Ухвала
від 12.04.2019 по справі 357/3213/19
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3213/19

1-кс/357/1467/19

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

старший слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

26.03.2019 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111030000026 від 11.02.2019, за ознаками злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України, за заявою гр. ОСОБА_5 щодо його незаконного звільнення 20.11.2018 з Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі наказу від 18.04.2017 за № 628-к Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про переведення його на іншу роботу, що має явні ознаки зміни змісту рукописного тексту (підроблення), що є грубим порушенням трудового законодавства.

Під час досудового розслідування встановлено, що з 27.04.2012 по 20.11.2018 ОСОБА_5 працював на Приватному акціонерному товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на різних посадах. З 11.06.2015 по 06.10.2016 ОСОБА_5 призваний Збройними силами України та проходив військову службу в зоні АТО.

18.04.17 наказом ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 628-к про переведення на іншу роботу ОСОБА_5 , переведений на посаду техніка з благоустрою території та приміщень, на постійній основі, в якому в графі «постійно-1, тимчасово-2», рукописний запис з «1» змінено на «2», та в графі «дата до якої переводиться» запис « - » змінено на «01.11.18», після чого ОСОБА_5 звільнено 20.11.2018 на підставі вказаного наказу, у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

Отже враховуючи, що у слідства є підстави вважати, що Наказ № 628-к від 18.04.2017 має явні ознаки підробки, що може свідчити про грубе порушення законодавства про працю з боку службових осіб ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » при звільненні працівника ОСОБА_5 , а також з метою перевірки показів останнього, який наполягав, що приймали його на роботу на постійне місце роботи без трудового договору. Таким чином у слідчого виникла необхідність здійснити тимчасовий доступ до документів Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , та проведення виїмки оригіналів документів, що підтверджують трудову діяльність та звільнення ОСОБА_5 , які потребують дослідження під час проведення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки зазначені документи можуть бути визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні старший слідчий підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його з підстав викладених в ньому.

Клопотання слідчого розглядається відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України без виклику осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи про тимчасовий доступ до яких просить слідчий.

Вислухавши доводи слідчого, розглянувши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного правління Національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111030000026 за ст. 172 ч. 1 КК України за фактом грубого порушення законодавства про працю, яке виразилось у незаконного звільнення ОСОБА_5 з роботи в Приватному акціонерному товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В обґрунтування заявленого клопотання, слідчим надано витяг з ЄРДР від 11.02.2019 згідно якого ОСОБА_5 повідомив, що службові особи Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », грубо порушуючи законодавство про працю, шляхом підроблення наказу про переведення на іншу роботу № 628 від 18.04.2017, здійснили переведення ОСОБА_5 на іншу посаду з одночасною зміною умов трудового договору та в подальшому 20.11.2018 звільнили ОСОБА_5 у зв`язку із закінчення трудового договору.

Досліджуючи матеріали кримінального провадження додані до клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , органами досудового слідства допитаний в якості свідка, по зазначеному кримінальному провадженню потерпілим не визначений та не допитаний.

Враховуючи, що диспозиція статті 172 КК України є бланкетною, тобто для з`ясування її змісту слід звернутися до положень КЗпП. Крім цього зазначена стаття містить визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб: посягання на загальні умови праці було умисним; таке посягання не було пов`язане зі створенням небезпеки для життя і здоров`я робітника або службовця; якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за ст. 172 КК України відсутній.

За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271275 КК України, та передбачають відповідальність за порушення правил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Аналогічна інформація також зазначається у заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 18.12.2018 та у протоколі допиту свідка ОСОБА_5 .

Отже з наданого старшим слідчим клопотання вбачається, що між ОСОБА_5 та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виникли цивільно-правові відносини.

Згідно зі ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Як зазначено у ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При дослідженні матеріалів клопотання, керуючись внутрішнім переконанням, у слідчого судді сформована позиція, згідно якої між заявником ОСОБА_5 та особою, якій останній інкримінує кримінальне правопорушення - приватним акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_1 », склалися цивільно-правові відносини з приводу трудових правовідносин (звільнення з роботи, поновлення на роботі).

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, справи щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

Слідчий суддя акцентує свою увагу на тому, що при дослідженні наданих слідчим матеріалів вбачається прагнення заявника визнати підробленим наказу від 18.04.2017 за № 628-к та домогтись відповідних правових наслідків на свою користь шляхом маніпулювання органами досудового розслідування задля збирання доказів на обґрунтування відносин які є предметом цивільного спору.

Навіть у разі визнання в межах кримінального провадження того, що наказ підроблений, в будь-якому разі визнання незаконності звільнення з роботи та поновлення на роботі можливо домогтись лише в порядку цивільного судочинства. А відтак документи про доступ до яких клопоче слідчий не мають суттєвого значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, як того вимагає положення ст. 163 КПК України.

Відповідно до п. 5 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, направлення до суду обвинувального акту або закриттям кримінального провадження.

Разом з цим, положеннями ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, поняття верховенства права та його зміст розкрито у Рішеннях Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 та від 11.10.2011 року №10-рп/2011.

Відповідно до положень ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства (принцип законності).

В свою чергу відповідно до п. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

За нормами ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Таким чином з огляду на викладення вище слідчим суддею не критикуються дії органів досудового розслідування, оскільки на них прямо передбачено обов`язок отримання (збирання) та оцінка доказів з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення, за що останні несуть відповідальність у випадку бездіяльності або несвоєчасності процесуальних дій.

Втім слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки за наслідком реєстрації повідомлення про злочин є вчинення кримінальних процесуальних дій, а не збирання доказів на обґрунтування цивільного спору між заявником ОСОБА_5 та приватним акціонерним товариством « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до якого висловлена претензія цивільно-правового характеру в межах кримінального провадження.

Хоча ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, однак слідчий суддя зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Аналогічною є практика Європейського суду з прав людини (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 p.) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Павлюлінець проти України" (Заява N 70767/01) від 6 вересня 2005 року вказано, що Суд повторює, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява № 37437/97).

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що заява про вчинене кримінальне правопорушення позбавлена правових підстав, спрямована на зловживання правами. Однак ні слідчий суддя, ні органи досудового розслідування не є засобом для сторін, не толерує і не сприяє сторонам у зловживанні їх правами.

Отже заявнику не гарантується право на внесення повідомлених нею обставин, як претензій цивільно-правого характеру щодо цивільно-правових спорів, про які вказано в заяві про вчинення злочину в даному кримінальному провадженні.

При ухваленні рішення щодо відмови у задоволенні клопотання слідчим суддею враховано, що права заявника в межах кримінального провадження не будуть порушенні, оскільки останній чи будь-хто інший не позбавлений можливості оспорювати права, свободи чи інтереси (котрі регулюються у порядку цивільного судочинства) шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України" (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Таким чином потерпілому не гарантується право на надання слідчому обов`язкових до виконання вказівок. При цьому потерпілий не позбавлений права самостійно збирати докази на обґрунтування власної позиції, цивільного позову.

Також в клопотанні не зазначено яким саме чином будуть встановлюватись факти підроблення наказу від 18.04.2017 за № 628-к, оскільки не встановлено особу, яка здійснила напис в оригіналах документів про доступ до яких клопоче слідчий.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні не доведено необхідність надання доступу до документів, які знаходяться у володінні приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », можливість використання як доказів відомостей що містяться в документах, крім того, з поданих документів вбачається, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а тому у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів слід відмовити.

Керуючись статтями 159, 161-164 КПК України, слідчий суддя ,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відмовити.

Копію ухвали надати старшому слідчому ОСОБА_3 та прокурору Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 для відома.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1

Дата ухвалення рішення12.04.2019
Оприлюднено15.02.2023

Судовий реєстр по справі —357/3213/19

Ухвала від 10.02.2021

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

Ухвала від 24.12.2020

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

Ухвала від 24.12.2020

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

Ухвала від 06.02.2020

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

Ухвала від 17.05.2019

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

Ухвала від 12.04.2019

Кримінальне

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Ларіна О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні