Рішення
від 02.04.2019 по справі 906/1023/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1023/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, ордер серії ЖТ №49219 від 15.01.2019 та договір про надання правової допомоги від 03.09.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, керівник.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Бердич-Буд" Приватного підприємства " Подік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11"

про визнання договору поворотної фінансової позики неукладеним, а договорів застави недійсними

В судовому засіданні 21.03.2019 оголошувалась перерва до 02.04.2019 о 15:00 год.

Позивач звернувся до суду з позовом про Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неукладеним договору між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" приватного підприємства "Подік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" від 29.09.2016 про надання 570000,00 грн. поворотної фінансової позики.

Також позивач просить визнати недійсними;

- договір іпотеки від 04.10.2016, укладений між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" приватного підприємства "Подік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11", яким передано в іпотеку нежитлове приміщення під літерою а-2 з цегли, загальною площею 46,50 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Львівська, 3;

- договір іпотеки від 07.10.2016, укладений між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" приватного підприємства "Подік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11", яким передано в іпотеку нежитлову будівлю в плані під літерою А, загальною площею 911,3 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Короленка, 41/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами у справ було укладено договір поворотної фінансової позики від 29.09.2016. Саме на виконання даного договору позики було укладено оспорювані договори іпотеки від 04.10.2016 та 07.10.2016. Оскільки грошові кошти згідно договору про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 не були перераховані позивачу, такий договір позивач просить визнати неукладеним, а договори іпотеки недійсними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав останні безпідставними. Зазначав, що згідно норм ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмети іпотеки, тому оспрювані договори іпотеки припинили свою дію. Крім цього, відповідач вважає, що договір про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 є неукладеним, з підстав, зазначених у ст. 1046 ЦК України (ч. 2). Разом з тим, зауважував, що незрозумілим є те, в чому полягає вина відповідача за таким договором та за захистом яких інтересів позивач звернувся до суду.

Також відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі про визнання незаконним та скасування рішення реєстратора індексний номер 42415601 від 07.08.2018р. та рішення індексний номер 42414902 від 07.08.2018. Зазначеними рішеннями реєстратором на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 27.07.2018 у справі №906/1181/17, якими скасовані реєстраційні записи щодо скасування права власності відповідача на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договорами від 04.10.2016 та 07.10.2016.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проаналізувавши зазначене клопотання, суд відмовляє в його задоволені, оскільки спір щодо визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 27.07.2018 у справі №906/1181/17 жодним чином не унеможливлює розгляд даного спору.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалі справи, 29.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (позикодавець/відповідач) та Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" Приватного підприємства "Подік" (позичальник/позивач) укладено договір про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 (а.с. 79-80) (основний договір), відповідно до якого позикодавець надає позичальнику, за погодженням з засновником ПП "Подік", під заставу власних нежитлових приміщень, поворотні фінансову позику, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова позика надається в національній валюті України в межах суми 570,0 тис. грн. під заставу нежитлових приміщень позичальника з правом їх продажу, на всю суму їх оціночної вартості.

Згідно п.п. 3.1. договору позики поворотна фінансова позика підлягає поверненню до 14.10.2016.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань (п.п. 8.1. договору).

04.10.2016 між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" Приватного підприємства "Подік" (іпотекодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, відповідно до якого забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця, на підставі договору про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 (п.п. 1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця, він передає в іпотеку нерухоме майно, нежитлове приміщення під літерою А-2, з цегли, загальною площею 46,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Львівська, 3.

Пунктом 6.1 договору іпотеки передбачено, що він вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань за

Також 07.10.2016 між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" Приватного підприємства "Подік" (іпотекодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11 (іпотекодержатель), було укладено договір іпотеки, яким відповідно пункту 1.1 забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця, на підставі договору про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016.

Сторони погодили, що в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у іпотекодавця, він передає в іпотеку нерухоме майно, нежитлову будівлю в плані під літерою А, загальною площею 911,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Короленка, буд. 41/1 (.п. 1.2. договору іпотеки).

Відповідно пункту 6.1 договору іпотеки, він вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань за основним договором.

30.10.2018 на адресу відповідача позивач згідно п.п. 6.2., 7.1. договорів іпотеки в порядку досудового врегулювання спору, направив лист з проханням припинити дію оспорюваних договорів іпотеки шляхом подачі ТОВ "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" відповідного звернення до уповноважених осіб про скасування заборони відчуження зазначеного в договорах нерухомого майна, яка залишена без відповіді.

Враховуючи те, що відповідач залишив вищезгаданий лист без належного реагування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 та договорів іпотеки від 04.10.2016 та 07.10.2016.

Слід зазначити, що договір про надання поворотної фінансової позики за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за умовами договору про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 мав отримати від відповідача 570000,00 грн. поворотної фінансової позики.

Пунктом 2.3 передбачено, що така позика мала надаватись частинами.

Відповідно до умов п.3.1 договору поворотна фінансова позика підлягає поверненню до 14.10.2016.

За змістом ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи, зокрема з банківських виписок по рахунках позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (а.с. 26-33), не вбачається, що відповідачем виконано обов'язок за договором про надання поворотної фінансової позики та надано позивачу поворотну грошову позику в обумовленій договором сумі.

Відповідачем в судовому засіданні підтвердив, що кошти за договором позики не перераховувались, оскільки між сторонами було укладено договори купівлі-продажу №2229 від 10.11.2016 та №2235 від 10.11.2016.

Варто зазначити, що договір позики за своїми ознаками є, зокрема, реальним та оплатним, тобто - укладеним з досягненням сторонами певних домовленостей або вчинення дій.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи ч. 2 ст. 1046 ЦК України, яка вказує, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, суд дійшов висновку, що договір про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016 є неукладеним, оскільки позикодавець не виконав свого обов'язку та не передав позичальнику грошових коштів в обумовленому договорі розмірі, а саме - 570000,00 грн.

Аналіз загального змісту цих норм дозволяє визначити ряд умов, за наявності яких цивільно-правовий та господарсько-правовий договори можна вважати укладеними:1) сторони повинні досягти угоди з усіх істотних умов договору; 2) сторони договору мають досягти такої згоди у передбаченій законом формі; 3) сторони господарсько-правового договору мають досягти такої згоди у передбаченому законом порядку.

На підставі ч.8 ст.181 ГКУ у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (такий, що не відбувся).

Слід зазначити, що визнання договору укладеним та визнання його чинності, хоча й обумовлюють єдиний правовий наслідок - набрання договором юридичної сили, однак ці поняття є різними за змістом. Так, коли договір не відповідає вимогам, встановленим для визнання його укладеним, він в в а ж а є т ь с я н е у к л а д е н и м. Якщо ж укладений договір не відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності, він в и з н а є т ь с я н е д і й с н и м в силу прямого припису закону (нікчемний) або може бути визнаний недійсним судом.

Крім цього, слід зазначити, що згідно п. 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 визначено, що позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.

Також слід зазначити, що згідно норм ст. 124 Конституції України справи судами вирішуються лише в разі юридичного спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що слід відмовити в задоволенні вимоги щодо визнання неукладеним договору між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд" приватного підприємства "Подік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" від 29.09.2016 про надання 570000,00 грн. поворотної фінансової позики.

Також, позивач просить визнати недійсними договори іпотеки, укладені між сторонами у справі, від 04.10.2016 та 07.10.2016, якими передано в іпотеку нежитлове приміщення під літерою а-2 з цегли, загальною площею 46,50 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Львівська, 3 та нежитлову будівлю в плані під літерою А, загальною площею 911,3 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Короленка, 41/1.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Відповідно од ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в даному випадку оспорюваними договорами іпотеки від 04.10.2016 та 07.10.2016 забезпечено договір про надання поворотної фінансової позики від 29.09.2016, який є неукладеним.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що договори іпотеки від 04.10.2016 та 07.10.2016, укладені між сторонами у справі є недійсним, оскільки не відповідає актам цивільного законодавства, зокрема Закону України "Про іпотеку".

Заперечення відповідача щодо припинення дії договорів іпотеки внаслідок набуття іпотекодержателем права власності на предмети іпотеки, суд оцінює критично та зазначає наступне.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється в разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно норм вищезгаданого закону існує особливий порядок набуття іпотекодержателем предмету іпотеки у власність, визначений ст.ст. 35, 37 Закону України "Про іпотеку".

Також відповідно до статті 74 Закону України "Про нотаріат" нотаріус знімає заборону на підставі повідомлення про припинення іпотечного договору. У статті визначено підстави зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, які кореспондуються з статтями, 17 Закону України Про іпотеку , 593 ЦК України. Це питання врегульовано в пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, де зазначається, що нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення:

- про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);

- про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;

- за рішенням суду;

- в інших випадках, передбачених законом.

За таких обставин, суд вважає, що посилання відповідача на ст. 17 Закону України "Про іпотеку" щодо припинення іпотеки в разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, суд оцінює критично, оскільки набуття права власності згідно даної норми є правомірним за умов дотримання порядку, визначеного ст.ст. 35,37 Закону України "Про іпотеку". Матеріли справи не містять жодного доказу на доведення таких обставин (направлення вимоги, вчинення реєстраційних дій на підставі договорів іпотеки та ЗУ "Про іпотеку").

Заперечення відповідача щодо права власності на нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки, не стосуються предмету спору, тому не взято сумом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів договори іпотеки від 04.10.2016 та 07.10.2016, укладені між сторонами у справі обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення 7000,00 грн. судових витрат, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

03.09.2018 між адвокатом ОСОБА_1 (адвокат) та ДП "Бердич-Буд" ПП "Подік" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 58-60), згідно якого Адвокат здійснює представництво Клієнта в Господарському суді Житомирської області.

Згідно акту наданих послуг від 16.11.2018 загальна вартість послуг складає 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката ОСОБА_1 з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначеного позивачем у позовній заяві розміру витрат на послуги адвоката, що з урахуванням принципу пропорційності відшкодування судових витрат становить 4666,67грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір іпотеки від 04 жовтня 2016 року, укладений між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд Приватного підприємства "Подік" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Красіна, 3, ід код 34126217) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (10002, АДРЕСА_1, ід. код 30060116), яким передано в іпотеку нерухоме майно, нежитлове приміщення під літерою А-2, з цегли, загальною площею 46,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Львівська, 3.

3. Визнати недійсним договір іпотеки від 07 жовтня 2016 року, укладений між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд Приватного підприємства "Подік" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Красіна, 3,ід код 34126217) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (10002, АДРЕСА_1, ід. код 30060116), яким передано в іпотеку нерухоме майно, нежитлову будівлю в плані під літерою А, загальною площею 911,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Короленка, буд. 41/1.

4. Відмовити в задоволенні вимоги щодо визнання неукладеним договору від 29.09.2016 про надання поворотної фінансової позики між Дочірнім підприємством "Бердич-Буд Приватного підприємства "Подік" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (10002, АДРЕСА_1, ід. код 30060116)

- на користь Дочірнього підприємства "Бердич-Буд" приватного підприємства "Подік" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Красіна, 3,ід код 34126217) 3524,00 грн. сплаченого судового збору та 4666,67 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.04.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення02.04.2019
Оприлюднено15.04.2019
Номер документу81111234
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/1023/18

Постанова від 10.06.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Демидюк О.О.

Ухвала від 16.05.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Демидюк О.О.

Рішення від 02.04.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 05.03.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 07.02.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 15.01.2019

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 03.12.2018

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 21.11.2018

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Вельмакіна Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні