Постанова

від 10.04.2019 по справі 810/3399/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Справа № 810/3399/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Загороднього С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВП Електронне світло на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

ВП Електронне світло

до Головного управління Державної фіскальної служби

в Київській області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВП Електронне світло (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 0036221403.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року позовну заяву було залишено без розгляду внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що він не був повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи 05.12.2018 р. та 16.01.2019 р.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 р. було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи на 10.04.2019 р.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін, зазначаючи, що позивач повторно не прибув у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України та виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду його справи, повторно не прибув в судове засідання (не забезпечив явку свого представника).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Частинами 1, 10 статті 126 КАС України передбачено, що повістка може бути вручена безпосередньо в суді.

Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом адміністративного позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність в суду об'єктивних підстав вважати, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, однак, не з'явився в судове засідання за відсутності жодних поважних причин.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 р. відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 02.08.2018 р.

02.08.2018 р. у судове засідання позивач не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення судового засідання, яке було задоволено ухвалою суду та відкладено судове засідання на 27.09.2018 р.

27.09.2018 р. представником позивача було заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для можливості надання відповіді на відзив, яке було задоволено ухвалою суду та оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2018 р.

06.11.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 07.11.2018 р., яке було задоволено судом та оголошено перерву в судовому засіданні до 05.12.2018 р.

05.12.2018 р. у судове засідання представник позивача не з'явився, судове засідання було відкладено на 16.01.2018 р.

16.01.2019 р. судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок повторної неявки представника позивача без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні зворотні поштові повідомлення про отримання позивачем (його представником) судових повісток про призначення судового розгляду даної справи на 05.12.2018 р. та на 16.01.2019 р. У роздруківці з веб-сайту Укрпошти відомості також відсутні /Т.1 а.с.165/.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду його справи у зазначені дати, а отже в даному випадку відсутні підстави вважати, що він двічі не прибув у судове засіданні без поважних причин.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя, а також на захист прав та інтересів в суді через представника є основоположними конституційними правами особи та регламентовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статтею 6.

У справі Беллет проти Франції ( Bellet v. France ) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має Існувати пропорційне співвідношення (рішення у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства від 28 травня 1985 року, рішення у справі Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року).

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання і судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення даного питання та порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю ВП Електронне світло підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ВП Електронне світло - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 квітня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: