ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року м. Херсон
справа № 663/2229/17
провадження № 22-ц/819/452/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарГеленко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, на рішення Скадовського районного суду Херсонської області у складі судді Клімченка М.І. від 17 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Більшовик , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк , третя особа: Скадовська районна державна адміністрація, про розірвання договору оренди землі та зобов'язання передати земельну ділянку,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Більшовик , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк , третя особа: Скадовська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору оренди та скасування запису в реєстрі речових прав.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначила, що 30 травня 2013 року в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_7, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, вона набула право власності на належне йому майно - земельну ділянку площею 6,78 га, що знаходиться на території Приморської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно наявної в реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації спірна земельна ділянка знаходиться в оренді СТОВ Більшовик на підставі договору оренди, укладеного із нею та зареєстрованого Скадовською районною державною адміністрацією 29 березня 2017 року.
Посилаючись на те, що із СТОВ Більшовик договору оренди землі вона не укладала, згоди на її використання не надавала, просила суд визнати недійсним договір оренди, укладений відповідачем 08 вересня 2008 року та зареєстрований 29 березня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 19824887; скасувати рішення про державну реєстрацію за сільськогосподарським товариством права оренди земельної ділянки від 05 квітня 2017 року.
У квітні 2018 року ОСОБА_5 подала заяву про зміну предмета позову, в якій зазначила, що спірна земельна ділянка була передана в оренду відповідачу на підставі договору оренди землі, укладеного 17 лютого 2006 року із її батьком, зі сплатою орендної плати у розмірі 500 грн шляхом перерахунку грошей на особистий рахунок орендодавця, зазначений у договорі, щоквартально чотирма рівними частинами до числа наступного місяця після закінчення кожного кварталу.
В розмір орендної плати входить податок на доходи фізичних осіб, що сплачується орендарем як податковим агентом орендодавця.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, а за несвоєчасну сплату нараховується пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення
Відповідач договірні зобов'язання не виконує, у визначені договором строки оренду плату не сплачує.
Посилаючись на те, що невиконання відповідачем істотної умови договору щодо сплати орендної плати із врахуванням індексу інфляції у визначений договором строк за період 2016-2018 років є підставою для розірвання договору, позивач просила суд розірвати договір оренди землі, укладений 17 лютого 2006 року між ОСОБА_7 та СТОВ Більшовик та зобов'язати відповідача передати їй спірну земельну ділянку. Судові витрати просила покласти на відповідача.
Ухвалою від 19 жовтня 2017 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, суд змінив назву відповідача СТОВ Більшовик на СТОВ Агрофірма-Булюк
Рішенням суду від 17 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, зазначаючи, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо необґрунтованості позовних вимог не відповідають обставинам справи, умовам укладеного договору щодо обов'язку відповідача нараховувати та сплачувати у погоджені в договорі строки орендну плату разом із податком з доходів фізичних осіб та нормам земельного законодавства, що регулює спірні відносини.
Порушення норм процесуального права вбачає в тому, що судом при виборі та застосуванні відповідних норм права до спірних правовідносин не було враховано висновків щодо їх застосування, викладених в постановах Верховного Суду, зокрема щодо обґрунтованості розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем штучно створюються умови для розірвання укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки шляхом відмови отримувати орендну плату.
В процесі розгляду справи суд встановив, що 17 лютого 2006 року ОСОБА_7 та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Більшовик , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк , уклали договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_7 передав товариству у строкове платне користування на 25 років належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,79гектарів, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Скадовського району Херсонської області.
Розмір річної орендної плати визначений і погоджений сторонами у розмірі 500 гривень, які орендар зобов'язаний перерахувати на особистий рахунок орендодавця, зазначений в цьому договорі, або за заявою останнього виплатити готівкою через касу товариства. В розмір орендної плати, обчислення якого здійснюється з урахуванням індексу інфляції, входить податок на доходи фізичних осіб, який сплачується орендарем як податковим агентом за рахунок орендодавця із орендної плати в порядку та строки, передбачені законодавством України.
Сторони домовилися, що орендна плата вноситься орендарем щоквартально, чотирма рівними частинами, до числа наступного місяця після закінчення кожного кварталу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. У порядку спадкування право власності на належну ОСОБА_7 та передану в оренду відповідача земельну ділянку отримала ОСОБА_5, яка зареєструвала це право в установленому законом порядку відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Скадовською районною державною нотаріальною конторою 24.03.2009року.
Після смерті ОСОБА_7 до 2015 року включно орендну плату за укладеним із СТОВ Більшовик , правонаступником якого є СТОВ Агрофірма-Булюк , договором оренди землі отримувала ОСОБА_5
В 2016 та в 2017 роках ( на час звернення позивача до суду) орендна плата ОСОБА_5 не виплачена.
Починаючи з січня 2018 року відповідач надіслав на адресу позивача декілька листів-повідомлень з пропозицією отримати належну їй орендну плату, а 21 листопада 2018 року перерахував як податковий агент податок на доходи ОСОБА_5 з орендної плати за землю та військовий збір за 2016 і 2017 роки (т.2, а.с.29-32). Орендна плата за 2018 рік не виплачена.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі-це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 наведеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а частиною першою статті 32 цього Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно із наведеними нормами матеріального права основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної (два або більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушення умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Враховуючи, що відповідач не виплачував позивачеві орендну плату за 2016, 2017 та 2018 роки, хоча за умовами договору повинен був це робити щоквартально, а податок на доходи позивача з орендної плати за 2016 і 2017 роки сплачено відповідачем лише 21.11.2018 року, тобто під час розгляду спору в суді, колегія суддів вважає, що СТОВ Агрофірма-Булюк як орендар допустило порушення свого обов'язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2016-2017 років та частково 2018 року, що є підставою для розірвання договору оренди землі за заявою позивача як орендодавця.
При цьому та обставина, що починаючи з січня 2018 року товариство надсилало на адресу позивача письмові пропозиції отримати орендну плату за 2016 та 2017 роки, на думку колегії суддів, не має правового значення, оскільки відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За 2016-2017 роки відповідач повинен був вісім разів виплатити позивачеві орендну плату за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою, однак частково зробив це лише в кінці 2018 року, що свідчить про систематичне порушення ним умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , підпункту д частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для задоволення заявлених позивачем вимог.
Необґрунтованими колегія суддів вважає також твердження відповідача про те, що позивач не повідомила рахунок, на який їй належало перерахувати орендну плату, а в 2016 році відмовилася її отримувати в касі товариства, оскільки факт відмови ОСОБА_5 отримувати орендну плату не підтверджений доказами, а із наданих відповідачем відомостей нарахування орендної плати до 2015 року включно вбачається, що орендна плата позивачем була отримана, в той час як відомості про нарахування останній орендної плати в 2016, 2017 та 2018 роках суду не надані.
ОСОБА_5 заперечує факт відмови отримувати орендну плату та пояснила, що відповідач в 2016 році запропонував їй укласти новий договір оренди землі на більш тривалий строк, а після відмови від такої пропозиції повідомив, що орендна плата їй виплачуватися не буде.
Факт наведених перемовин підтвердила в суді апеляційної інстанції представник відповідача, заперечивши при цьому відмову виплачувати орендну плату.
Разом з тим, навіть у випадку відмови орендодавця отримувати орендну плату орендар не звільнений від обов'язку здійснити виплату орендної плати відповідно до умов договору оренди землі.
Так, статтею 537 ЦК України передбачено, що в разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.
Не вчинивши зазначених дій, відповідач не може вважатися таким, що виконав зобов'язання перед позивачем.
Такими чином, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених ОСОБА_5 вимог такими, що не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову із наведених вище підстав.
Відповідно до положень частин першої та 13 статті 141 ЦПК України, зокрема, про те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позовних вимог, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останньою на сплату судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги витрати в сумі 2 657грн 20коп.(640грн(т.1,а.с.1)+1152грн 20коп.+864грн 60коп.(т.2, а.с.57,62).
На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якої діє ОСОБА_6, задовольнити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Договір оренди землі, укладений 17 лютого 2006 року між ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_5, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Більшовик , правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером 34634321, розірвати.
Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк передати ОСОБА_5 належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,78 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану на території Приморської сільської ради Скадовського району Херсонської області.
Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма-Булюк , яке знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, село Приморське, вул. Соборна, 47, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00856652, на користь ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, понесені нею на сплату судового збору витрати в сумі 2657 грн 20 коп. (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 20 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Л.В. Пузанова
Судді: І.В. Склярська
Т.Г. Чорна
Повний текст постанови складено 11 квітня 2019 року
Суддя Л.В. Пузанова
Суд | Херсонський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2019 |
Оприлюднено | 12.04.2019 |
Номер документу | 81110250 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Херсонський апеляційний суд
Пузанова Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні