ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2019 р. Справа №914/841/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді О.В. Зварич
суддів Н.А. Галушко
ОСОБА_1,
секретар судового засідання М.С. Кіра,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області за №05/2-1785вих.18 від 26.11.2018р. (вх. № 01-05/1386/18 від 04.12.2018р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2018р.
(суддя О.Ф. Стороженко; повний текст рішення складено 05.11.2018р.)
у справі № 914/841/18
за позовом: Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави
позивач-1: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області
позивач-2: Вільховецька сільська рада
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2,
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування завданої шкоди у сумі 34686,00 грн.,
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_3 (посвідчення № 047917 від 13.09.2017р.);
від позивача-1: не з`явився;
від позивача-2: не з`явився;
від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат (ордер серії ЛВ № 062767 від 09.12.2018р.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
07.05.2018р. Перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та в особі Вільховецької сільської ради до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 про стягнення на користь Вільховецької сільської ради 34686,00 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та про зобов`язання відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області самовільно зайняту ним земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га за межами населеного пункту с. Іванівці на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, шляхом приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, звільнивши її від рослин сільськогосподарських культур.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.10.2018р. у справі №914/841/18 (суддя О.Ф. Стороженко ) відмовлено повністю в задоволенні позову (т. 1, а.с. 241-246).
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що Вільховецькою сільською радою 25.01.2005р. прийнято Рішення Про розгляд заяви фермера ОСОБА_2 про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства , яким фермеру ОСОБА_2 надано дві земельні ділянки у с.Вільхівці, загальною площею 30 га, (в урочищах За селом і За Дзюньком) та передбачено користування землею після розроблення відповідної технічної документації. Розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації № 447 від 15.07.2005р. відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 30 га, на території Вільховецької сільської ради в урочищі За селом . Також суд вказав, що 15.03.2012р. між Вільховецькою сільською радою та Фермерським господарством укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 47,34 га. (дані обставини встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у справі № 914/365/13-г). Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання факту самовільного зайняття Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. Разом з тим, суд зазначив, що заявляючи даний позов, прокурор не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставин, зазначених у позові, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених (з урахуванням уточнення формулювання, т. 1, а.с. 107-108) Першим заступником керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2018р. у справі №914/841/18, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконними з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин справи. На думку скаржника не відповідає вимогам чинного законодавства висновок суду про визнання всіх документів, складених ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо виявленого порушення відповідачем неналежними та недопустимими доказами в силу вимог норм Господарського процесуального кодексу України. Зокрема зазначає, що за наслідками проведеної перевірки, управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області керівнику селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 внесено припис № 205-ДК/0131Пр/03/01-17 від 27.07.2017р. про усунення порушення вимог земельного законодавства. Крім того, тим же Управлінням на керівника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 27.07.2017р. складено протокол про адміністративне правопорушення та 09.08.2017р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., який ним сплачено 16.02.2018р. згідно квитанції № 21. Прокурор звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що матеріали ГУ Держгеокадастру у Львівській області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, останнім у встановленому законом порядку не оскаржувались та не скасовані, а також сплачено штраф за вчинення адміністративного правопорушення. Отже, твердження суду про те, що прокурор не надав доказів надіслання керівнику селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 копій актів обстеження є безпідставними. Скаржник зазначає, що при визнанні вищенаведених доказів неналежними, суд покликається на відсутність у актах від 30.06.2017р. щодо обстеження земельної ділянки та від 30.06.2017р. щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства правових підстав вчинення позивачем зазначених дій. Водночас, суд не надав будь-якої оцінки поясненню представника позивача, які надано господарському суду Львівської області 06.08.2018р., де зазначено підстави здійснення перевірки та визнано факт допущення описки в частині місцезнаходження земельної ділянки у протоколі від 27.07.2017р., постанові від 09.08.2017р. та приписі від 27.07.2017р. Щодо зазначення в акті перевірки площі земельної ділянки (31,67 га), відмінної від площі спірної земельної ділянки 30 га, скаржник стверджує, що у своєму поясненні представник ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що у акті зазначено площу, яку обстежили працівники ГУ Держгеокадастру у Львівській області під час перевірки, в ході якої встановлено, а саме: самовільно захоплено ділянку площею 30 га. Скаржник вважає хибним висновок суду першої інстанції про правомірне користування відповідачем земельною ділянкою на підставі Рішення Вільховецької сільської ради № 299 від 25.01.2005р. без розробки проекту відводу, що передбачено п.2 даного Рішення. Також на думку скаржника судом безпідставно враховано обставини, встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у справі № 914/365/13-г щодо укладення 15.03.2012р. між Вільховецькою сільською радою та Фермерським господарством ОСОБА_2 договору оренди землі (земельних ділянок загальною площею 47,34 га), оскільки, предмет спору у даній справі не стосується земельної ділянки, звільнити яку просить керівник Стрийської місцевої прокуратури при розгляді справи №914/841/18, так як вказана земельна ділянка належить до державної форми власності і Вільховецька сільська рада не є її розпорядником. Скаржник стверджує, будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про використання спірної земельної ділянки на підставі відповідного рішення органу. уповноваженого розпоряджатися землями державної форми власності або за наявності правочину, укладеного відповідно до вимог Закону України Про оренду землі матеріали справи не містять.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивачі та відповідач письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивачі не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 13.02.2019 року та 21.03.2019р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду справи.
Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивачів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проведено перевірку, в ході якої з`ясовано, що Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 шляхом посіву та вирощування сільськогосподарських культур на території Вільховецької сільської ради за межами населеного пункту с. Іванівці Жидачівського району Львівської області, самовільно зайнято земельну ділянку площею 30,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, чим порушено вимоги статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України, про що 30.06.2017р. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 205-ДК/160/АП/09/01-17 та акт обстеження земельної ділянки №205-ДК/100/АО/10/01/-17 від 30.06.2017р. (т. 1, а.с. 22, 23).
З метою усунення вищевказаного порушення Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області керівнику Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 винесено припис № 205-ДК/0131Пр/03/01-17 від 27.07.2017р. про усунення вимог земельного законодавства (т. 1, а.с. 31).
Крім того, Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на керівника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 27.07.2017р. складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП № 205-ДК/0153П/07/01-17 та винесено відносно нього постанову № 205-ДК/0146По/08/01-17 від 09.08.2017р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (т. 1, а.с. 25, 26).
09.08.2017р. Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області надіслано керівнику ФГ ОСОБА_2 лист № 27-13-0.4-1136/90-17 про відшкодування шкоди, яким Управління надіслало розрахунок розміру шкоди в сумі 34686,00 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки пл. 30,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення в с. Іванівці, Жидачівського району, Львівської області. Заподіяну шкоду пропонується відшкодувати в добровільному порядку в 10-ти денний термін. У разі відмови від добровільного відшкодування шкоди, Управління буде змушене звернутися до суду з позовом про її стягнення у примусовому порядку (т. 1, а.с. 30).
Предметом даного позову (з врахуванням уточнення формулювання позовних вимог з с.Іванівці на с. Вільхівці) є вимога прокурора про повернення відповідачем ОСОБА_5 Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельної ділянки (площею 30 га), розташованої за межами населеного пункту села Вільхівці на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області та стягнення з відповідача шкоди у сумі 34686,00 грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки (т. 1, а.с. 107-108).
У відзиві (вх.№18469/18 від 23.05.18р.) на позовну заяву прокурора відповідач заперечив проти задоволення позову, додавши до відзиву копію рішення Вільховецької сільської ради №299 від 25 січня 2005 року Про розгляд заяви фермера ОСОБА_2 про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства , копію розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 15 липня 2005 р. №447 Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр.ОСОБА_2, жителю с.Іванівці Вільховецької сільської ради ; копію висновку державної експертизи землевпорядної документації від 14.06.2017 року №323, затвердженого першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області; копію довідки Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.03.2018 року № 75/13-18/10/07-02 про сплату Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_2 на рахунок Вільховецької сільської ради орендної плати за землю в сумі 147130,00 грн. за період з 2015 по 2017 роки (а.с.68-73, т.1).
Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права визначені в статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.
Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Як встановлено судом, підставою заявлених прокурором позовних вимог є самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, що виявлено у ході обстеження та перевірки, проведених 30.06.2017р. Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).
Згідно приписів статті 1 названого Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З аналізу вищенаведеної норми права слідує, що стаття 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає дві самостійні (та альтернативні) підстави визнання землекористування «самовільним зайняттям земельної ділянки» , а саме: або вчинення дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного Рішення органу місцевого самоврядування (або органу виконавчої влади) про надання її в оренду (або передачу у власність); або вчинення дій, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного правочину.
Тобто, виходячи із зазначеної норми статті 1 Закону, самовільне зайняття земельної ділянки відсутнє, якщо наявні: або відповідне Рішення органу місцевого самоврядування (чи органу виконавчої влади) про надання земельної ділянки; або відповідний правочин щодо земельної ділянки.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у справі № 914/365/13-г за позовом Прокурора Жидачівського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, в особі Вільховецької сільської ради до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Жидачівської районної державної адміністрації про стягнення 5089, 98 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства задоволено апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2. Рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 914/365/13-г скасовано і прийнято нове рішення. В позові відмовлено. Дана постанова набрала законної сили.
Як видно зі змісту вищеназваної постанови (www.reyestr.court.gov.ua/Review/31943069), Львівський апеляційний господарський суд встановив такі обставини.
Рішенням Вільховецької сільської ради від 25.01.2005 року Про розгляд заяви фермера ОСОБА_2 про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства фермеру ОСОБА_2 надано земельні ділянки загальною площею 30 га, в тому числі: біля фермерського господарства ОСОБА_6 в селі Вільхівці в урочищі За дзюньком - 15,7 га; біля фермерського господарства ОСОБА_7 в селі Вільхівці в урочищі За селом - 14,3 га (п.1). Цим же рішенням (п.2) передбачено, що приступити до використання вищеназваних земельних ділянок під фермерське господарство слід після розробки відповідної технічної документації (проекту відводу).
Розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації № 447 від 15.07.2005р. відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 30 га, на території Вільховецької сільської ради в урочищі За селом .
27 січня 2012 року між Вільховецькою сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, яка знаходиться в селі Вільхівці урочище За селом , загальною площею 19,72 га. Зазначений договір оренди зареєстрований в Вільховецькій сільській раді за №3 від 27.01.2012 року.
Також Львівський апеляційний господарський суд зазначив у постанові 12.06.2013р. (судова справа № 914/365/13-г), про те, що в матеріалах справи наявна копія договору оренди землі від 15.03.2012 року, укладеного між Вільховецькою сільською радою (Орендодавець) та СФГ ОСОБА_2 (Орендар), зареєстрованого у Вільховецькій сільській раді, відповідно до п.п.1, 2 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, із цільовим призначенням - рілля, загальною площею 47,34 га (оригінал оглянуто в судовому засіданні), та вважав помилковими висновки суду першої інстанції про наявність в діяннях СФГ ОСОБА_2 самовільного зайняття земельної ділянки в урочищі «За Дзюньком» .
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись із вимогою про повернення відповідачем ОСОБА_5 Україна, в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельної ділянки (площею 30 га), розташованої за межами населеного пункту села Вільхівці на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області та стягнення з відповідача шкоди у сумі 34686,00грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, прокурор не довів обставин, на які посилається у позовній заяві та апеляційній скарзі.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вірно зазначив про те, що прокурором при зверненні з позовом, зокрема не досліджено обставин щодо стану виконання відповідачем Рішення від 25.01.2005р. Вільховецької сільської ради Про розгляд заяви фермера ОСОБА_2 про виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства , не з`ясовано обставин щодо прийняття Жидачівською районною державною адміністрацією Розпорядження № 447 від 15.07.2005р., яким відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в урочищі За селом (на території Вільховецької сільської ради) площею 30 га та не досліджено обставин, встановлених вищезазначеною постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.062013р. у справі № 914/365/13-г, щодо укладення 15.03.2012р. між Вільховецькою сільською радою та СФГ ОСОБА_2Є договору оренди земельних ділянок загальною площею 47,34 га. Крім того, не досліджено обставин щодо підстав сплати Фермерським господарством орендної плати за землю, підтвердженням чого, є довідка (№239/13-18/10/07-02 від 07.08.18) Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції, яка підтверджує факт сплати відповідачем, упродовж 2013-2018 років, орендних платежів за землю (без конкретизації земельних ділянок) (т. 1, а.с. 151). Також не з'ясовано підстав нарахування Вільховецькою сільською радою (позивач-2) Фермерському господарству орендної плати за землю (зокрема: за Розрахунком на 2017 рік) (т. 1, а.с. 152).
