Рішення

від 25.03.2019 по справі 911/347/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/347/19

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ВіДі Страхування , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району

до відповідача приватного підприємства Житлосервіс Софіївка , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району

про стягнення 46035,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.01.2019 №03/01-19_С;

від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія ВіДі Страхування , с Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (далі по тексту ТДВ СК ВіДі Страхування ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом № 15/04/8.01/107-19 від 30.01.2019 до відповідача - приватного підприємства Житлосервіс Софіївка , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району (далі по тексту ПП Житлосервіс Софіївка ), в якому просить суд стягнути з відповідача 46035,31 грн. виплаченого страхового відшкодування та 1921,00 грн. судового збору.

Позов обґрунтований тим, що 19.12.2017 між позивачем та власником автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №10621, на виконання якого позивач платіжним дорученням від 22.01.2018 виплатив страхувальнику (на рахунок виконавця ремонту автомобіля) 46035,31 грн. на відшкодування шкоди, завданої падінням на застрахований автомобіль криги та снігу з даху будинку за адресою с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, 6, балансоутримувачем якого є відповідач. Посилаючись на пункт 1.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, позивач твердить, що відповідач як балансоутримувач був зобов'язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів та покрівель снігу та льоду та нести відповідальність за експлуатацію майна, яке перебуває у нього на балансі. За таких обставин, позивач твердить, що бездіяльністю відповідача майну страхувальника було завдано матеріальну шкоду, право на стягнення якої перейшло до позивача в момент виплати страхового відшкодування у відповідності до ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2019 відкрито провадження у справі № 911/347/19 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 04.03.2019.

В судове засідання 04.03.2019 з'явився представник позивача. В судовому засіданні 04.03.2019 судом оголошено перерву до 25.03.2019, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розписку, а відсутньому відповідачу було направлено відповідну копію ухвали.

20.03.2019 до суду від ПП Житлосервіс Софіївка надійшов відзив на позовну заяву від 19.03.2019 №14, у якому відповідач просить суд відмовити в позові повністю. Відповідач твердить, що єдиним доказом на підтвердження падіння снігу на автомобіль є висновок розслідування, зроблений працівниками поліції, однак відповідно у постанові Верховним Судом від 23.05.2018 у справі №922/1909/18 зроблено висновок про те, що преюдиційне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні.

Відповідач твердить, що представники балансоутримувача не були запрошені на огляд місця події, у зв'язку з чим були позбавлені права надати пояснення та заперечення. План-схема розташування автомобіля відсутня, протокол огляду місця події не складено.

Відповідач твердить, що за змістом ст. 22, 1166 ЦК України відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Відповідач твердить, що розмір шкоди позивачем не доведено.

Відповідач твердить, що згідно ст.ст. 319, 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник автомобіля, припаркувавши автомобіль у житловій зоні поза межами спеціально відведеного для паркування місця, порушив п. 26.2 Правил дорожнього руху, відтак має нести ризик випадкового пошкодження майна.

Відповідач, посилаючись на затверджені Правила паркування транспортних засобів, твердить, що матеріали справи не містять доказів того, що територія біля будинку №6 по вул. Лесі Українки у с. Софіївська Борщагівка відведена для стоянки автомобіля, що автомобіль знаходився на спеціально відведеному для стоянки майданчику і власником вжито всіх необхідних заходів для його безпечного збереження, і що ця територія передана на баланс відповідачу.

Відповідач, посилаючись на Закон України Про житлово-комунальні послуги , Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, Типові правила благоустрою твердить, що зобов'язаний негайно очищати дахи, карнизи та інші елементи будинків, споруд, будівель від снігу та бурульок із дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків та споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо, огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах; вивозити сніг та бурульки, що зняті з дахів, карнизів та інших елементів будинків, споруд, будівель протягом доби. Відтак відповідач твердить, що вказані нормативні документи не місять обов'язку балансоутримувача забезпечувати схоронність припаркованих у пішохідній зоні автомобілів, належних третім особам.

Відповідач твердить, що позивач не довів суду належними доказами факт завдання шкоди та її розмір, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Суд взяв до уваги твердження відповідача про те, що копія ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем була отримана 12.03.2019 та долучив даний відзив до матеріалів справи як такий, що поданий у встановлений судом строк.

В судове засідання 25.03.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився.

Згідно до частини 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки .

Розглянувши позов ТДВ СК ВіДі Страхування до відповідача - ПП Житлосервіс Софіївка , всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU №10621, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2 2013 року випуску, на наступних умовах:

- страхові ризики: повне КАСКО (ДТП, ПДТО (протиправні дії третіх осіб), пожежа, стихійні лиха, ВП (вплив предметів) , викрадення (секція 1 СЧД, розділ 3 договору);

- страхова сума 450 000,00 грн., страховий тариф 3.51%. страховий платіж 15795,00 грн., франшиза за ризиком викрадення 5% (22500 грн.), за іншими ризиками 1% (4500,00 грн.) (секція 3 СЧД);

- виплата відшкодування без врахування фізичного зносу; підстава визначення розміру збитків: звіт про оцінку ТЗ, рахунки СТО офіційного дилера (секція 1 СЧД, пункт 8.3.11.1). Страховик виплачує страхове відшкодування у разі спрямування на відновлювальний ремонт ТЗ - шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО, визначеної та погодженої сторонами (пункт 9.5.1);

- у разі настання страхового випадку за страховим ризиком пожежа, стихійні лиха, ВП страхувальник зобов'язаний надати довідку з ДНС, НПУ, МВС або іншого компетентного органу відповідно до характеру події із зазначенням повного імені (назви) власника ТЗ, місця, часу та обставин настання події, переліку пошкоджень, отриманих ТЗ (пункт 8.3.6);

- строк дії договору 20.12.2017 по 19.12.2018 (секція 3 СЧД);

- територія дії Україна, країни СНД, Європа крім зони бойових дій та військових конфліктів, незаконно окупованих або відчужених територій, зон проведення антитерористичних операцій, територій, які визначені як території, на яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не у відповідному обсязі свої поноваження, територій Донецької, Луганської областей, АР Крим (секція 1 СЧД, пункт 4.4);

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

26.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК ВіДі-Страхування із заявою про настання страхового випадку та повідомив, що 23.12.2017 біля 19:00 припаркував автомобіль НОМЕР_2 біля будинку проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. 24.12.2017 в 11:30 виявив пошкодження автомобіля, що виникли в результаті падіння снігу з даху будинку. Також повідомив, що до цього випадку автомобіль мав не усунені пошкодження лако-фарбового покриття переднього бампера.

На місце події були викликані працівники поліції. Поліцейським Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 було надано висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_2 від 28.12.2017 (затверджений начальником Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області), за яким встановлено, що 24.12.2017 від падіння брили криги та снігу з даху будинку був пошкоджений автомобіль, оскільки комунальне підприємство своєчасно не забезпечило прибирання снігу та буруль з даху будинку, а також не обгрородило територію застережливою стрічкою та не поставило біля будинку жодного застережливого знаку щодо можливого падіння криги та снігу з даху будинку.

26.12.2017 страховим комісаром ТДВ СК ВіДі-Страхування здійснено огляд автомобіля та складено Акт огляду транспортного засобу, у якому констатовано пошкодження: капота - деформація, вітрове скло - розбиття, дах автомобіля - деформація, пошкодження лако-фарбового покриття.

Згідно рахунку спеціалізованої СТО ТОВ ВіДі-Скай №СкмС-0000011 від 02.01.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 50 535,31 грн. (без знижки 55317,01 грн.).

Суд бере до уваги, що відповідно до відповідно до пункту 8.3, 8.4 ОСОБА_1 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованим у Мін'юсті 24.11.2003 за № 1074/8395, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників та величини втрати товарної вартості. До вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами.

Відповідно до пункту 7.38 вказаної ОСОБА_1 коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Враховуючи, що:

- на момент страхового випадку строк експлуатації автомобіля НОМЕР_2, 2013 року випуску не перевищувала 5 років (дата реєстрації 19.12.2013, дата страхового випадку 24.12.2017), відповідно коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю,

- втрата товарної вартості не визначалась, однак врахування ВТВ змінює розмір шкоди у бік збільшення;

- позиції в рахунку СТО відповідають пошкодженням, встановленим під час огляду транспортного засобу із складенням Акту огляду від 19.12.2017 і не включають усунення інших ушкоджень, зокрема пошкоджень переднього бампера, які існували до настання страхового випадку;

суд погоджується з тим, що розмір доведеної шкоди, завданої власнику автомобіля, становить 50535,31 грн. (вартість відновлювального ремонту), чим спростовується твердження відповідача про те, що у справі розмір шкоди не доведений належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

11.01.2018 ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК ВіДі-Страхування із заявою №15/04/9.01/0068.18 про виплату страхового відшкодування.

17.01.2018 ТДВ СК ВіДі-Страхування було складено страховий акт №1149, за яким вищевказану подію визнано страховим випадком та визначено суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику в сумі 46035,31 грн. (50535,31 грн. вартість відновлювального ремонту мінус франшиза 4500,00 грн.)

Платіжним дорученням від 22.01.2018 №4050 сума 46035,31 грн. була виплачена позивачем на рахунок спеціалізованого СТО ТОВ ВіДі-Скай .

Таким чином, позивач у зв'язку із настанням страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту CLAU №10621 від 19.12.2017 фактично виплатив страхове відшкодування всього в сумі 46035,31 грн.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

На підставі викладеного суд встановив, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги до винної особи в межах фактичних витрат, тобто в сумі 46035,31 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди із заподіювача шкоди, яким він вважає відповідача ПП Житлосервіс Софіївка .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно частин 2, 3 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Лист голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 27.04.2018 №265 підтверджує, що балансоутримувачем житлового будинку за адресою Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, буд 6 є відповідач приватне підприємство Житлосервіс Софіївка згідно рішення 8 сесії 6 скликання ради №14 від 29.09.2011. Зазначаений факт відповідачем не заперечується.

На підставі викладеного суд встановив, що відповідач як балансоутримувач, виробник та виконавець житлово-комунальних послуг несе відповідальність за експлуатацію будинку №6 по вул. Лесі Українки, в с. Софіївська Борщагівка.

Статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги закріплено те, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Стаття 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги вказує, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст.24 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач зобов'язаний:

1) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

2) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

3) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Стаття 22 Закону України Про житлово-комунальні послуги закріплює, що виробник зобов'язаний виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил.

Згідно з ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець зобов'язаний:

1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

3) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі Правила).

Пунктом 1.5 розділу 1 Основні положення Правил закріплено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд .

Серед інших, в даному Примірному переліку, в п. 1 Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зазначено п.п. 1.1. Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів : п.п. 1.1.8 Дахи та покрівлі під п.п. 1.1.8.6 наявна така послуга, як Скидання з дахів та покрівель снігу та льоду .

Також, в п.п. 3.5.12 п. 3.5 Прибирання прибудинкової території розділу 3 Утримання приміщень Правил вказано, що сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Таким чином, на відповідача чинним законодавством покладено обовязок щодо виконання робіт із скидання снігу та льоду із даху та покрівлі будинку №6 по вул. Лесі Українки, в с. Софіївська Борщагівка.

Крім того, відповідно до розділу 2 Правил технічного обслуговування жилих будинків , технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

В розділі 4 Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій , пункті 4.5. Водовідвід і очищення дахів від снігу Правил, в підпункті 4.5.17 вказано, що дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині . На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.).

Згідно з п.п. 4.5.15. пункту 4.5. розділу 4 Правил при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.

Підпунктом 4.5.19 пункту 4.5 розділу 4 Правил закріплено, що при очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги.

Відповідно до довідки Українського гідрометеорологічного центру від 18.07.2018 №01-20/799 24.12.2017 року вночі невеликий сніг, кількість опадів становила 3 мм, вдень дощ, кількість опадів 3 мм; мінімальна температура 1,9 0 морозу, максимальна температура 7,4 0 тепла; з 04:38 до 08:20 пориви вітру 12м/с; з 08:20 до 18:22 пориви штормового вітру 15 м/с; висота снігового покриву 24 см. На дорогах ожеледиця. У зв'язку з накопиченням снігового покриву на дахах будинків, підвищенням температури до плюсових значень, опаленням горищ, створювались умови зсуву снігу з дахів гостро поверхової конфігурації, що могло спричинити пошкодження дерев та автомобілів, які знаходились біля будівель. Згідно з нормативними документами вітер швидкістю 15-24 м/с вважається небезпечним явищем.

Тобто, 24.12.2017 у зв'язку з накопиченням снігового покриву, відлигою та сильним вітром ПП Житлосервіс Софіївка зобов'язане було приділити особливу увагу прибиранню снігу з даху будинку.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутній план-схема розташування автомобіля в момент падіння на нього льоду та снігу, та відсутній протокол огляду місця події, якій мав би складатись працівниками поліції в такому випадку.

Відповідачем не наведено, які норми якого закону зобов'язують працівників поліції в такому випадку (?) складати план-схему та протокол огляду місця події, враховуючи, що заява про вчинення кримінального правопорушення не надходила, а висновок працівником поліції зроблено поза порядком кримінального провадження.

Так, огляд (місцевості, приміщення, речей та документів) належить до слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у досудовому розслідуванні конкретного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 237 КПК України (частини 1, 7) з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми , виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що висновок поліції про результати розгляду звернення ОСОБА_2 від 28.12.2017 не є вироком суду у кримінальному провадженні, тому не може бути доказом у справі.

Так, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 ст. 75 ГПК України).

Зазначене кореспондується із конституційним принципом обов'язковості судових рішень (ст. 129 Конституції України).

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок поліції про результати розгляду звернення ОСОБА_2 від 28.12.2017 дійсно не є судовим рішенням, відтак не є обов'язковим для господарського суду і не створює для суду жодної преюдиції. Однак, зазначений висновок є письмовим доказом, який суд повинен дослідити та оцінити як окремо, так і в цілому в сукупності з іншими залученими до справи доказами з точки зору належності, допустимості, достовірності, за внутрішнім переконанням, керуючись законом, та зробити висновок про наявність або відсутність можливості достовірно встановити обставини, які входять до предмету доказування.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №922/1909/17.

В даному випадку, сукупністю залучених до справи доказів (власноручні пояснення ОСОБА_2 у заяві про настання страхового випадку від 26.12.2017 №СТ-006043/01/01, Акт огляду транспортного засобу від 26.12.2017 аварійним комісаром ОСОБА_4 з фотофіксацією, висновок Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 28.12.2017) які між собою узгоджуються, достовірно підтверджено факт того, що автомобіль страхувальника ОСОБА_2 24.12.2017 був припаркований біля будинку за адресою с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, буд 6, у якому фактично проживає ОСОБА_2 (квартира №154) де був пошкоджений (капот, вітрове скло, дах автомобіля) в результаті падіння снігу та льоду з даху означеного будинку.

Лист голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 27.04.2018 №265 підтверджує, що балансоутримувачем житлового будинку за адресою Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, буд 6 є відповідач приватне підприємство Житлосервіс Софіївка згідно рішення 8 сесії 6 скликання ради №14 від 29.09.2011.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що законом на нього не покладено обов'язку забезпечувати схоронність припаркованих в пішохідній зоні автомобілів, зокрема і автомобіля ОСОБА_2

По-перше, зазначене твердження є безпідставним виходячи з абсолютності права власності. Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 у справі №6-92цс13 зазначив, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

По-друге, протиправна бездіяльність відповідача, яка є підставою для покладення на нього відповідальності за завдану шкоду, полягає не в тому, що відповідач не вжив заходів для збереження належного громадянину ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_2.

Протиправна бездіяльність відповідача полягає в тому, що він як балансоутримувач будинку, не виконав свого обов'язку, покладеного на нього вищенаведеними законодавчими актами, та в період відлиги та сильного вітру не очистив дах будинку від снігу та льоду, не обгородив небезпечні місця запобіжною стрічкою, чим створив загрозу не лише для припаркованих автомобілів, але й для життя пішоходів.

Вказана протиправна бездіяльність відповідача має прямий причинний зв'язок із заподіяною шкодою, оскільки якби дах був належно очищений, автомобіль би не був пошкоджений.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України. При цьому у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Позивачем доведено факт завдання шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, а відповідач відповідно до вимог ст.ст. 73, 74 ГПК України це не спростував і не довів відсутності своєї вини.

Посилання відповідача на порушення ОСОБА_2 правил паркування, зокрема пункту 26.2 ПДР жодними доказами не доведено.

Відповідно до підпункту б) пункту 26.2, пункту 26.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху" у житловій зоні забороняється стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.

У пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю", якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживав у будинку за адресою с. Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, буд 6 (квартира №154), відтак мав право на в'їзд у пішохідну зону. Доказів того, що автомобіль НОМЕР_2 був припаркований поза спеціально відведеним місцем і утруднював рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів, суду не подано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд бере до уваги, що страхувальник ОСОБА_2, який проживає в будинку, що перебуває на балансі відповідача, в порядку ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги є споживачем комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, які мають надаватися відповідачем.

Суд бере до уваги те, що складення адмінпротоколу та притягнення відповідача як балансоутримувача будинку до адміністративної відповідальності за порушення благоустрою не належить до компетенції ні особи, якій завдано шкоду, ні позивача ТДВ СК ВіДі Страхування , у зв'язку з чим відсутність притягнення відповідача до встановленої адміністративної відповідальності не звільняє його від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану його протиправною бездіяльністю.

За таких обставин суд встановив, що позовні вимоги ТДВ СК ВіДі-Страхування є обгрунтованими, належно документально доведеними, законними та такими, які належить задовольнити повністю.

При вирішення спору суд взяв до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постановах від 21.02.2018 у справі №461/9006/15-ц та від 16.04.2018 у справі №369/3076/17-ц.

У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ВіДі-Страхування задовольнити повністю .

2. Стягнути з приватного підприємства Житлосервіс Софіївка (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, буд. 11, код 37228051)

на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія ВіДі-Страхування (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд 56, код 35429675)

46035,31 грн. (сорок шість тисяч тридцять п'ять гривень тридцять одну копійку) майнової щкоди ;

1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.04.2019.

Суддя О.В. Конюх