Постанова

від 14.11.2006 по справі 12010-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12010-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.11.2006Справа №2-27/12010-2006А

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Імперія”, м. Сімферополь, вул. Воровського, 24.  

До відповідачів –  Управління містобудування та архітектури, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15.

Про визнання нечинним  припису.   

                                                                                               Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –     Почтаренко Д. С.,  дор. у справі.    

Від відповідачів – не з'явився

Сутність спору:          

Позивач  – Товариство з обмеженою відповідальністю  “Корпорація “Імперія” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом  про визнання нечинним припису Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що Інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради було видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт №370 від 11.07.2006 р. Цим актом було дозволено позивачеві виконання будівельних робіт з будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків по вул. Аральська/вул. 1 – ої Конної армії. Термін дії дозволу було встановлено до 01.01.2007 р.

Однак, через три дні Інспекцією державного  архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради було видано Припис №92 від 14.07.2006 р.,  яким позивач забовязаний припинити будівельні роботи.

Позивач вважає, що оскаржуваний припис відповідача є необгрунтованим ( у приписі зазначено порушення позивачем виконання будівельних робіт без дозволу, про те цій дозвіл, як вказав позивач,  був отриманий в законному порядку, при цьому відповідач у приписі зазначає про порушення позивачем  будівельних норм ДБН А3.1. – 2 –93, яки п. 2 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 3273 від 05.12.2000 р. визнані такими, що втратили чинність ).    

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Позивач клопотанням від 21.07.06 р. просив забезпечити позов шляхом зупинення дії припису Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р.

Суд вказане клопотання задовольнив та ухвалою ГС АР Крим від 21.07.2006 р.  зупинив дію припису Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р.  до розгляду спору по суті.   

Відповідачем по справі було заявлено клопотання від 15.08.2006 р., відповідно до  якого він просив  здійснити заміну неналежного відповідача на Інспекцію Державного архітектурно  - будівельного контролю Управління містобудування та архітектури, в якості третьої особи запропонував залучити до участі у справі Сімферопольську міську раду як орган місцевого самоврядування, в складі якої діє інспекція. Вказане обґрунтовує тим,  що Інспекція Державного архітектурно – будівельного контролю відповідно до Положення  про державний архітектурно – будівельний контроль, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.1993 р.,  наділена слідуючима  функціями: видача забудовникам дозволів на виконання будівельних робіт, складання протоколів про правопорушення,  зупинення будівельних робіт та таке інше. Акт, який оскаржується по даній справі, був прийнятий інспекцією ДАБК  самостійно без погодження з виконкомом.    

 Позивач погодився на заміну відповідача у порядку ст.. 52 КАСУ.

 На підставі викладеного, суд ухвалив 16.08.2006 р. замінити відповідача по справі на Управління містобудування та архітектури, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15.

Також для розгляду справи по суті, господарським судом АР Крим було надіслано запит від 16.08.2006 р. до Головного управління статистики в АР Крим з питання, чи перебуває Управління містобудування і архітектури і Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю  в Єдиному реєстрі юридичних осіб України, якщо знято з обліку, то коли та за яких підстав.  

Відповідно до відповіді на  запит від 20.09.2006 р. станом на 20.09.2006 р. в ЄДРПОУ значиться Управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської ради, яке є юридичною особою. Також в ЄДРПОУ значиться  Сімферопольська інспекція державного архітектурно – будівельного контролю, яка не є юридичною особою.

Відповідач у запереченнях  на позов повідомив про те, що позовні вимоги не визнає. Вказане обґрунтовує тим, що інспекція ДАБК діє у відповідності до Положення “Про державний архітектурно – будівельний контроль”, затверджений постановою КМУ від 25.03.1993 р. №225. П. 4 даного Положення інспекції ДАБК надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затверджений проектними рішеннями і в іншим випадках. 14.07.2006 р. спеціалістами інспекції ДАБК встановлені певні порушення містобудівельного законодавства і виданий відповідний припис. У разі усунення порушень, заявник буде мати можливість приступити до виконання будівельних робіт.  

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Для встановлення всіх обставин по справі, суд викликав в судове засідання посадову особу Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю – Олександренко В. Є., а також інспектора з цивільного будівництва ТОВ “Корпорація “Імперія” – Бондаренко В.П.

В судовому засіданні, що відбулось 03.11.2006 р. було допитано інспектора з цивільного будівництва ТОВ “Корпорація “Імперія” – Бондаренко В.П., який повідомив про те, що позивачем були виконані в повному обсязі вимоги чинного законодавства України, що регулює земельні відносини та питання виконання земельних робіт, а саме: було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій позивач збирається проводити будівельні роботи. Відносно спірного припису, свідок повідомив, що  фактично будівельні роботи позивачем не проводилися, тільки встановлювали огорожу земельної ділянки. Крім цього, повідомив про те, що вимоги ст.. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” ним виконані у встановленому порядку, отримана дозвільна документація, а дозвіл на будівництво був на момент перевірки.  Даний оригінал дозволу на виконання будівельних робіт  було представлено до Інспекції ДАБК.

Посадова особа Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю – Олександренко В. Є. повідомив в судовому засіданні про те, що спірний припис було винесено інспектором Інспекції ДАБК Івановим, з яким вони спільно проводили перевірку. З питання видачі дозволу на будівництво, свідок пояснив,  що дозвіл не видався,  в зв'язку з чим і винесено спірний припис. Обидва екземпляра  оригіналів дозволу знаходяться в інспекції та позивачем не отримувалися. Твердження свідка Бондаренко В. П. того, що оригіналом дозволу на будівництво та документація до нього після проведення перевірки були  представлені в Інспекція ДАБК вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам по справі. До того ж , у свідка Бондаренко В. П. відсутні докази у підтвердження вказаних фактів.

Також відносно спірного припису, свідок Бондаренко В. П.  пояснив,  що він винесений з перевищенням повноважень, оскільки не існує Положення “Про Інспекцію Державного архітектурно – будівельного контролю”.  На вказане відповідач пояснив, що існує Положення “Про управління містобудування та архітектури  Сімферопольської міської ради”, в якому містяться норми відносно Інспекції ДАБК, яка входить в його склад та наділена відповідними повноваженнями.

Позивач заявою від 07.11.2006 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати припис Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р. вказане обґрунтовує тим,  що скасування та визнання нечинним рішення є різними способами захисту порушеного права та є різними предметами позову, тому що при визнанні нечинним рішення, суд встановлює факт припинення чинності ( дії ) акту, а при прийнятті рішення про скасування, суд здійснює дію щодо скасування акту. Відповідно до норм  ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданим органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або   органом місцевого самоврядування,  якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. З аналізу чинного законодавства України витікає, що правовий акт індивідуальної дії,  виданий органом місцевого самоврядування,  у випадку його оскарження в судовому порядку, підлягає саме скасуванню, а не визнанню нечинним.                      

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника позивача і  відповідача, суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

Позивач по справі звернувся до начальника  Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з заявою,  відповідно до якої просив надати дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву індивідуальних житлових зблокованих будинків в м. Сімферополь, по вул. Аральський.

Розглянувши вказану заяву позивача, Інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради був винесен  дозвіл на виконання будівельних робіт №370 від 11.07.2006 р. Цим актом було дозволено позивачеві виконання будівельних робіт з будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків по вул. Аральська/вул. 1 – ої Конної армії. Термін дії дозволу було встановлено до 01.01.2007 р.

Однак, через три дні Інспекцією державного  архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради було видано Припис №92 від 14.07.2006 р.,  яким позивач забовязаний припинити будівельні роботи.

Припис обгрунтовується тим,  що позивачем порушено ст.. 29 Закону України “Про планування та забудову територій”. П. 1.5.1.6, 3.8 ДБН А. 3.1. – 2-93,  а саме відсутня реєстрація об'єкту і інспекції Дерархбудконтролю, виконуються будівельні роботи  без дозволу, що на думку інспекції є самовільним будівництвом.

При таких обставинах справи позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

30.12.2005 р. між фірмою “Бі” і ТОВ “Корпорація “Імперія” було укладено договір №2 пайової участі в будівництві малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків. Відповідно до вказаного договору, вказані юридичні особи забовязалися спільно діяти без створення юридичної особи, не підставі об'єднання своїх внесків шляхом простого товариства для досягнення загальної мети:   будівництво малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків за адресою: м. Сімферополь, вул. Аральська і введення його в експлуатацію.

28.01.2005р. Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради АР Крим виніс рішення № 91 згідно з яким дозволив ТОВ «Корпорація Імперія» комплекс проектних робіт для будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків на земельної ділянці площею 0,43 га  по вул. Аральськ та дозволив ТОВ «Корпорація «Імперія» виконати проект відводу земельної ділянки. Крім того, зобов'язав ТОВ «Корпорація «Імперія» надати до Управління градобудівництва і архітектури міської Ради будівлю на проектування і технічні умови на підключення до міських інженерних мереж для підготовки архітектурно – планувальної будівлі.

Пунктом 5 Рішення Сімферопольської міської Ради АР Крим 38 – сесії IV скликання №535 від 23.02.2006р. було вирішено надати юридичним та фізичним особам (суб'єктам підприємницької діяльності) земельні ділянки в постійне користування, оренду на підставі статей 12, 120, 123, 186 Земельного кодексу України, змінити цільове призначення землі на підставі статті 20 Земельного кодексу України: по рішенням 22-ої, 25-ої, 26-ої, 32-ої, 33-ої, 35-ої сесій Сімферопольської міської Ради та надати ТОВ «Корпорація «Імперія» земельну ділянку площею 0,4300га по вул. Аральська / вул. 1-ої Кінної Армії в короткострокову оренду строком на 5 років до 23.02.2011р., для будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків. Затвердити проекти землеустрою по відводу земельних ділянок, вказаних в пунктах 3, 4, 5, 7 і 8 даного рішення. Землекористувачам, вказаним у пунктах 3, 4, 5, 7, і 8 Даного рішення,  у трьохмісячний строк після прийняття даного рішення, оформити  у встановленому порядку правовстановлюючі документи на право власності, користування земельними ділянками.

У виконання вимог Рішення  Сімферопольської міської Ради АР Крим 38 – сесії IV скликання №535 від 23.02.2006р. ТОВ «Корпорація «Імперія» уклало з Сімферопольською міською Радою зареєстрований в Кримської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземлі України» Договір оренди земельної ділянки від 24.03.2006р. в реєстрі за № 1 – 213., згідно з яким орендодавець (Сімферопольська міська Рада) надає, а Орендатор (ТОВ «корпорація «Імперія») приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку для будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків, яке знаходиться за адресою: . Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  вул. Аральська / вул. 1-ої Кінної Армії, план (схема) якого є невід'ємною частиною цього Договору, кадастровий номер 01 101 000 00: 03: 015: 0022.

Крім того, у виконання вимог Рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №91 від 28.01.2005р. Управлінням містобудування й архітектури виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради 05.06.2006р. було затверджено архітектурно – планувальне завдання №9599/180/06 на проектування об'єкту архітектури для нового будівництва, а саме будівництво малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків у м. Сімферополі по вул. Аральська, замовником якого є ТОВ «Корпорація «Імперія». Це архітектурно – планувальне завдання №9599/180/06 було погоджено з Міністерством будівництва та ЖКГ АР Крим.

Суд вважає, що обставини, зазначені в  приписі від 14.07.2005 р. не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. №1699 здійснення будівельних робіт на об'єктах  містобудування  без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації,  а також  здійснення  не  зазначених  у  дозволі  будівельних   робіт вважається    самовільним    будівництвом   і   тягне   за   собою відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до чинного законодавства України самовільним будівництвом вважається здійснення будівельних робот на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:

проектної документації;

документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою;

угоди про право забудови земельної ділянки;

рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;

комплексного висновку державної інвестиційної експертизи;

документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

Відповідно до п.2 Положення «Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектурної та житлової політики України №273 від 05.12.2000р., яке розроблено згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:

    а) заяву забудовника (замовника), (додаток 1);

    б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво  об'єкта містобудування;

    в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;

    г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;

    ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);

    д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).

Вказані документи були отримані позивачем та оглянути судом у судовому засіданні, копії їх надані у матеріали справи.

В матеріалах справи наявний оригінал дозволу №370 від 11.07.2006 р., відповідно до якого дозволено позивачеві виконання будівельних робіт з будівництва малоповерхової забудови групи блокованих житлових будинків по вул. Аральська/вул. 1 – ої Конної армії. Термін дії дозволу було встановлено до 01.01.2007 р.

Таким чином,  суд дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено порушення ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. №1699.

Також   п. 2 Наказу Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 р. державні  будівельні норми ДБН А.3.1 – 2-93 визнані такими, що втратили чинність. Таким чином, можливо зробити висновок про те. що посилання Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю на норми п. п. 1.5,  1.6, 3.8 та 4.1 ДБН А. 3.1 – 2 – 93 є неправомірними.

Свідок Бондаренко В. П.  пояснив,  що спірний припис  винесений з перевищенням повноважень, оскільки не існує Положення “Про Інспекцію Державного архітектурно – будівельного контролю”.

Судом встановлено, що інспекція державного архітектурно – будівельного контролю є структурним підрозділом управління містобудування та архітектури  Сімферопольської міської ради.

Структурним підрозділом организації є така його ланка, яка має відособлені, чітко визначені функцій, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відособлена від інших підрозділів частина.     

Судом встановлено, що існує Положення “Про управління містобудування та архітектури  Сімферопольської міської ради”, в якому містяться норми відносно Інспекції ДАБК, яка входить в його склад та наділена відповідними повноваженнями серед яких є, зокрема здійснення контролю за дотриманням державних стандартів, норм  і правил, архітектурних вимог,  технічних умов і положень при плануванні, а також забудови територій,  а також  видання забудовникам згоди на виконання  будівельних робіт.  

Однак порядок видачі спірного припису не є предметом розгляду поданій справі і вказані доводи суд залишає поза уваги.  

Відповідно до норм  ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданим органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або   органом місцевого самоврядування,  якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. З аналізу чинного законодавства України витікає, що правовий акт індивідуальної дії,  виданий органом місцевого самоврядування,  у випадку його оскарження в судовому порядку, підлягає саме скасуванню, а не визнанню нечинним.                      

Враховуючи той факт, що  припис Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р. є незаконним та порушує права і інтереси позивача, він підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

При таких обставинах позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 14.11.2006.

Постанову у повному обсязі складено 11.12.2006 р.

             На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити.

2.   Скасувати припис Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №92 від 14.07.2006 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Корпорація “Імперія”, м. Сімферополь, вул. Воровського, 24, ( р/р 2600402010425 в КРФ АТ “Кредит банк ( Україна ) ”,  МФО 324913, ЗКПО 20684905, ІНП 206849001292 ) 3,40  грн. державного мита.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.