Ухвала

від 11.04.2019 по справі 591/2261/19

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2261/19

Провадження № 6/591/180/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Кривцової Г.В., розглянувши матеріали подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_1, про визначення частки майна боржника у праві спільної сумісної власності подружжя на інше майно, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2019 року державний виконавець звернулася до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності подружжя.

Із матеріалів подання вбачається, що на виконанні в державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ перебуває виконавчий лист №591/5827/17, виданий 18 жовтня 2018 року Зарічним районним судом м. Суми, боржником у якому є ОСОБА_2, стягувачем є ОСОБА_3

Своє подання державний виконавець мотивує тим, що під час виконання вказаного судового рішення державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника недостатньо коштів для виконання судового рішення, однак мається нерухоме майно, яке зареєстровано за дружиною боржника, за рахунок якого державний виконавець має намір виконати рішення суду.

Посилаючись на вимоги ч. 10 ст. 440 ЦПК України державний виконавець просить суд визначити Ѕ частку майна боржника, яким він володіє спільно з ОСОБА_4, а саме: житлового будинку в с. Могриця Сумського району Сумської області, вул. Партизанська, 8 та земельної ділянки площею 0,0488 га, кадастровий номер 5924784600:01:001:0048 в с. Могриця, Сумського району Сумської області, вул. Партизанська, 8.

Розглянувши подання, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Державний виконавець звернувся до суду, посилаючись на ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , якою регламентовано, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону). Та у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (п. 2 ч. 4 ст. 50 Закону).

Аналогічна норма міститься у ч. 10 ст. 440 ЦПК України, якою визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Натомість, державний виконавець у своєму поданні ставить питання не про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, що в свою чергу виходить за межі ст. 440 ЦПК України.

Питання визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами врегульовано ст. 443 ЦПК України.

Таким чином, подання державного виконавця аргументовано з посиланням на ч. 10 ст. 440 ЦПК України, в той же час резолютивна частина подання сформульована відповідно до ст. 443 ЦПК України.

Враховуючи, що вказані питання розглядаються судом в різні строки та вирішується на підставі різних доказів, суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для задоволення подання державного виконавця Зарічного ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області про визначення частки майна боржника у праві спільної сумісної власності подружжя на інше майно, в зв'язку з невідповідністю подання вимогам закону.

Крім того, суд вважає за необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішується судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Водночас, вирішуючи будь-які спори, що стосуються нерухомого майна, суд при прийнятті до свого провадження скарг, подань чи відкритті провадження у справах враховує положення, викладене в п. 42 постанови № 3 пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність . Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення в тому числі це позови про право власності на таке майно; про поділ нерухомого майна.

Оскільки питання, що сформульовані у поданні державного виконавця, стосуються визначення частки майна боржника у спільному майні і безпосередньо стосується права власності (в тому числі іншої особи) на нерухоме майно, яке знаходиться в Сумському районі, що не підпадає під територіальну юрисдикцію Зарічного районного суду м. Суми, то суд вважає, що слід застосувати правило виключної підсудності (ст. 30 ЦПК України), що тягне за собою розгляд справи за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 440, 443 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1, місце знаходження: м. Суми, вул. Гамалія, 31-А, код ЄРДПОУ 40211137, про визначення частки майна боржника ОСОБА_2, місце проживання: м. Суми, пр-т. Лушпи, 7 кв. 38, РНОКПП НОМЕР_1 у праві спільної сумісної власності подружжя та інше майно - відмовити .

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена та підписана 11 квітня 2019 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В.Кривцова