Рішення

від 10.04.2019 по справі 914/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 Справа №914/91/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Н.Петровській, розглянувши матеріали

позовної заяви: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос плюс", м.Мостиська, Львівська обл.

про стягнення 522 280,17 грн.

Представники сторін :

від позивача: Куракін Ю.В. - адвокат

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос плюс" про стягнення 572 518,90 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2019року відкрито провадження у справі №914/91/19 за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 06.02.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 27.02.2019р. Ухвалою суду від 27.02.2019р. підготовче судове засідання відкладено на 20.03.2019р. Ухвалою суду від 20.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового на 10.04.2019р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору поставки № ЦУП-04/0105/17 від 14.06.2017 р., за умовами якого постачальник (відповідач) зобов'язався у 2017 році поставити і передати у власність покупцю (позивачу) продукцію виробничо-технічного призначення.

Адвокат позивача у судове засідання 10.04.2019 р. з'явився, позовні вимоги підтримав.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.09.2017 р. позивач надіслав на електронну адресу відповідача лист-заявку від 04.09.2017 № ЦУП-8/5798, у якому повідомив про необхідність поставити протягом вересня 2017 року товар, зокрема, визначений договором поставки від 14.06.2017 р. № ЦУП-04/0105/17.

Відповідач умови договору від 14.06.2017 р. № ЦУП-04/0105/17 належним чином не виконав, здійснив поставку лише частини товару визначеного специфікацією № 2 на загальну суму 93 906,00 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією № ЦУП-2/2329 від 06.04.2018 р., яка направлена на його адресу 13.04.2018 р., щодо сплати відповідачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки. Відповідач жодним чином на претензію не відреагував.

Враховуючи наведене, позивач звернувся з позовом до суду та врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 449 234,13 грн. та штраф на суму 73 046,04 грн

Відповідач у судові засідання 06.02.2019 р., 27.02.2019 р., 20.03.2019 р., 10.04.2019 р. не з'явився, відзиву на позов не подав до суду.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос плюс" зареєстровано за адресою: 81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Б. Хмельницького, буд. 5, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвали повернуті ПАТ Укрпоштою на адресу суду з відміткою в довідці пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

В разі якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Заяви і клопотання сторін .

19.02.2019 р. позивачем подано заяву за вх. №481/19 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача 449 234,13 грн. пені та 73 046,04 грн. штрафу. Ухвалою суду від 27.02.2019 р. заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

14.06.2017 р. між Філією "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українськазалізниця" (яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмарочос плюс" укладено договір поставки № ЦУП-04/0105/17.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (відповідач) зобов'язався у 2017 році поставити і передати у власність покупцю (позивачу) продукцію виробничо-технічного призначення: шпали дерев'яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 Деревина (Шпали та бруси дерев'яні), далі - товар, найменування, асортимент, кількість та ціни якої вказуються у додатку до договору (специфікації), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору сторони погодили найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару: шпали дерев'яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 1 400 штук; шпали дерев'яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009 - 600 штук.

За умовами п. 5.1 договору поставка товару проводиться рівномірними партіями протягом 2 (двох) місяців з моменту підписання договору та отримання заявки покупця, що є підтвердженням готовності отримувати продукцію або згідно графіку поставки.

У п. 5.3. договору визначено місце поставки товару, зокрема ВП "Новомосковський шпалопросочувальний завод" Філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, 25А.

Згідно з п. 5.4 договору сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється тільки після письмової заявки покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару (партії товару). Порядок надання заявки визначено у п. 5.5 договору, зокрема, заявка на поставку товару надається постачальнику в оригіналі та через мережу електронного зв'язку (Інтернет) на адресу budva@i.ua. Надіслання покупцем через мережу електронного зв'язку (Інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку, визначеного пунктом 5.1 договору.

Відповідно до п. 5.6 договору товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі товару на складах вантажоодержувачів.

Між сторонами підписана специфікація №1 до договору, згідно якої було погоджено поставку товару в кількості 2 000 штук, на загальну суму 828 636,00 грн.

Додатковою угодою від 18.08.2017 р. № 1 до договору поставки від 14.06.2017 р. № ЦУП-04/0105/17 сторони визнали специфікацію № 1 такою, що втратила чинність та доповнили договір специфікацією № 2 на суму 824 366,40 грн, у зв'язку із чим внесли зміни до п.3.1 договору щодо суми договору.

Специфікацією № 2 до договору сторони погодили поставку товару за найменуванням шпала дерев'яна не просочена І тип в кількості 1 400 штук та шпала дерев'яна не просочена ІІ тип в кількості 600 штук, на загальну суму 824 366,40 грн.

04.09.2017 р. позивач надіслав на електронну адресу відповідача, вказану в п. 5.5.1 договору, лист-заявку від 04.09.2017 р. № ЦУП-8/5798 на поставку обумовленого договором товару протягом вересня 2017 року. У листі позивачем зазначено місце поставки товару - склад виробничого підрозділу "Новомосковський шпалопросочувальний завод".

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки позивачу товару належним чином не виконав, здійснив лише часткову поставку товару - шпал дерев'яних не просочених ІІ типу, ДСТУ ГОСТ 78-2009 на загальну суму 93 906,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 27.12.2017 р. № 141 на суму 93 906,00 грн. Непоставленого відповідачем товару залишилося на суму 730 460,40 грн.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі непоставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5 % вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вказаної вартості.

Внаслідок неповного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару, позивач 13.04.2018 р. направив йому претензію про оплату штрафних санкцій, передбачених п.8.2 договору. Доказів надання відповідачем відповіді на претензію чи сплати штрафних санкцій суду ненадано.

З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 449 234,13 грн. пені, 73 046,04 грн. штрафу.

Оцінка суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень статті 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень ч. 4 та 6 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі непоставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5 % вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вказаної вартості.

Відповідно до розрахунку наведеного у заяві про зменшення позовних вимог від 19.02.2019 р., позивач здійснив нарахування пені за період з 05.11.2017 р. по 08.03.2018 р. на суму 449 234,13 грн. та штрафу на суму 73 046,04 грн., з врахуванням здійснених відповідачем поставок, виходячи із вартості простроченого зобов'язання в розмірі 730 460,40 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу за період суд встановив, що вказані нарахування проведено вірно.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповіднодо ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, становить 449 234,13 грн. пені та 73 046,04 грн. штрафу.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмарочос плюс" (81300, Львівська обл., Мостиський район, місто Мостиська, вулиця Б. Хмельницького, будинок 5, код ЄДРПОУ 36587001) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м.Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32;код ЄДРПОУ 40081389) 449 234,13 грн. пені, 73 046,04 грн. штрафу та 7 834,20 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

3.Повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32, код ЄДРПОУ 40081389) з Державного бюджету України 753,70 грн судового збору, про що винести відповідну ухвалу після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 12.04.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.