Рішення

від 11.04.2019 по справі 927/164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/164/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СТВ Груп"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Альтер-Девіс"

про стягнення 127961,90 грн,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.04.2019,

відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 11.04.2019 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

25.02.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ Компанія СТВ Груп , в якій позивач просить стягнути з відповідача 127961,90 грн заборгованості, з яких суму основного боргу у розмірі 105516,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 3832,67 грн, відсоток за порушення грошового зобов'язання у розмірі 9390,96 грн та пеню у розмірі 9221,85 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 65/2-П від 02.04.2018. Позовна заява підписана директором з операційної діяльності позивача ОСОБА_3, повноваження якого підтверджені довіреністю №400 від 06.12.2018 дійсною до 31.12.2019.

Ухвалою суду від 26.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою від 12.03.2019, після усунення позивачем недоліків, вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.04.2019. Відповідно до ст.165,251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

03.04.2019 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника (засновника) товариства ОСОБА_4

Судом встановлено, що подана відповідачем заява не підписана електронним цифровим підписом.

Відповідно до ст. 5, 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки заява відповідача не містить ЕЦП, а тому не належать до офіційних документів, оригіналу вказаної заяви у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходило, суд повертає її без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання від 03.04.2019. Крім того, суд повідомив, що про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений завчасно, тобто мав час та можливість для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи у суді.

У судовому засіданні 03.04.2019 суд, у зв'язку з необхідністю витребування у позивача додаткових доказів, оголосив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.04.2019 та виклик відповідача, про що відповідача було повідомлено ухвалою від 03.04.2019.

11.04.2019 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи на три тижні у зв'язку з хворобою представника (засновника) товариства ОСОБА_4 Подана відповідачем заява не підписана електронним цифровим підписом. Суд повертає подану заяву без розгляду з підстав, зазначених вище. Крім того, відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів неможливості направити у судове засідання інших представників. Неможливість направити у судове засідання іншого представника, неможливість такої заміни представника та розгляд справи без його участі підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73-74 ГПК України).

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Судом були оглянуті оригінали документів, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте у судові засідання представника не направив та не скористався своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк у відповідності до норм ГПК України.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив таке.

02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія СТВ Груп" (надалі - постачальник) та ОСОБА_1 підприємством "Альтер-Девіс" (надалі - покупець) укладено договір поставки №65/2-П (надалі - договір) (а.с.10-11).

Відповідно до умов п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент та кількість товару, що поставляється на підставі цього договору, визначаються сторонами на підставі узгодженого та прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця та вказуються у видаткових накладних на партію товару, які в розумінні ст.266 Господарського кодексу України мають силу й значення специфікації.

Поставка товару покупцю здійснюється постачальником окремими партіями на умовах DDP (згідно правил Інкотермс-2010). Під партією товару сторони розуміють товар, доставлений на підставі окремого замовлення покупця та зазначений в окремій видатковій накладній (п.3.1 договору).

Згідно з п.3.5 договору право власності на товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору ціна на товар встановлюється в гривнях України, узгоджується в замовленні та зазначається у видаткових накладних. Загальна сума цього договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару. Накладні є невід'ємною частиною договору.

Оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом готівкового (внесення грошових коштів у касу постачальника) або безготівкового (переказ покупцем грошових коштів на банківський рахунок постачальника) рахунку. Датою оплати вважається дата надходження коштів до каси або на банківський рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату партії товару на умовах відстрочки платежу - до дати, зазначеної як строк для оплати у видатковій накладній, але не пізніше 28 календарних днів з моменту поставки, якщо інший строк не обумовлений сторонами.

Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видаткової накладної (товарно-транспортної накладної) або номер та дату рахунку (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 10.1 договору цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом одного року.

Крім того, 02.04.2018 відповідач оформив довіреність, в якій зазначив уповноважених осіб на приймання ТМЦ за договором поставки, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зразки їх підписів та зразки відтиску печатки підприємства (а.с. 12).

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на суму 105 516,42 грн, що підтверджується видатковими накладними № СМ18_06915 від 30.07.2018 на суму 103 259,65 грн та № СМ18_06916 від 30.07.2018 на суму 2 256,77 грн та товарно-транспортною накладною №300718/3317 від 30.07.2018 (а.с. 13-19).

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача ОСОБА_5 на накладних і печатка підприємства.

Відповідач не здійснив оплату товару у строки, передбачені у договорі.

Позивач 17.09.2018 направляв на адресу відповідача претензію №37 з вимогою невідкладно сплатити заборгованість по договору поставки №65/2-П від 02.04.2018 у сумі 105 516,42 грн.

Крім того, сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.09.2018, відповідно до якого за даними позивача заборгованість відповідача становить 105 516,42 грн, а за даними відповідача - 109 483,58 грн (а.с. 20).

Оригінали вище перелічених доказав досліджені судом під час судового засідання.

Відповідач заборгованість не сплатив.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір поставки №65/2-П від 02.04.2018 підписний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не по пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.4 договору сторони дійшли згоди, що оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу у 28 календарних днів з моменту поставки.

Позивачем поставку здійснено 30.07.2018, отже останній день оплати товару 27.08.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не оплатив вартість поставленого товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 105 516,42 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 договору в разі несвоєчасної оплати покупцем товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день протягом всього періоду прострочення платежу.

Згідно з п.5.3 договору сторони передбачили, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання покупець на вимогу постачальника зобов'язаний оплатити постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу і інфляції, а також 0,1% в день.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача ним нараховано інфляційні втрати у розмірі 3832,67 грн за період з вересня по листопад 2018 року, відсоток за порушення грошового зобов'язання у розмірі 10024,06 грн за період з 24.08.2018 по 20.11.2018 та пеню у розмірі 1485,77 грн за період з 24.08.2018 по 20.11.2018 (а.с.23).

Однак заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 3832,67 грн за період з вересня по листопад 2018 року, відсоток за порушення грошового зобов'язання у розмірі 9390,96 грн за період з 24.08.2018 по 20.11.2018 та пеню у розмірі 9221,85 грн за період з 24.08.2018 по 20.11.2018.

Тобто розрахунок позивача не відповідає заявленим до стягнення сумам пені та відсотку за порушення грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3832,67 грн є правомірними і підлягають задоволенню.

Проте судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов'язання за договором (відповідно до умов п.4.4 договору прострочення виконання зобов'язання за договором почалось з 28.08.2018, а не як зазначено позивачем з 24.08.2018).

Отже, за перерахунком суду пеня за період з 28.08.2018 по 20.11.2018 становить 8921,20 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 8921,20 грн, в частині стягнення пені у сумі 300,65 грн судом відмовлено.

Крім того, враховуючи редакцію п.5.3 договору щодо зобов'язання покупця оплатити постачальнику 0.1% в день у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання фактично за своєю правовою природою є пенею, сплата якої покупцем у разі прострочення оплати товару передбачена п.5.1 договору. Відповідно до п.5.1 договору позивачем нараховано пеню в розмірі 9221,85 грн. В зв'язку з цим, заявлені до стягнення відсотки за порушення грошового зобов'язання у розмірі 9390,96 грн суд розцінює як подвійне нарахування пені.

Як встановлено ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В зв'язку з цим у позові в частині стягнення відсотків за порушення грошового зобов'язання у розмірі 9390,96 грн. судом відмовлено.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати у сумі 1 774,05 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Альтер-Девіс", вул. Центральна, 10 а, смт. Талалаївка Чернігівської області, код ЄДРПОУ 35960101, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СТВ Груп", вул. Головацького, 23 а, м. Львів, код ЄДРПОУ 33816944, 105 516,42 грн боргу, 3 832,67 грн інфляційних втрат, 8 921,20 грн пені та 1 774,05 грн судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням правил пункту 17.5 "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.04.2019.

Суддя Ю.В. Федоренко