Разом з тим, заявлені прокурором вимоги обґрунтовано лише документами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, що стосуються проведених 30.06.2017 обстеження та перевірки, які не є на думку колегії суддів належними та допустимими доказами обставин спору, так як в акті від 30.06.2017 щодо обстеження земельної ділянки та акті від 30.06.2017 щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства не зазначено правових підстав вчинення позивачем зазначених дій (обстеження та перевірки): не вказано, що вони здійснювались відповідно до певного наказу чи з інших підстав.
Крім того, в акті перевірки не вказано про факт повідомлення відповідача щодо проведення позивачем-1 таких дій та відсутні дані про його присутність при їх проведенні.
Також, не надано жодних доказів надіслання відповідачу копій названих актів для ознайомлення з результатами проведення позивачем-1 обстеження спірної земельної ділянки і перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Такі докази в матеріалах господарської справи відсутні.
Колегія суддів зазначає, що надані прокурором на підтвердження позовних вимог протокол від 27.07.2017 про адміністративне правопорушення, постанова від 09.08.2017 про накладення на відповідача адміністративного стягнення та припис не стосуються спірної земельної ділянки, так як у них зазначено, що земельна ділянка розташована у селі Іванівці, хоча спірною є земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту села Вільхівці.
Жодних належних доказів можливих описок у протоколі, постанові та приписі - не надано, такі в матеріалах справи відсутні, а пояснення представника позивача-1 на які покликається скаржник та вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення не є на думку колегії суддів правовим засобом виправлення описок у документах.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати відповідачем адміністративного штрафу у розмірі 510,00 грн., який як стверджує скаржник сплачено відповідачем згідно квитанції № 21 від 16.02.2018р., дана квитанція в матеріалах справи відсутня.
Натомість в матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання інформації № 10-13-22.28-285/90-18 від 09.02.2018р., в якому зазначено, що станом на 07.02.2018р. в Управлінні відсутня інформація щодо сплати гр.ОСОБА_8 адміністративного штрафу в сумі 510,00 грн. винесеного постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.08.2017р. № 205-ДК/0146По/08/01-17 (т. 1, а.с. 28).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав відповідно до норми статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель для визнання факту самовільного зайняття Фермерським господарством спірної земельної ділянки, оскільки наявне Рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки та відповідачем погоджувались усі дії із Вільховецькою сільською радою (Позивач-2). Крім того, Вільховецька сільська рада приймала від відповідача орендні платежі за землю (що зумовлювало отримання відповідного доходу), і докази неправомірності вчинення таких дій щодо прийняття орендних платежів - відсутні.
При цьому, необхідно зауважити, що норми Земельного кодексу України не містять іншого визначення «самовільного зайняття земельної ділянки» (ніж у Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ) і не встановлюють, що землекористування за відсутності факту державної реєстрації права оренди є «самовільним зайняттям земельної ділянки» .
З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для відмови у задоволенні заявлених Першим заступником керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області позовних вимог (з урахуванням уточнення формулювання позовних вимог) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та в особі Вільховецької сільської ради щодо стягнення на користь Вільховецької сільської ради 34686,00 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та про зобов`язання відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області самовільно зайняту ним земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га за межами населеного пункту с. Вільхівці на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, шляхом приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, звільнивши її від рослин сільськогосподарських культур, оскільки прокурором не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставин зазначених у позові.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України унормовано: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.78 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області за №05/2-1785вих.18 від 26.11.2018р. (вх. № 01-05/1386/18 від 04.12.2018р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 25.10.2018р. у справі № 914/841/18 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.А. Галушко
Суддя О.П. Дубник
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2019 |
Оприлюднено | 15.04.2019 |
Номер документу | 81110702 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні