Рішення

від 09.04.2019 по справі 131/64/19

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/64/19

Провадження № 2/131/290/2019

2019 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом.

Позов мотивував тим, що 04 грудня 2007 року помер його дід, ОСОБА_4.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, за яким позивач є спадкоємцем всього належного йому майна.

До спадкового майна покійного належав житловий будинок з погосподарськими будівлями по вул. Лесі Українки №34 в с. Даньківка Іллінецького району Вінницької області, на який позивач визнав право власності. До неоформленого майна ОСОБА_4 належать земельні ділянки, які були надані йому згідно рішення ОСОБА_3 сільської ради Іллінецького району Вінницької області, загальною площею 0,32 га.

Тому позивач просить суд визнати за ним право на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_4

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, натомість подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Іллінецького району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги сільська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 04 грудня 2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-AM № 084001 (а.с.6).

Згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 27.06.2008 справа №2-356 (а.с. 11), за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4, що також підтверджується копією витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.10.2008 №20724621 (а.с. 10).

До не оформленого спадкового майна ОСОБА_4 належать земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, які були надані йому згідно рішення ОСОБА_3 сільської ради Іллінецького району Вінницької області 13 сесії 22 скликання від 15.08.1996 (а.с. 13), в якому зазначається, що ОСОБА_4 було передано у безкоштовну приватну власність земельні ділянки загальною площею 0.3200 га.

Згідно кадастрового плану виготовленого інженером ОСОБА_5 (а.с. 14-15), за адресою по вулиці Лесі Українки, 34, в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області знаходяться такі земельні ділянки: присадибна ділянка, загальною площею 0,2339 га. та земельна ділянка для ведення ОСГ, загальною площею 0,0614 га.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Копією заповіту, від 16.11.2007 (а.с.7), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.6), копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 (матері позивача, дочки покійного ОСОБА_4А.) серії ІV-АМ №417092 (а.с. 8), копією свідоцтва про народження позивача серії І-АМ №111567(а.с. 9), стверджується, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який має право на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Зазначене рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Враховуючи вищевикладені докази, а також ту обставину, що позивач оформив частину спадкового майна, при цьому оформити свої спадкові права на вказані земельні ділянки в нотаріальному порядку не може через відсутність правовстановлюючих документів на них, а також враховуючи те, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право на земельні ділянки, що розташовані по вул. Лесі Українки, в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області, після смерті ОСОБА_4, померлого 04 грудня 2007 року.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. (а.с.1).

На підставі ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, інші 50 відсотків судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на завершення безплатної приватизації земельних ділянок, для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0.2339 га., що розташована по вулиці Лесі Українки, 34 в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області та ведення особистого селянського господарства 0.0614 га., що розташована по вулиці Лесі Українки, б/н в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті діда - ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 сільської ради Іллінецького району Вінницької області на користь ОСОБА_2 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп. сплаченого ним судового збору.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп., сплаченого ним судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, 13 червня1995 року народження, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса: 22715, вул. Лесі Українки, 34 с. Даньківка Іллінецького району Вінницької області.

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Іллінецького району Вінницької області, поштова адреса: 22714, вул. Центральна, 3, с. Бабин Іллінецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04330504.

Головуючий: