Постанова

від 18.02.2019 по справі 826/5674/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5674/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Степанюка А.Г., Файдюка В.В.

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкуша" до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 6551204/26-15-123-04-19 від 29.12.2017 р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Анкуша (надалі за текстом - ТОВ Анкуша ) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві № 6551204/26-15-123-04-19 від 29.12.2017р. про виключення ТОВ Анкуша з реєстру єдиного податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 6551204/26-15-12-04-19 від 29.12.2017р. про виключення ТОВ Анкуша з реєстру платників єдиного податку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просив скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.03.2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю Анкуша зареєстровано юридичною особою та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 23.07.2018 року позивача взято на облік платником єдиного податку за ставкою 20% розміру мінімальної заробітної плати та платником єдиного податку з 01.01.2016 року.

Видами господарської діяльності згідно з КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві №6551204/26-15-12-04-19 від 29.12.2017 року ТОВ Анкуша анульовано реєстрацію платника єдиного податку. Підставою скасування стало те, що відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у позивача був наявний податковий борг.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 300.1. ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Натомість, положеннями п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з норм ПК України, однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку.

Згідно п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно ж до п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків зборів, визначених Податковим кодексом України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як передбачено п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку став податковий борг за липень, серпень, вересень, жовтень, листопада, грудень 2017 року.

Протягом липня-грудня 2017 року позивачем сплачувалися податки на розрахунковий рахунок ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, зазначені обставини підтверджуються копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

02 лютого 2018 року ТОВ Анкуша направила до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву, в якій просило повернути надмірно сплачених сум прибуткового податку, які були здійснена за рахунком прибуткового податку фізичних. У зв'язку з зазначеним просила перерахувати помилково сплачені суми на поточний рахунок ТОВ Анкуша .

Сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов'язаннями була здійснена своєчасно, оскільки кошти хоч і не були перераховані на рахунок в органі казначейства, відкритий для сплати єдиного податку до бюджету Подільського району м. Києва, однак помилкове зазначення рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та як наслідок до відповідного місцевого бюджету. А тому зазначення неправильного рахунку не може у даному випадку вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов'язання.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності правових підстав для виключення ТОВ Анкуша з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Степанюк А.Г.

Суддя Файдюк В.В.