Рішення

від 29.03.2019 по справі 709/15/19

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/15/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на будинок і земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на будинок і земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 19 лютого 2018 року померла її мати - ОСОБА_5 При житті вона склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїм дітям, тобто позивачу, відповідачу та третій особі ОСОБА_4 у рівних частинах. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка. Позивач та відповідач прийняли спадщину ОСОБА_5, оскільки подали заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, ОСОБА_3 (далі - третя особа-1),

ОСОБА_4 (далі - третя особа-2) подали заяви про відмову від спадщини. Однак позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на будинок та земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на будинок та земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити (а.с. 41). Відповідач подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позову (а.с. 42). Треті особи надіслали заяви, в яких погодилися з позовом та просили розглянути справу за їх відсутності

(а.с. 43, 44).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

19 лютого 2018 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 19 лютого 2018 року серії І-СР № 321603 (а.с. 5).

Позивач, відповідач і третя особа-2 є дітьми ОСОБА_5

Дане підтверджується копіями свідоцтв про народження від 30 грудня 1968 року серії I-ЯК № 664893, від 28 травня 1968 року серії ІІ-АВ № 671425 виданого повторно, від 13 березня

1956 року серії ГД № 449134 відповідно (а.с. 13, 45, 47); копією свідоцтва про укладення шлюбу від 15 липня 1990 року серії І-СР № 493931, згідно з яким позивач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище "Лисечко" на шлюбне прізвище "Камша" (а.с. 14); копією свідоцтва про укладення шлюбу від 17 травня 1975 року серії І-СР № 275994, згідно з яким відповідач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище "Сердюк" на шлюбне прізвище "Месевра" (а.с. 48); копією свідоцтва про одруження видане повторно від 23 жовтня 2001 року серії І-СР

№ 062320, згідно з яким померла ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище "Сердюк" на шлюбне прізвище "Лисечко" (а.с. 46).

При житті ОСОБА_5, а саме 06 листопада 2014 року, склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Новоукраїнської сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 69, відповідно до якого житловий будинок з надвірними спорудами та земельну присадибну ділянку заповіла в рівних частинах позивачу, відповідачу та третій особі-2 (а.с. 6).

Згідно з довідками Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області №№ 5, 888 від 25 червня 2018 року, 11 грудня 2018 року, ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстровна за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В господарстві проживала з чоловіком ОСОБА_7 (третя особа-1). За нею числиться вказаний житловий будинок (а.с. 11, 12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина.

Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії

ЧР 23-19-22-00-078 від 25 лютого 2000 року ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,2517 га, розташована на території Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер 7125187600:01:000:1519 (а.с. 9, 10).

Відповідно до рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2018 року, яке набрало законної сили, встановлено факт належності ОСОБА_5 правовстановлюючого документа - державного акта на право приватної власності на землю серії

ЧР 23-19-22-00-078 від 25 лютого 2000 року (а.с. 8)

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 07 березня 2019 року (вих. № 255/01-16) (а.с. 36), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 26), позивач та відповідач зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 37 і на звороті), відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, треті особи подали заяви про відмову від спадщини (а.с. 38, 39 на звороті).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 20 грудня

2018 року (вих. № 1798/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі

ОСОБА_5 правовстановлюючих документів на стадкове майно, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 7).

Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:

вул. Зелена, 23, с. Новоукраїнка, Чорнобаївський район, Черкаська область, та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

При цьому судом встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчені будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 16-18).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є день її смерті, тобто

19 лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до змісту якого все своє майно заповіла позивачу, відповідачу та третій особі-2.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач та треті особи на вказане спадкове майно не претендують. Однак позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, оскільки правовстановлюючі документи відсутні.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7

"Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність заповіту, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

м. Черкаси, Черкаська область, право власності в порядку спадкування за заповітом:

- на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:

вул. Зелена, 23, с. Новоукраїнка, Чорнобаївський район, Черкаська область, що належав її матері - ОСОБА_5, яка померла 19 лютого 2018 року;

- на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,2517 га, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер 7125187600:01:000:1519, що належала її матері - ОСОБА_5, яка померла 19 лютого 2018 року на підставі державного акта серії

ЧР № 23-19-22-00-078 від 25 лютого 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай