Рішення

від 11.04.2019 по справі 904/5781/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2019 м. Ужгород Справа № 904/5781/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інгорін , м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євроопт , м. Мукачево

про стягнення суми 20099,40 грн.

представники:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю (в режимі відеоконференції)

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся з даним позовом до відповідача про стягнення 11 186.10 грн.- основного боргу , 29029,55 грн. - пені; 5593,05 грн. - штрафу, 8218,2 грн-3 % річних, 2273,70 грн.- інфляційних нарахувань, оскільки відповідач порушив договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини "за закінченням терміну зберігання" кореспонденція суду (ухвали суду від 24.01.19,19.02.2019, 20,02.19, 20.03.19), яка була надіслана за адресою відповідача: 89600, вул. Миру 63, м. Мукачево, яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом подати суду відзив на позов, прийняти участь у судовому розгляді справи, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача, встановив наступне.

16.04.2018р. сторони у справі уклали договір поставки № 136/04-18, за змістом якого постачальник - позивач у справі - зобов'язався здійснити поставку покупцеві - відповідачеві у справі - продуктів харчування, а останній зобов'язався приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість (п. 1 договору).

За умовами договору (п. 3.3) термін сплати вартості товару не повинен перевищувати ( сім ) календарних днів з моменту поставки товару.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов договору на протязі з квітня по липень 2018р. здійснив поставку товару загальну суму 11186,10 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № ІН-0000161 від 18.04.2018р., № ІН-0000271 від 25.05.2018р., № ІН-0000274 від 28.05.2018р., № ІН-0000363 від 03.07.2018р. та товарно-транспортними накладними.

Відповідач не оплатив вартості товарів у порядку та строки передбачені договором та у порядку досудового врегулювання (25.10.2018 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію, за змістом якої просив здійснити оплату суми боргу, на яку відповідач відповіді не надав та не здійснив розрахунку за поставлені товари).

За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 11186,10 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу, підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем у ході судового розгляду справи.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на суму 11186,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару нарахував 2909,55 грн. - пені; 5593,05 грн. - штрафу, 8218,2 грн. - 3 % річних, 2273,70 грн. - інфляційних нарахувань та наполягає на їх стягненні з відповідача.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати за поставлений товар покупець виплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але не оплаченого в строк товару, за кожний день прострочення; пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку, якщо строк прострочення платежу буде складати більше одного місяця, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

За приписами ст.ст. 546-548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, та умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу на суму 5593,05 грн., що становить 50 % заборгованості, оскільки її прострочення тривало більше одного місяця.

Позовні вимоги в частині пені та 3 % річних належить задоволити частково та стягнути відповідно суми 1667,07 грн. та 141,00 грн. з урахуванням наявної заборгованості по сплаті вартості отриманих товарів у періоди, за які позивач вимагає стягнення пені, 3 % річних; в іншій частині даних вимог належить відмовити за безпідставністю нарахування. Позовні вимоги щодо інфляційних нарахувань належить задоволити в сумі заявленій позивачем - 194,64 грн..

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 18781,86 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євроопт (89600, м. Мукачево, вул. Миру, 63; код ЄДРПОУ 41870236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інгорін (49000, місто Дніпро, пр. Слобожанський, 40, офіс 25, код ЄДРПОУ 31296985) заборгованість на суму на загальну суму 18781,86 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят одну грн. 86 коп.), включаючи: штраф, пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування та у відшкодування судових витрат - суму 1646,49 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість грн. 49 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши витрати в цій частині на позивача.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Повний текст рішення складено 12.04.19

Суддя Ушак І.Г.