підрядник зобов'язаний здійснювати оплату виконаних робіт субпідрядним організаціям на підставі актів виконаних робіт, а в разі дії спірного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, генеральний підрядник не зможе отримувати оплату за виконані перед замовником роботи, оскільки останні зупинені та не можуть виконуватись, відповідно не зможе і розраховуватись за виконані роботи з субпідрядними організаціями, внаслідок чого, останні будуть вимушені розірвати договори та піти на інші будівельні об'єкти.

На весь період дії оскаржуваного припису позивачу та ТОВ "Стандарт Девелопмент" необхідно організовувати власними коштами та силами охорону будівельного майданчику, всіх матеріалів, техніки, приладів та устаткування, а оскільки будівельний процес повинен відбуватись безперервно з метою дотримання строків будівництва та технології робіт, в разі задоволення судом позову, позивачу буде складно відновити нормальний процес будівництва, що призведе до зриву строків закінчення будівельних робіт, виникненню заборгованості перед контрагентами та застосуванню штрафних санкцій до позивача.

Також, у заяві про забезпечення позову представник позивач послався на те, що дія оскаржуваного припису призводить до неможливості продовження здійснення позивачем та ТОВ "Стандарт Девелопмент" будівельних робіт, передачі функцій замовника, як складової та передумови для виконання зобов'язань ТОВ "Стандарт Девелопмент" перед фізичними та юридичними особами, які здійснили інвестування квартир в ЖК Кампус при тому, що підстави, на думку представника позивача, для винесення цього припису є спірними, що може завдати позивачу та іншим особам значних матеріальних збитків, та, в свою чергу, призведе до того, що для відновлення прав, свобод і інтересів позивача та інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2005 року між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт" укладено договір пайової участі у будівництві, відповідно до умов якого сторони договору домовилися на засадах пайової участі здійснити зміну цільового використання земельної ділянки, виготовити проектну документацію, виконати будівельні роботи щодо спорудження об'єкту на земельній ділянці, здійснити реконструкцію відкритих спортивних майданчиків факультету фізичного виховання та спорту Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", за проектом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", та здійснити необхідні дії і заходи щодо прийняття закінченого будівництвом об'єктом та реконструйованих споруд в експлуатацію (пункт 2 Договору), тобто Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" є замовником будівництва.

У відповідності до підпункту 4.1. Договору Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" передає (делегує) за довіреністю товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" права та обов'язки щодо процесу проектування та будівництва, що передбачені чинним законодавством України для замовника будівництва з урахуванням умов та обмежень, встановлених цим Договором.

Додатковою угодою №1 до Договору №5/05 від 29 грудня 2005 року пайової участі у будівництві від 10 лютого 2014 року, укладеною між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт", відповідно до умов якої сторони домовилися на засадах пайової участі здійснити будівництво об'єкту - навчально - житлового комплексу на вулиці Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва з технічними показниками, визначеними Позитивним висновком №01-0105-11/ЦБ ДП "Укрдержбудекспертизи" по проекту "Будівництво навчально - житлового комплексу на вулиці Польовій у Солом'янському районі міста Києва" серія ЦС №165270, що буде споруджено відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 6.1. Додаткової угоди №1 до Договору №5/05 від 29 грудня 2005 року пайової участі у будівництві від 10 лютого 2014 року передбачено, що Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" передає (делегує) за довіреністю товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" права та обов'язки щодо процесу проектування та будівництва Об'єкта, що передбачені чинним законодавством України для замовника будівництва з урахуванням умов та обмежень, встановлених цим Договором.

Згідно з пунктом 6.4. Додаткової угоди №1 до Договору №5/05 від 29 грудня 2005 року пайової участі у будівництві від 10 лютого 2014 року після отримання дозволу на будівництво Гуртожитку, прийняття будівельного майданчика та проектної документації відповідно до пункту 6.3. товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт" протягом 15 робочих днів надає Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут" для погодження графік виконання будівельних робіт на Гуртожитку та графік робт з будівництва Об'єкту.

18 травня 2015 між сторонами Договору пайової участі укладено договір про заміну сторони у зобов'язанні, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" всі права та обов'язки належні товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" за основним договором, товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" стало стороною в основному договорі, укладеному між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт".

У відповідності до умов укладеного між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" Договору доручення №1 від 19 серпня 2015 року, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" доручив, а товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент" зобов'язався протягом терміну дії даного Договору та відповідно до його умов, від імені Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" здійснювати юридичні та фактичні дії, пов'язані з виконанням функцій Замовника щодо процесу проектування та будівництва Об'єкту - навчально - житлового комплексу на вулиці Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва, дотримуючись норм діючого законодавства України в сфері будівельної діяльності, зокрема, але не обмежуючись, Положення про замовника у будівництві, дирекцію підприємства (об'єкта), що будується, та технічний нагляд, затвердженого постановою Державного будівельного комітету СРСР від 02 лютого 1988 року №16, що є чинним станом на дату укладання даного Договору.

24 березня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", як замовнику, дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту - "Будівництво навчально-житлового комплексу на вулиці Польовій, 38 у Солом'янському районі місті Києва" № ІУ 115160841178.

21 вересня 2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент", як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трест КМБ-3", як Генпідрядником, укладено договір будівельного підряду № 09-17, відповідно до пункту 1.1. якого за дорученням замовника, на умовах в порядку визначених цим Договором, Генпідрядник взяв на себе зобов'язання власними та/або залученими силами та засобами, виконати і здати у встановлений цим Договором строк комплекс будівельних, будівельно - монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, перелік яких визначений у Додатку №1 до цього договору, Проектною документацією, а також будь - які інші роботи необхідні для завершення будівництва та Введення Об'єкта в експлуатацію, а замовник зобов'язався надати Генпідряднику будівельний майданчик/фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку Проектну документацію, а також прийняти від Генпідрядника належним чином виконані роботи, а саме результат робіт, та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи третіх осіб.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що позивач виступає замовником будівництва об'єкта об'єкті "Будівництво навчально - житлового комплексу на вулиці Польовій, 38 у Солом'янському районі міста Києва.

Разом з тим, позивачем не доведено яка саме господарська діяльність позивача, як замовника виконання будівельних робіт, є зупиненою внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних у справі рішень.

Також, позивачем не доведено, що внаслідок порушення договірних зобов'язань за за зазначеними вище договорами, останній зазнає невідворотні значні матеріальни збитки.

Крім того, застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, фактично надає можливість безперешкодно продовжувати будівництво об'єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, викладені у Акті перевірки.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення містобудівних вимог та заходів безпеки, які виявлені відповідачем.

Також, колегія суддів звертає увагу, що вжиті судами заходи забезпечення не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки фактично є тимчасовим вирішенням справи справи по суті.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзовів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.04.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В.Безименна,

А.Ю.Кучма