Постанова

від 11.02.2010 по справі 19/322-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

11.02.10 р.                                                                                          справа № 19/322-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

при секретарі судового засідання Данчуку В.В.,

за участю представників сторін –згідно із протоколом судового засідання від 11 лютого 2010 року (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»

на рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року

у справі № 19/322-09 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом           фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари

до           товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка

про                          стягнення 600000,00 грн., -

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Рішенням господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»про стягнення 600000,00 грн. задоволено; з відповідача на користь позивача стягнуто 600000,00 грн. неустойки, 6000,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 та припинити провадження у справі. Також, в апеляційній скарзі скаржник просить суд відновити строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга аргументована тим, що по-перше: оскаржуваний судовий акт прийнято в судовому засіданні без участі представника відповідача; по-друге відповідач не є таким, що прострочив повернення предмету оренди, оскільки позивач не мав права на розірвання договору в односторонньому порядку з огляду на те, що строк дії договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року пролонговано враховуючи не надсилання жодною із сторін повідомлення іншій стороні про відмову від договору, отже, позов задоволено місцевим господарським судом безпідставно.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29 січня 2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд», згідно із ст.ст. 53, 86, 93, 98 Господарського процесуального кодексу України, прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 11 лютого 2010 року.

01 лютого 2010 року та 02 лютого 2010 року від скаржника, через загальний відділ апеляційного господарського суду, надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник, доповнюючи підстави подання апеляційної скарги, посилається на те, що договір оренди № 2 від 29 березня 2007 року, укладений за участю фізичної особи, в порушення приписів ст. 799 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений, отже є нікчемним, тому не створює юридичних наслідків; укладений між сторонами договір оренди № 2 від 29 березня 2007 року не є господарським, оскільки однією із сторін договору є фізична особа, доказів, що предмет договору є відокремленим майном суб’єкта господарювання-фізичної особи, а не фізичної особи матеріали справи не містять, отже укладений сторонами договір є цивільно-правовою угодою, тому даний спір не підлягає розгляду в господарських судах.

09 лютого 2010 року від позивача, через загальний відділ апеляційного господарського суду, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

11 лютого 2010 року, до початку судового засідання, від позивача, через загальний відділ апеляційного господарського суду, надійшов відзив на доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 11 лютого 2010 року представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї в обґрунтування їх подання, просили суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 скасувати, припинити провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 11 лютого 2010 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та відзиві на доповнення до апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2010 року у справі № 19/322-09 залишити без змін.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи № 19/322-09, розглянувши доводи апеляційної скарг, з урахуванням поданих доповнень, та заперечень на неї, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»та скасування рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 29 березня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»(орендар) укладено Договір оренди № 2, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове, платне користування транспортний засіб Меrsedes - Веnz 1517, 1998 р. випуску. Пунктами 3.1.-3.3. договору № 2 встановлено, що орендна плата автомобіля, що передається в оренду, становить 50000,00 грн. в місяць і сплачується орендарем не пізніше 5 числа кожного місяця, що слідує за місяцем, за який сплачується орендна плата або авансовим платежем не пізніше 31 числа кожного місяця, що передує за місяцем, за який сплачується орендна плата. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця. Згідно з п.п 5.1.3 пункту 5.1 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Відповідачем, на підставі платіжних доручень, за період з 30 березня 2007 року по 29 жовтня 2007 року  перераховано позивачу, в рахунок орендної плати за договором № 2 від 29.03.07 р., 240000,00 грн.

10 липня 2008 року позивачем направлено відповідачу лист-вимогу, в якому зазначалося про існування заборгованості ТОВ “МС-Трейд” перед позивачем в розмірі 500000,00 грн., яка виникла за договором № 2 від 29.03.07 р.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, проте, платіжним № 947 від 06 серпня 2008 року сплатив позивачу в рахунок оплати орендної плати 165000,00 грн.

Термін дії договору оренди згідно п. 7.1 договору визначено з моменту підписання до 29 березня 2008 року. Проте, п. 7.7 Договору № 2 передбачено: “Якщо після закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання даного договору, то договір автоматично продовжується терміном на один рік на тих самих умовах”.

Отже, перерахувавши в рахунок оплати орендної плати 165000,00 грн. відповідачем визнано існування боргу за договором оренди № 2.

Враховуючи відсутність після закінчення строку дії договору № 2 заяви жодної із сторін про розірвання зазначеного договору договір пролонговано на один рік.

Заборгованість, яка станом на 01 вересня 2008 року становила 445000,00 грн. із розрахунку 50000,00 грн. в місяць, товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 не сплачена.

Зазначені обставини встановлені постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 червня 2009 року у справі № 5/515-08/4, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2009 року, якою з товариства з обмеженою відповідальністю “МС-Трейд” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто 445000,00 грн. заборгованості за зазначеним договором та коштів, пов’язаних з несвоєчасною сплатою заборгованості.

Крім того, при розгляді справи № 5/515-08/4 Київським міжобласним апеляційним господарським судом було досліджено договір № 2 від 29 березня 2007 року.

Пунктом 2 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року за № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12 липня 2007 року по справі № 3/200.

Проте, при розгляді справи № 5/515-08/4 договір № 2 від 23 березня 2007 року не було визнано недійним, навпаки, було встановлено факти укладення договору № 2 від 29 березня 2007 року в редакції фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, належність предмету оренди - автомобілю Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, ОСОБА_1 саме як фізичній особі-підприємцю та перебування предмету оренди у користуванні ТОВ “МС-Трейд”.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене, твердження скаржника, викладені в доповненнях до апеляційної скарги, а саме: договір оренди № 2 від 29 березня 2007 року, укладений за участю фізичної особи, в порушення приписів ст. 799 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений, отже є нікчемним, тому не створює юридичних наслідків; укладений між сторонами договір оренди № 2 від 29 березня 2007 року не є господарським, оскільки однією із сторін договору є фізична особа, доказів, що предмет договору є відокремленим майном суб’єкта господарювання-фізичної особи, а не фізичної особи матеріали справи не містять, - не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2008 року позивачем надіслане на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року, в якому позивач повідомляє відповідача про відмову від договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України з огляду на наявність заборгованості у розмірі 445000,00 грн., яка не сплачена відповідачем протягом трьох місяців, та просить повернути предмет оренди - автомобіль Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, у встановленому порядку.

Повідомлення було отримане відповідачем 11 вересня 2008 року, що підтверджується листом Центру поштового зв'язку № 9 УДППЗ «Укрпошта»від 03 серпня 2009 року за №538.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Повідомлення від 01 вересня 2008 року про розірвання договору № 2 від 29 березня 2007 року, з огляду на обставини направлення повідомлення та посилання на ст. 782 Цивільного кодексу України, розцінене колегією суддів апеляційного господарського суду як відмова орендодавця від договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року в односторонньому порядку, що передбачено ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, отже розірвання договору № 2 від 29 березня 2007 року в судовому порядку не вимагається. (Зазначена позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07 квітня 2008 року «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

Згідно з ч. 2 статті 782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, договір № 2 від 29 березня 2007 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»є розірваним з 11 вересня 2008 року (дата отримання відповідачем повідомлення від 01 вересня 2008 року про розірвання договору) у зв’язку з відмовою наймодавця від договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріалами справи в їх сукупності, а саме: висновком від 21 липня 2009 року перевірки, затвердженим начальником ВДАІ по обслуговуванню Броварського району при УДАІ ГУ МВС України Київській області, розпискою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, підтверджується, що предмет оренди за договором № 2 від 29 березня 2007 року - автомобіль Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, повернуто в примусовому порядку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 17 липня 2009 року.

Представники скаржника в судовому засіданні 11 лютого 2010 року підтверджували отримання від позивача повідомлення про розірвання договору, направленого 01 вересня 2008 року та повернення об’єкта оренди лише 17 липня 2009 року.

Отже, враховуючи, що повідомлення позивача від 01 вересня 2008 року про відмову від договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року одержано скаржником 11 вересня 2007 року, предмет оренди за договором № 2 від 29 березня 2007 року - автомобіль Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, повернуто орендодавцю 17 липня 2009 року, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»приписів ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України щодо негайного повернення орендодавцю предмета оренди у разі припинення договору оренди.

До апеляційної скарги скаржником додане повідомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року датоване 06 липня 2009 року, в якому позивач повторно повідомляє відповідача про розірвання договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України з огляду на наявність заборгованості у розмірі 445000,00 грн., яка не сплачена відповідачем протягом трьох місяців, та просить повернути предмет оренди - автомобіль Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, у встановленому порядку.

Дане повідомлення розцінюється колегією суддів як нагадування до вимоги про необхідність повернення предмета оренди, заявленої в повідомленні про відмову від договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року, датованому 01 вересня 2008 року, - односторонньому правочині, право на здійснення якого орендодавцем передбачене ст. 782 Цивільного кодексу України. Саме даний правочин породжує правові наслідки у випадку припинення договору оренди.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, оскільки, як було встановлено вище, повідомлення від 01 вересня 2008 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відмову від договору оренди № 2 від 29 березня 2007 року отримано скаржником 11 вересня 2008 року, об’єкт оренди за договором № 2 від 29 березня 2007 року - автомобіль Mersedes-Benz 1517, 1998 р. випуску, повернено скаржником позивачеві 17 липня 2009 року, тобто товариством з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»не виконано обов’язок щодо негайного повернення предмету оренди більше ніж 6 місяців, плата за користування предметом оренди становить 50000,00 грн., що встановлено при розгляді справи № 6/515-08/4; розрахунок неустойки, наданий позивачем є арифметично вірним, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає правомірним задоволення позову фізичної особи-підприємця та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»600000,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкту оренди.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про не повідомлення скаржника належним чином про час і місце судового засідання, то колегією суддів апеляційного господарського суду, зазначені доводи не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи з огляду на таке.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Сторона в судовому процесі є належно повідомлена про час та місце розгляду справи, якщо дотриманий порядок, визначений даною статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 31-32), є 08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11. Відповідно до статуту ТОВ «МС-Трейд» єдиним учасником товариства є ОСОБА_2, адресою якого є Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Польова, 73.

Статутними документами та витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не підтверджується зміна скаржником адреси на зазначену в апеляційній скарзі, або відсутність його за місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Відповідні процесуальні документи, як вбачається з матеріалів справи,  надсилалися місцевим господарським судом згідно з поштовими реквізитами відповідача, наявними в матеріалах справи, які є його юридичною адресою.

Крім того, при зверненні до суду з даним позовом позивач-фізична особа-підприємець ОСОБА_1, просив суд покласти на відповідача-товариство з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд», витрати на оплату послуг адвоката у сумі 26500,00 грн.

Місцевим господарським судом відмовлено позивачеві у відшкодуванні зазначених витрат.

Як зазначено у п. 1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р., відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, що статус особи, з якою позивачем-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг № 17/2009 від 27 серпня 2009 року, ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у відшкодуванні витрат позивача у розмірі 26500,00 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»на рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МС-Трейд»на рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року у справі № 19/322-09 –залишити без змін.

3.  Матеріали справи № 19/322-09 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді:

Дата відправки  16.02.10