Рішення

від 02.04.2019 по справі 709/1620/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1620/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дем"яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району до Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа - ОСОБА_1, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 14 грудня 2017 року померла ОСОБА_2, яка з 18 серпня 2016 року перебувала на утриманні у стаціонарному відділенні позивача. При житті ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла позивачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вчасно звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянки в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача за дорученням

ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні (а.с. 45). Відповідач надіслав лист, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 55). Третя особа ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій погодився з позовом та просив розглянути справу без його участі (а.с. 56).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

14 грудня 2017 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 18 грудня 2017 року серії І-СР № 313511 (а.с. 4).

15 серпня 2016 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Жовнинською сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області, відповідно до змісту якого заповіла позивачу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,43 га, розташовану в межах Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області

(а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,43 га, розташована на території Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 17 жовтня 2018 року (вих. № 1109-01/16) (а.с. 29), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 19), позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 30 на звороті). Крім позивача із заявою про прийняття спадщини (а.с. 30) також звертався ОСОБА_1

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 14 березня 2019 року (вих. № 262/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в силу вимог

підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року

№ 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 62).

Відповідно до змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18 травня 2018 року № 271 на ім"я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, виготовлений державний акт серії ІІ-ЧР № 045040 від 5 серпня 2002 року (а.с. 63).

Зі змісту позову вбачається, що правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку втрачено. Позивач двічі розміщував оголошення у газеті Світлий шлях , а саме 31 травня

2018 року № 23 (а.с. 7) з проханням повернути за винагороду державний акт на право власності на землю, однак його повернуто не було, та 7 червня 2018 року № 24 (а.с. 8), про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 045040.

Отже відсутність у позивача правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка входить до складу спадщини, фактично унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину і, як наслідок, призводить до порушення його права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті, тобто 14 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до змісту якого земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,43 га заповіла позивачу. На день смерті ОСОБА_2 заповіт не змінено і не скасовано.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв її, однак не може оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом права власності.

За приписами ст. 82 ЗК України юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи наведене, а також позицію третьої особи, яка проти позову не заперечує, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (код ЄДРПОУ 22791806) право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,43 га, розташовану на території Жовнинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_2, яка померла 14 грудня 2017 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 045040 від 05 серпня 2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай