Постанова

від 02.04.2019 по справі 921/257/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. Справа №921/257/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача :не з явився;

від відповідача : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області №08-02/99 від 29.01.2019

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018 (суддя Гевко В.Л., повний текст рішення складено 10.01.2019, м Тернопіль)

у справі №921/257/18

за позовом Приватного підприємства приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРЄВРОБУД 2013", м. Орджонікідзе (м. Покров), Дніпропетровська область,

до відповідача ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області, м.Тернопіль, Тернопільська область,

про стягнення заборгованості у сумі 806 045,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство приватне виробничо-комерційне підприємство "УКРЄВРОБУД 2013" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 806 045,00 грн за виконані роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км. 358+880 - км. 359+190 в Тернопільській області згідно умов Договору №57 від 29.10.2014.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018 у справі №921/257/18 (суддя Гевко В.Л.)позовні вимоги задоволено. Стягнено зі ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Приватного підприємства приватне виробничо-комерційне підприємство "УКРЄВРОБУД 2013" - 806 045,00грн боргу за виконані роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км. 358+880 - км. 359+190 в Тернопільській області згідно умов Договору №57 від 29.102014. Судові витрати у складі судового збору в розмірі 12 090,67грн, покладено на відповідача.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не надано жодних доказів того, що договір №57 від 29.10.2014 укладено відповідно до бюджетного асигнування, а тому правовідносини сторін договору відносяться до господарсько-майнових. Окрім того, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо відсутності бюджетних асигнувань для оплати виконаних позивачем підрядних робіт у 2014 році або у майбутньому періоді. Суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 806 045,00 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги щодо неї підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області подано апеляційну скаргу №08-02/99 від 29.01.2019, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області державна неприбуткова організація, яка відповідно до Положення здійснює управління автомобільними дорогами загального користування на регіональному рівні та є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються Державним агентством автомобільних доріг України (головним розпорядником бюджетних коштів) на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Також скаржник посилається на те, що акти виконаних робіт не підписані зі сторони скаржника у зв язку із наявними недоліками фактично виконаних робіт, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №705/16-22 від 15.11.2016, згідно якого загальна сума завищення по ділянці дороги км. 357+000 - км. 359+000, частиною якої є спільна ділянка, складає 1 372 124,61 грн.

Окрім того скаржник зазначає, що Зведений кошторис розрахунку вартості об єкта будівництва (форма №5), Локальний кошторис на будівельні роботи (форма №1), Відомість ресурсів до локального кошторису (форма №1а), розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, які не містять підписів відповідальних осіб або відтисків печаток відповідачів, не можна вважати належними та допустимими доказами у підтвердження фактичного виконання робіт з поточного середнього ремонту-відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове-КовельЧернівці-Тереблече (км358+880-км359+190) та вартості таких робіт.

Приватне підприємство приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРЄВРОБУД 2013" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення є законним та обґрунтованим, судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, з ясовано всі обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем до матеріалів справи та скарги не надано доказів у підтвердження відсутності коштів на оплату робіт з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км.358+880-км359+190 в Тернопільській області, не надано доказів, що ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області вживались дії для прийняття цих робіт.

Також, позивач вважає, що скаржником не надано доказів, що зазначена вище дорога не використовувалась з будь-яких причин. Тобто позивач вважає, що експлуатація цієї ділянки дороги в черговий раз підтверджує факт належного виконання робіт згідно умов договору.

Представники сторін в судове засідання не з явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладався за клопотанням скаржника.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду рішень місцевого господарського суду, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення суду в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2014 ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області (замовник) та Приватне підприємство приватне виробничо-комерційне підприємство "УКРЄВРОБУД 2013" (підрядник) уклали договір №57, відповідно до умов якого замовник доручає підряднику і зобов"язується прийняти і оплатити, керуючись умовами даного договору виконання робіт з ліквідації пошкоджень, руйнувань та деформацій основи дорожнього одягу та покриття проїзної частини на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) -Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км 358+880-км 359+190 в Тернопільській області, згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема, ДСТУ Б.Д.1.1-1-2013 ( з урахуванням доповнень та змін), СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд", ГБН Г.1-218-182:2011, а підрядник зобов"язується на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому замовником ( п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору підрядник виконує роботи з 29.10.2014 по 31.12.2014.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт, що доручаються підряднику по цьому договору складає 806 045,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.4.1 договору кошторисна документація надається замовником підряднику.

Замовник має право вносити зміни у кошторисну документацію згідно з чинним законодавством (п.4.2 договору).

У пункті 8.1 договору визначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок та в межах виділених державних коштів відповідно до умов цього договору.

Сторони домовились, що усі розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника. Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи підрядником по мірі надходження коштів на відповідний казначейський рахунок замовника, при відсутності затримки здійснення видатків обслуговуючим банком, на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ 3). Акти виконаних робіт готує підрядник, підписує та надає їх замовнику. Роботи вважаються виконані, коли вони прийняті замовником. Підрядник разом з представником замовника звіряє з фактично виконаними роботами. Питання щодо несвоєчасного підписання актів, а також необґрунтованої претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку. Замовник виконує свої зобов'язання по даному договору лише в межах фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань (виділених коштів). Замовник виконує свої зобов'язання по даному договору лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному в СОУ 42.1-37641918-085:2012, ДСТУ Б.Д.1.1-1-2013, ГБН Г.1-218-182:2011. Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних нормативних актів, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 9.6, 9.7, 9.8 договору).

Згідно з п.п. 10.2, 10.4, 10.5 договору приймання - передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог чинних нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об"єктів чи робіт в експлуатацію. Прийняття - передача закінчених робіт здійснюється на основі акта прийому - передачі відповідно до діючих норм та правил. Питання, що виникають під час приймання - передачі закінчених робіт регулюються чинним законодавством.

Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов"язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов"язань сторонами ( п.п. 16.1, 16.2 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору №57 від 29.10.2014 ним виконано для відповідача роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) -Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км. 358+880 - км. 359+190 на загальну суму 806 045,00 грн, проте відповідач дані роботи не оплатив.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не заперечувався факт можливого виконання ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013" робіт, що зазначені у позовній заяві, однак відповідач вказав на те, що виконані роботи не приймались замовником.

08.06.2018 позивачем надіслано відповідачу претензію № 06/08-15 з вимогою щодо погашення заборгованості, про що свідчать фіскальний чек з описом вкладення. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем зазначено в обґрунтування позовних вимог, зокрема у клопотанні №09/25-3 від 25.09.2018 (вх. №17740), що ним отримано лист №493/4989 від 07.09.2018 з Покровського відділення Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області, в якому вказано про те, що виявлено документи, які належать ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013", серед яких є:

1. Оригінал листа №281/0212 від 02.12.2014 ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013" на адресу ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області, в якому вказано про повторне надання відповідачу двох екземплярів актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, підписаних представником позивача, та двох екземплярів довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою №КБ-2, підписаних представником позивача, про виконання робіт з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) -Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км. 358+800 -км. 359+190 згідно умов договору №57 від 29.10.2014 на загальну суму 806 045,00 грн.

2. Оригінал опису вкладення в цінний лист від 04.12.2014 №5327300127140.

3. Оригінал квитанції від 04.12.2014 №5327300127140.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013" з позовом до ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 806 045,00 грн за виконані роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест)-Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км. 358+880 - км. 359+190 в Тернопільській області згідно умов Договору №57 від 29.10.2014.

Відповідно до ст..11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст..174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Із змісту частини 1ст.626 ЦК України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Як визначено ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду .

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить ст.193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За приписами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначалось вище, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору №57 від 29.10.2014.

Аналізуючи зміст договору №57 від 29.10.2014 судом першої інстанції правомірно встановлено, що сторони узгодили та визначили ціну усіх робіт по відновленню зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 (ділянка км 358+880 км 359+190), погодили предмет та строк дії цього договору. Наведений правочин не містить ознак нікчемності, не визнавався недійсним в судовому порядку, отже його умови є обов'язковими для обох учасників цього спору.

Частиною 4 ст.882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

В силу приписів ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом ОСОБА_3 фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно пунктів 2.1, 2.4, 2.5 Положення визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення .

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Наказом ОСОБА_3 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).

ОСОБА_3 регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14- 295 від 16.03.2010 роз'яснено, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 03.10.2018 у справі № 922/509/17.

Тобто з первинних документів, якими є акти та довідки (КБ 2, КБ 3) має чітко вбачатись на виконання якого правочину вони сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.

Пунктом 9.3 договору №57 від 29.10.2014 сторони узгодили, що акти виконаних робіт готує підрядник, підписує та надає їх замовнику. Роботи вважаються виконаними, коли вони прийняті замовником.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013" направлявся лист №288/0212 від 02.12.2014, в якому вказано про повторне надання відповідачу двох екземплярів актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, підписаних представником позивача та двох екземплярів довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою №КБ-3, підписаних представником позивача, про виконання робіт з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель-Чернівці-Тереблече (на Бухарест) км 358+800 - км 359+190 згідно умов договору №57 від 29.10.2014 на загальну суму 806 045 грн. Надсилання відповідачу зазначеного листа підтверджується описом вкладення в цінний лист від 04.12.2014 №5327300127140 та квитанцією від 04.12.2014 №5327300127140.

Відповідно до п.9.4 договору №57 від 29.10.2014 сторони узгодили, що підрядник разом з представником замовника звіряє акти з фактично виконаними роботами. Питання щодо несвоєчасного підписання актів, а також претензії щодо визначених обсягів виконаних робіт вирішуються у встановленому законодавством порядку.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не заперечувався факт виконання ПП ПВКП "УКРЄВРОБУД 2013" робіт, що зазначені у позовній заяві, однак, відповідач зазначив про те, що виконані роботи не приймались замовником.

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи підрядником по мірі надходження коштів на відповідний казначейський рахунок замовника, при відсутності затримки здійснення видатків обслуговуючим банком, на підставі "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма №КБ 3) (п. 9.2 договору №57 від 29.10.2014).

Визначальними обставинами для настання обов'язку замовника оплатити виконані підрядником роботи в даному випадку є надання підрядником акту виконаних робіт для прийняття замовнику, відсутність будь-яких зауважень зі сторони останнього та, відповідно, прийняття виконаних робіт шляхом підписання акту з боку замовника.

Як зазначалося вище, на виконання взятих на себе договірних зобов'язань ПП ПВК "УКРЄВРОБУД 2013" у визначений договором строк виконано підрядні роботи на загальну суму 806 045,00 грн, про що складено Акт №7, котрий у листопаді 2014 року (підтверджено листом ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області №09-3/93 від 01.02.2017) надано замовнику з метою прийняття робіт та його підписання, а також у грудні 2014 року Акт виконаних робіт №7 та Довідку про вартість виконаних робіт надіслано ОСОБА_2 повторно. Однак, дані документи не підписані відповідачем.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про виявлені та заявлені у зв'язку з цим претензії щодо якості чи обсягу виконаних робіт на момент отримання замовником Акту приймання виконаних робіт №7.

Посилання скаржника на відсутність у ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області актів прийняття робіт, виконаних за договором №57 від 29.10.2014 не відповідає встановленим обставинам, оскільки такі спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.853 ЦК України підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника.

Такий висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17 та від 04.06.2018 у справі №908/3519/16.

В даному випадку відповідач заявляв не про відмову від підписання Акту виконаних робіт, а фактично зволікав з його підписанням без зазначення причин і лише в 2016 році заявив про факт завищення вартості виконаних робіт.

Згідно зі ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Умовами п.13.1 договору №57 від 29.10.2014 також передбачено право замовника у будь-який час перевіряти хід і якість робіт, не втручаючись у господарську діяльність підрядника; здійснювати контроль за якістю та кількістю матеріальних ресурсів, устаткування, техніки, як до моменту їх використання для виконання робіт, так і в процесі виконання робіт, відповідно до діючих норм та правил (п.п.5.2, 7.1 договору).

Враховуючи правило розподілу тягаря доказування між сторонами, позивач для покладення на відповідача обов'язку з оплати повинен довести, що відповідач недобросовісно ухиляється від виконання обов'язку з прийняття виконаних за договором підряду робіт, оскільки Цивільний кодекс України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право, якщо інше не встановлено судом (ч.5 ст.12 ЦК України).

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вчинення підрядником дій, обумовлених договором щодо оформлення Акту виконаних робіт за договором №57 та його передачі замовнику, відсутності вмотивованої відмови останнього від прийняття робіт та підписання Акту, відсутність претензій, зауважень щодо обсягу, якості виконаних робіт, суд констатує, що замовник (відповідач), в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а отже зобов'язаний оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Щодо посилання відповідача на Акт контрольних обмірів та обстежень фактично виконаних робіт від 23.05.2016 та Висновок будівельно-технічної експертизи №705/16-22 від 15.11.2016 судова колегія зазначає, що після отримання від підрядника акту приймання виконаних будівельних робіт ОСОБА_2 автомобільних робіт у Тернопільській області негайно не надано вмотивованої відмови від приймання робіт за договором від 29.10.2014, не складено дефектних актів з переліком необхідних доробок (недоробок), дефектів та строків їх виконання та не заявлено жодних претензій щодо наявності недоліків, розбіжностей, тощо у роботах. Відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що у зв'язку з неякісним виконанням робіт об'єкт не використовується за призначенням. За таких обставин, роботи мали б бути прийняті, а у підрядника відсутні причини вважати свій обов'язок невиконаним.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції судом досліджено матеріали кримінального провадження за №12016210010002351 надані Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Тернопільській області (супровідним листом №16615/9/2-2018 (вх.№23423).

Як вбачається із Висновку ТВ КНДІСЕ експертів за результатами проведеної комісійної будівельно-технічної експертизи №705/16-22 від 15.11.2016 контрольні обміри та шурфування дорожнього покриття експертами не здійснювалося саме на автодорозі, що була предметом виконання робіт по договору № 57 від 29.10.2014.

Окрім того в матеріалах справи відсутні та не надані такі відповідачем докази існування розбіжностей між якістю (обсягом) підрядних робіт, передбачених договором та фактично виконаних робіт, визначених в акті приймання робіт. Визначення розміру завищення робіт експертами у висновках щодо часткового виконання позивачем робіт на ділянці автошляху 358+880-км 359+190 км встановлено сукупно по восьми договорах, що не дає можливості встановити та визначити чи по договору № 57 така вартість взагалі і в якому розмірі була завищена.

Судом першої інстанції правомірно визначено безпідставним і таким, що не узгоджується з характером спірних правовідносин сторін посилання відповідача на норми статті 48 Бюджетного кодексу України, згідно з якою виконання відповідачем зобов'язання, обумовленого в пунктах 9.2, 9.5 договору від 29.10.2014 можливо лише за умов наявності фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань, виділених коштів).

Згідно з ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статтями 525, 526 ЦК України і ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області відповідно до Положення про ОСОБА_2, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України №194 від 01.07.2016, є юридичною особою, котра має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, здійснює фінансування робіт з будівництва, ремонту, реконструкції та утримання мережі автомобільних доріг загального користування, мостів, будівель та інших штучних споруд згідно із законодавством.

Наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Окрім цього, за змістом ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність державної організації, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №922/541/17, від 03.04.2018 у справі №924/29/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 11.04.2018 у справі №915/13/17, від 12.04.2018 у справі №924/22/17.

З огляду на викладене правомірним є висновок суду першої інстанції, що чинне законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб'єктами підприємницької діяльності з установами, які фінансуються з бюджету; виконання зобов'язання, що виникло на підставі договору повинно здійснюватися на загальних підставах.

Укладений між сторонами правочин було укладено та виконано у 2014 році, тобто протягом одного бюджетного періоду, а тому замовник, укладаючи договір № 57 володів обсягом (розміром) виділених йому бюджетних коштів на ремонт автодоріг в Тернопільській області у 2014 році.

Згідно з ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Вищенаведеними обставинами спростовуються посилання відповідача на неприйняття робіт та непідписання актів, а також доводи відповідача про те, що роботи зазначені в Акті виконаних будівельних робіт не приймались у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування.

Щодо існування двох договорів підряду під № 57 з різними датами їх укладення (21.10.2014 та 29.10.2014) судом першої інстанції у ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідачем підтверджено факт підписання договору №57 від 29.10.2014 повноважною посадовою особою ОСОБА_2 автомобільних доріг в Тернопільській області. За твердженням підрядника, який готував акт виконаних робіт №7, всі роботи ним виконувалися саме на умовах договору від 29.10.2014.

Скаржником не спростовано належними та допустимими доказами, твердження позивача про те, що Акт № 7 підписано на виконання саме договору від 29.10.2014. Посилання скаржника на те, що роботи його контрагентом фактично виконувалися на умовах договору від 21.10.2014 матеріалами справи не підтверджуються.

Отже, враховуючи наведене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами доведено та не спростовано скаржником, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 806 045,00 грн. Скаржником не надано суду достатніх доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення боргу, у тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Приписами статті 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано факту належного виконання договірних умов.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 автомобільних доріг у Тернопільській області №08-02/99 від 29.01.2019 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2018 у справі №921/257/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2019.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г .В.