Рішення

від 02.04.2019 по справі 903/15/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2019 р. Справа № 903/15/19

за позовом : Луцької міської ради

до відповідача : Фізичної особи-підприємця Климюка Сергія Володимировича

про розірвання договору оренди

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін:

від позивача: Іщик В.А., довіреність від 08.05.2018р. за №1.1-8/3598

від відповідача: Фізична особа-підприємець Климюк С.В.

Встановив: Луцька міська рада звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця Климюка Сергія Володимировича про розірвання договору оренди від 04.12.2009р. земельної ділянки площею 191 кв.м., розташована за адресою вул. Конякіна, 37а, кадастровий номер 220540029, що зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 12.01.2010р. за №041007700004, який поновлений рішенням Господарського суду Волинської області від 08.02.2017р. у справі №903/3/17.

Протокольною ухвалою суду від 16.03.2019р., підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.04.2019р.

В судовому засіданні 02.04.2019р. представник позивача позов підтримав, позовні вимоги просив суд задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 02.04.2019р. просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві. Додатково зазначив про відсутність заборгованості згідно договору оренди від 04.12.2009р. земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Конякіна, 37а, кадастровий номер 220540029.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2009 р. між Луцькою міською радою (Позивач, Орендодавець ) та фізичною особою-підприємцем Климюком С.В. (Відповідач, Орендар ) був укладений Договір оренди земельної ділянки розташованої у м. Луцьк, вул. Конякіна, 37а (надалі - Договір).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що орендар не подає податкової звітності з орендної плати за землю, відповідно не здійснював сплати згідно Договору.

Натомість, відповідач відмовився від розірвання вказаного договору, а тому позивач просить суд у судовому порядку розірвати спірний договір.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 38 Договору, встановлено, що умовами розірвання Договору оренди в односторонньому порядку є:

- заборгованість по орендній платі до 3 -х місяців;

- не використання землі за цільовим призначенням;

- самовільна здача землі в оренду;

- засміченість та забруднення землі.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.02.2017р. у справі 903/3/17 Договір оренди земельної ділянки, який укладений між Луцькою міською радою фізичною особою-підприємцем Климюком С.В., який зареєстровано у Державному реєстрі земель від 12.01.2010р. за №041007700004, поновлено до 2020року.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Як встановлено судом, жодних підстав передбачених п. 38 Договору від 04.12.2009 р. для розірвання договору оренди з відповідачем позивач суду не підтвердив.

Крім вищезазначеного суд зауважує, що згідно з наданої інформації Головного управління ДФС у Волинській області від 18.03.2019р. за №8782/10/03-20-55-13 станом на 12.03.2019р. борг з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером №0710100000:22:054:0029 за ФОП Климюком С.В. відсутній, що спростовує твердження позивача щодо відсутності сплати відповідачем за оренду земельної ділянки згідно Договору (а.с.120).

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що за період дії спірного договору відповідач не порушував умови договору, своєчасно і в повному обсязі виконував і виконує свої зобов'язання з оплати орендних платежів.

Посилання позивача на пункт 38 Договору, як на такий, що надає право позивачу розірвати спірний договір у односторонньому порядку у будь-який час, є безпідставним, оскільки пункт 38 спірного договору буде суперечити ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря. Зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, в свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України Про оренду землі , а саме - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України Про оренду землі визначені наслідки розірвання договору оренди землі. У разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Судом не встановлено та позивачем не доведено, неправомірності дій відповідача при здійсненні підприємницької діяльності на орендованій земельній ділянці, також не встановлено норм законодавства, яким не відповідає відповідний Договір.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також такі, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим відмовляє в позові з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. В даному випадку у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача..

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

11.04.2019

Суддя М. С. Шум