Рішення

від 02.04.2019 по справі 371/1401/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.04.2019 Єдиний унікальний № 371/1401/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/1401/18

Провадження № 2/371/206/19

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області, Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку , визнання права власності в порядку спадкування ,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 12 липня 2012 року помер її брат ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина за законом. Спадковим майном є земельна ділянка площею 4,0800 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області.

Будучи спадкоємцем померлого за законом, вона згідно у строки, передбачені ст.1270 ЦК України, подала заяву до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На день смерті ОСОБА_5 був власником земельної ділянки площею 4,0800 га, розташованої на території Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'мною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності померлого на земельну ділянку підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 920644.

Державний нотаріус ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 1565/02-31 від 27 грудня 2016 року, якою постановив відмовити їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв'язку з розбіжностями у конфігурації спадкової земельної ділянки.

Таким чином, будучи спадкоємцем за законом, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку як спадкоємець після смерті брата ОСОБА_5

Межі земельної ділянки, визначені у державному акті, не відповідають конфігурації земельної ділянки ДП 34 пай 10. Державний акт на право власності на земельну ділянку на даний час не виготовляється, а будь-які виправлення до них не вносяться, то питання належності спадкової земельної може бути вирішене лише в судовому порядку.

Просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 920644, виданий ОСОБА_3 районною державною адміністрацією 21 квітня 2009 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,0800 га, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008, розташовану в адміністративних межах Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 4,0800 га, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008, розташовану в адміністративних межах Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 34, пай 10, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належної померлому ОСОБА_5

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 08 лютого 2019 року відкрито провадження в справі та за клопотанням позивача судом вирішено питання про витребування письмових доказів у виді спадкової справи ОСОБА_5

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області надіслав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві послався на ті обставини, що відповідно до Указу Президента України № 965/2011 від 5 жовтня 2011 року, який набрав чинності з 1 січня 2013 року, повноваження Держземагенства України в частині державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки припинилися.

З набранням чинності 01.01.2013 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 №1051, державна реєстрація та видача державних актів на право власності на земельні ділянки, втратили свою чинність. Порядок № 1051 визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

За Держгеокадастром та його територіальними органами залишилась функція державної реєстрації земельної ділянки як об'єкта нерухомості в Державному земельному кадастрі.

З набранням чинності з 01.01.2013 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 №3613-УІ та Порядку №1051 посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без оформлення державних актів.

Отже, правові підстави у ОСОБА_4 управління скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі.

Представники відповідачів ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області, Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутності.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

12 липня 2012 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 245368, виданим 13 липня 2012 року Тулинською сільською радою Миронівського району Київській області.

За життя ОСОБА_5 на підставі розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 10 січня 2009 року № 11 передано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4,0800 га, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008, розташовану на території Тулиської ради Миронівського району Київської області, ДП 34, пай 10.

В підтвердження права власності на вказану земельну ділянку було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 920644, копію якого додано до позовної заяви. Зазначений державний акт було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 24 квітня 2009 року за № 010991500034.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом другої черги, оскільки є його сестрою. Такі фактичні дані підтверджуєються даними свідоцтв про народження : серії І-ОК № 087884, виданим повторно 22 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції Київської області, серії ЯЕ № 019380, виданим 20 вересня 1954 року Тулинькою сільською радою Ржищівського району Київській області, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020996307 від 15 вересня 2018 року.

У встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Позивач має перешкоди у оформленні спадкових прав.

Згідно з пунктами 4.12,4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У матеріалах справи міститься постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 1565/02-31 від 27 грудня 2016 року, за змістом якого перешкодою у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, є розбіжності в частині конфігурації земельної ділянки ДП 34 пай 10 - у Державному акті на право власності на земельну ділянку, ДП 34 пай 9 - у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5

Факт наявності таких розбіжностей підтверджується даними листа відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Київської області від 16.12.2016 № 29-1021-99.2-2274/2-16.

Згідно правил ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі статтею 21 Закону України Про Державний земельний кадастр , відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельніх ділянок їх власниками.

Надана ОСОБА_5 земельна ділянка була сформована, визначені її межі, внесена інформації про неї до Державного земельного кадастру, присвоєно кадастровий номер.

Такі обставини підтверджені кадастровим планом земельної ділянки, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3207390412016 від 03 жовтня 2016 року.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до пункту 1 частини 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

Згідно статтей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

При оформленні спадкових прав позивачем виявлена фактична невідповідність конфігурації земельної ділянки, належної спадкодавцю, відомості про яку відображені в державному акті на право власності на земельну ділянку та Державному земельному кадастрі.

Згідно карти розпаювання КСП ім. Гагаріна за ОСОБА_5 закріплена земельна ділянка ДП 34 № 10, згідно відомостей Державного земельного кадастру - ДП 34 № 9. У державному акті на право власності на земельну ділянку, який видано на земельну ділянку ДП 34 № 10, відображено межі земельної ділянки ДП 34 № 9.

Частиною другою статті 158 Земельного кодексу України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку виготовлено та видано ОСОБА_5 із суттєвими помилками у зазначенні меж земельної ділянки.

Зміст державного акта на право власності на земельну ділянку через допущені технічні помилки суперечить вказаним вимогам щодо недопущення в ньому помилок, а тому даний акт не можливо розцінювати як такий, що відповідає вимогам закону щодо його змісту.

Вказана помилка призводить до порушення права позивача, оскільки наявні перешкоди до оформлення спадщини. Позивач як спадкоємець померлого ОСОБА_5 за законом, позбавлений можливочті оформити спадкові права відповідно до вимог законодавства у зв'язку з розбіжностями в частині конфігурації земельної ділянки.

Порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 1216 - 1218, 1262, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 79-1, 81, 152, 158 ЗК України, ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр , керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області, Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку , визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 920644, виданий ОСОБА_3 районною державною адміністрацією 21 квітня 2009 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,0800 га, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008, розташовану в адміністративних межах Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого 12 липня 2012 року ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 4,0800 га, кадастровий номер 3222988000:03:001:0008, розташовану в адміністративних межах Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, ДП 34, пай 10, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_2, паспорт серії СО452799, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 14 вересня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_3 районна державна адміністрація Київської області, код ЄДРПОУ 23579267, адреса місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності,58.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, місцезнаходження : місто Київ, вулиця Серпова, 3/14.

Тулинська сільська рада Миронівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362651, місцезнаходження : Київська область, Миронівський район, село Тулинці, вулиця 12 липня, 85.

Дата складання повного тексту судового рішення 12 квітня 2019 року.

Суддя підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук