Постанова

від 11.04.2019 по справі 915/1871/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1871/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019 (суддя Алексєєв А.П., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 15.02.2019)

у справі № 915/1871/18

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС»

про стягнення 127657,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2018 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 32/21172 від 14.12.2018 року до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» про стягнення коштів у сумі 127657,92 грн., з яких:

- 43355,52 грн. - пеня,

- 84302,40 грн. - штраф.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 611,526, 530,546 ЦК України і обґрунтовані порушенням відповідачем п. 4.1 Договору на постачання товару №53-123-01-18-04635 від 04.09.18р., а саме порушенням термінів постачання товару, за що передбачена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення і штрафу 7% від вартості товару при простроченні постачання товару понад 30 днів.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019р. задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» , на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» , штрафні санкції в сумі 127657, 92 грн. та 1914, 87 грн. судового збору.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання товару повинно було бути здійснене з 15.10.18 до 30.10.18. Станом на 05.12.18 (звернення з позовом) товар ще не був поставлений, строк прострочення склав 36 днів.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок штрафних санкцій та встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 31.10.2018 року по 05.12.2018 року включно (36 днів) в сумі 43355,52 грн. (1204320 х 0,1% х 36), а також нараховано штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару - 84302,40 грн. (1204320 х 7%), розрахунок пені та штрафу здійснено арифметично правильно і відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019р. - скасувати частково. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» штрафні санкції в сумі 468,52грн. Відповідач визнає факт прострочення поставок товару за договором, але вважає що підлягало стягненню штраф і пеня в загальній сумі 482,52 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що вищезазначене рішення Господарського суду Миколаївської області винесено з порушенням норм чинного законодавства, а саме, судом не вірно розраховано суму пені та штрафу.

На думку відповідача, сума пені повинна розраховуватися за наступною формулою: ( вартість непоставленого товару у зазначений строк * 0,1% * кількість днів прострочення) : 365 днів.

Таким чином, апелянт правильним розрахунком пені вважає (1204320грн. * 0,1% *36) : 365 днів = 118,78грн.

Також апелянт апелянт не погоджується із розрахунком штрафу і надає свій розрахунок: (1204320 * 7%) : 365 днів = 230,96грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2019р. відкрито апеляційне провадження у даній справі та вирішено її розгляд почати через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

28.03.2019 року до суду надійшов відзив Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» , в якому позивач повністю заперечує проти викладених скаржником доводів в апеляційній скарзі щодо скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019 у справі №915/1871/18. Позивач вважає, що скаржник погодився з усіма умовами договору та засвідчив прийняття зобов'язань підписом, але не виконав взяті на себе зобов'зання щодо постачання товару за умовами договору. Формулу нарахування пені та штрафу, вказану скаржником, позивач вважає недостовірною та необґрунтованою, що свідчить про штучно створені обставини для подання апеляційної скарги.

У зв'язку із вищенаведеним позивач вважає, що суд всебічно і повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив надані суду докази, перевірив правильність наданого розрахунку нарахування штрафу та пені, встановив, що у передбачений договором строк скаржник товар не поставив.

На підставі вищевикладеного позивач просить залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019 у справі №915/1871/18 без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

04.09.2018 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» , як покупцем, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» , як постачальником, був укладений договір на постачання товару №53-123-01-18-04635 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити за товар - код CPV 31710000-6 по ДК 021:2015 - Електронне обладнання (плата нормуючого перетворювача) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2017 року. (а.с. 10-15)

Умовами договору передбачено, що місцем виконання цього Договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3), загальна вартість товару складає 1204320 грн. з ПДВ (п. 2.1.), постачання здійснюється з 15.10.2018 року по 30.10.2018 року на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1.).

Відповідно до п. 4.1 договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Строк дії договору закінчується 31.12.2019 року (п. 12.2.).

Сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, якою погоджено найменування, тип, кількість та ціну товару, який підлягає поставці (а.с. 16).

Проте, товар відповідач на поставив, чим порушив умови договору.

26.11.2018 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №32/19458 від 20.11.2018 року з вимогою сплатити штрафні санкції в сумі 18064,80 грн., нараховані у зв'язку з порушенням строку поставки товару за Договором. Зазначену претензію відповідач отримав 01.12.2018 року (а.с. 17-21).

Таким чином, між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки (Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , в особі Відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» ), штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо розрахунку розміру пені, яким встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені на підставі договору за період з 31.10.2018 року по 05.12.2018 року включно (36 днів) в сумі 43355,52 грн. (1204320 х 0,1% х 36), а також нараховано штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару - 84302,40 грн. (1204320 х 7%).

Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо помилкового розрахунку позивачем пені та штрафу, виходячи із наступного.

Формула, за якою розраховує пеню відповідач, застосовується в тих випадках, коли для визначення розміру пені застосовується подвійна облікова ставка НБУ (сума боргу * облікову ставку * кількість днів прострочення) : 365 днів. Облікова ставка НБУ є основною процентною ставкою, за допомогою якої Нацбанк установлює для суб'єктів господарювання орієнтир за вартістю коштів на відповідний період і вона зазначається у відсотках річних. В даній справі відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені і штрафу визначені в процентному відношенні до суми, яка складає вартість товару, що своєчасно не переданий позивачу згідно з умовами договору і ст. 231 ГК України.

За таких обставин, рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019р. у справі №915/1871/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд справи покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України Південно-західний апеляцій господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ТЕХНО-ЛЮКС» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019 року у справі №915/1871/18 залишити без змін.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир