Рішення

від 09.04.2019 по справі 242/753/19

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/753/19

2/242/546/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: - головуючого - судді Черкова В.Г.,

- при секретарі Кідрон О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовом Комісії із захисту прав дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, що діє на підставі довіреності Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач по справі є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини записаний відповідно до ч.1 ст.135 СК України. 04.04.2018 р. до служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації надійшов лист від головного лікаря Авдіївської центральної міської лікарні, в якому повідомлялась, що 30.03.2018 р. вагітна ОСОБА_1 була транспортована швидкою медичною допомогою в пологове відділення Авдіївської центральної міської лікарні у зв'язку з передчасними пологами у стані алкогольного сп'яніння.ІНФОРМАЦІЯ_1 вагітна ОСОБА_1 за допомогою кесаревого розтину народила дитину. Враховуючи вагу дитини - 1,6 кг - її було відправлено в Покровську ЦРЛ з метою надання спеціалізованої медичної допомоги. 23.05.2018 р. до служби у справах дітей надійшов лист від комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівська центральна міська лікарня, в якому повідомляло про те, що 17.04.2018 р. з Покровського перинатального центру до дитячого інфекційного відділення Селидівської ЦМЛ переведена дитина - ОСОБА_1 (хлопчик), ІНФОРМАЦІЯ_1, де перебувала до 17.04.2018 р. За час перебування у дитячому інфекційному відділенні Селидівської ЦМЛ мати дитину не відвідувала, станом здоров'я не цікавилась. 23.05.2018 р. службою у справах дітей було проведено повторний рейд до ОСОБА_3, з якою було проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків, створення необхідних умов проживання дитини, необхідності забрати дитину з лікарні. 06.06.2018 р. до служби у справах дітей був направлений акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров'я - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області від 15.06.2018 р. № 430 малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Малолітню дитину було влаштовано на повне державне забезпечення.

Враховуючи викладене, із врахуванням уточнення до позову, просив позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ј частини усіх видів заробітку на утримання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на особливий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_2 у публічному акціонерному товаристві Державний Ощадний Банк України до повноліття.

Процесуальні дії у справі.

28.02.2019 р. було відкрито провадження по справі.

25.03.2019 р. закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Позивач - Комісія із захисту прав дітей Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, що діє на підставі довіреності Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, - у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.

Третя особа - Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області - у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу в її відсутності.

Відповідач - ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явилася. Про день слухання справи повідомлялася належним чином. Заперечень на позовну заяву не надала.

З урахуванням ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, відомості про батька записані відповідно до ст..135 СК України (а.с.6-7).

Працівники служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області відвідували ОСОБА_1 за місцем її проживання, проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків, створення необхідних умов проживання дитини, необхідності забрати дитину з лікарні (а.с.15-17).

06.06.2018 р. до служби у справах дітей був направлений акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в закладі охорони здоров'я - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

На підставі цього було видано наказ № 78 від 06.06.2018 р. про взяття малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на первинний обік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та про вжиття заходів щодо його соціального захисту (а.с.8).

Розпорядженнями керівника військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області від 15.06.2018 р. № 430, № 431 малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до державного дитячого закладу на повне державне утримання (а.с.9-10).

Малолітня дитина влаштована на повне державне забезпечення до КУОЗ Краматорський будинок дитини Антошка . З 02.10.2018 р. мати дитини - ОСОБА_1 - сина не відвідувала, життям та здоров'ям не цікавилась, не телефонувала, листів не надсилала, не виявляла батьківської уваги та турботи, матеріальної допомоги не надавала, ніяких заходів для повернення дитини до родини не здійснювала (а.с.11-12).

Згідно Висновку, Комісія з питань захисту прав дитини військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 (а.с.14).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст..3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст..18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст..6 ЗУ Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно зі ст..8 ЗУ Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно вимог ст..ст.150, 155 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до закону обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Таким чином, суд повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 дійсно фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, оскільки не забрала свого малолітнього сина з пологового будинку, з моменту його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 і по день ухвалення рішення не виявляє щодо неї батьківського піклування та ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, про що свідчить те, що з моменту народження дитину у закладах охорони здоров'я не відвідувала, станом здоров'я не цікавилась.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комісії із захисту прав дітей Військово-цивільної адміністрації м.Авдіївка Донецької області, що діє на підставі довіреності Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, код ЄДРПОУ 39831182, розташоване за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Молодіжна, 5, до ОСОБА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, третя особа - Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, код ЄДРПОУ 40865911, розташована за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул..Молодіжна, 5, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ј частини усіх видів заробітку на утримання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на особливий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_2 у публічному акціонерному товаристві Державний Ощадний Банк України до повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз'яснити, що, відповідно до статті 169 СК України, мати, батько, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя В.Г.Черков