Постанова

від 10.04.2019 по справі 199/8845/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1177/19 Справа № 199/8845/17 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори про скасування постанови та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, третя особа: ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

13 грудня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Четвертої Дніпровської державної нотаріального контори, третя особа: ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину. Просили скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.09.2017 року, винесену державним нотаріусом Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зобов'язати Четверту Дніпровську державну нотаріальну контору видати їм свідоцтво про право на спадщину в рівних частинах на спадкове майно: земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:01:277:0022 по вул. Солончаковій,17 в м. Дніпрі; Ѕ частину житлового будинку № 17 по вул. Солончаковій в м. Дніпрі за виключенням самовільно побудованих житлових прибудов А1-1, А3-1, а4-1, гаражу Д, веранди а3-1, сараїв Б,И, теплиці Е, тераси а5-1, навісів К, Л, вбиральні М, душу Н; будівельні матеріали, які були використані для будівництва самовільно побудованих житлових прибудов А1-1, А3-1, а4-1, гаражу Д, веранди а3-1, сараїв Б,И, теплиці Е, тераси а5-1, навісів К, Л, вбиральні М, душу Н по вул. Солончаковій,17 в м. Дніпрі (том 1 а.с.3-10).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року у позовних вимогах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори про скасування постанови та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину - відмовлено (том 2 а.с.31-34).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (том 2 а.с.37-45).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому таке рішення є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2013 року померла мати позивачів ОСОБА_6 (том 1 а.с.46).

08 лютого 2008 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі за № 4-121, відповідно до якого все належне їй майно заповіла в рівних частках своїм дочкам, позивачам по справі (том 1 а.с.42).

03 грудня 2013 року державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 за заявами позивачів відкрито спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 55414009, номер у нотаріуса 1157/2013.

Згідно документів спадкової справи № 1157/2013 після померлої 21.07.2013 року гр. ОСОБА_6 на ім'я спадкоємців - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 вересня 2017 року було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частину домоволодіння та земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:01:277:0022), площею 0,1000 га., розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Солончакова, 17 (сімнадцять), після смерті ОСОБА_6, померлої 21 липня 2013 року в зв'язку з тим, що не подані правовстановлюючі документи на земельну ділянку і згідно витягу з Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку зареєстровано за іншою особою; щодо будинку, то наявні суперечності між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно, а саме право власності спадкодавця на частину майна, яка остання набула за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2008 року не зареєстровано в установленому законом порядку (том 1 а.с. 124-157).

Також судом першої інстанції встановлено, що право власності спадкодавця на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940017, виданого ОСОБА_6, згідно якого вона є співвласником земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 1210100000:01:277:0022 по вул. Солончаковій,17 в м. Дніпрі, не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Згідно інформаційної довідки із зазначеного реєстру, у ньому містяться відомості лише про право власності на спірну ділянку за іншим співвласником - третьої особою по справі ОСОБА_3 Аналогічні дані містяться і в Державному земельному кадастрі.

Крім того, судом встановлено, що спадкодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 29.06.1967 року, виданого згідно з рішенням виконкому АНД райради м. Дніпропетровська №423 від 22.03.1967 року, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР в реєстровій книзі № 220 за реєстровим № 136, належить Ѕ частина будинку № 17 по вул. Солончаковій в м. Дніпрі. Також, за спадкодавцем, згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2008 року (справа 2-2512/08), визнано право власності на житлову прибудова літ. А1-1, А3-1, прибудова літ. А4-1 та гараж літ. Д по вулиці Солончаковій,17 в м. Дніпрі, проте право власності на вказане майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 334 ЦК України, Порядком про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Законом України «Про нотаріат» , виходив із їх безпідставності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року (з наступними змінами та доповненнями) та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Так, виходячи з положень п.п. 1.2. п. 1, п.п. 2.2, 2.3 п. 2, п.п. 3.1. п. 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Згідно пункту 5.2 Порядку якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись положеннями ст. 1254 ЦК України.

Згідно із главою 13 Порядку нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до глави 14 Порядку передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Такі ж підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії та порядок оскарження нотаріальних дій передбачені у ст. 49, 50 Закону України Про нотаріат .

Як встановлено судом першої інстанції, право власності спадкодавця на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940017, виданого ОСОБА_6, згідно якого вона є співвласником земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер 1210100000:01:277:0022 по вул. Солончаковій,17 в м. Дніпрі, не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Згідно інформаційної довідки із зазначеного реєстру, у ньому містяться відомості лише про право власності на спірну ділянку за іншим співвласником - третьої особою по справі ОСОБА_3 (том 1 а.с.106-107).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із встановлених у судовому засіданні обставин, враховував наявні в матеріалах справи докази та положення інструкції про вчинення нотаріальних дій, згідно яких дійшов висновку про обґрунтовану відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне домоволодіння.

Крім того, суд апеляційної інстанції також наголошує, що позивачі не позбавлені права звернутись до відповідних органів із заявами про реєстрацію прав на спірне нерухоме майно за спадкодавцем. Позивач має право на отримання свідоцтва у разі надання до нотаріальної контори необхідних документів, зокрема, щодо реєстрації частини житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, розташованого за адресою вул. Солончакова, 17, м. Дніпро, та земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 1210100000:01:277:0022, розташованої за адресою вул. Солончакова. 17, м. Дніпро. Таким чином, позивачам необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи на спадкове майно, чим виключити можливість перешкод в здійсненні нотаріальної дії. За наявності протиріч в правовстановлюючих документах на спадкове майно зобов'язання нотаріуса вчинити певні нотаріальні дії не грунтуються на вимогах Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

З урахуванням зазначеного апеляційна скарга підлягає залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: