Рішення

від 02.04.2019 по справі 709/35/19

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/35/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дем"яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського РВ ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ, Придніпровського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи: АТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_2, про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до

Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ (далі -відповідач-1), Придніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області (далі -відповідач-2), треті особи: АТ КБ "Приватбанк",

ОСОБА_2, про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5156 га, розташованої на території Тимченківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер 7125189200:03:000:0054. В 2018 році йому стало відомо про накладення арешту на все його майно. Арешт накладено відповідно до постанови

ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22 вересня 2014 року про арешт майна та оголошення заборони його відчуження і постанови ОСОБА_3 ВДВС Черкаського МУЮ від 15 липня 2015 року про арешт на майно боржника та оголошення заборони його відчуження.

Приймаючи до уваги той факт, що арешт на нерухоме майно був накладений з метою забезпечення стягнення коштів на підставі рішень судів, які на даний час виконано, він звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна, оскільки, перебування належного йому майна під арештом порушує його право власності, яке встановлено та гарантовано Конституцією України та ЦК України.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача за дорученням ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Відповідач-1 надіслав лист, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника. Відповідач-2 та треті особи про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань і заяв від їх представників до суду не надходило.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5156 га, розташованої на території Тимченківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, кадастровий номер 7125189200:03:000:0054, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 листопада

2011 року, виданого державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1642 (а.с. 10).

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої ОСОБА_6 від 6 жовтня 2018 року

№ 140488779, станом на 6 жовтня 2018 року обтяження майна здійснено на підставі постанови про арешт майна боржника № 44678554 від 15 липня 2015 року, виданої ОСОБА_3 ВДВС Черкаського МУЮ (а.с. 47), і постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 44780287 від 22 вересня 2014 року, виданої ВДВС Шевченківського РУЮ у

м. Києві (а.с. 47 на звороті).

Із листа Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 13 вересня 2018 року вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 44780287 з виконання виконавчого листа № 761/19287/13-ц від 16 січня 2014 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 70772,26 гривень. Згідно з Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби виконавчі провадження за 2014 рік знищені. У зв'язку з цим, відділом не можуть бути зняті арешти, накладені на майно боржника (а.с. 19).

Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" від 12 липня 2018 року позивач станом на

12 липня 2018 року року не має заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 15).

ОСОБА_3 ВДВС м. Черкаси від 22 жовтня 2018 року № 30978/15.3-32 повідомлено позивача про те, що виконавче провадження № 44678554 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2084 від 16 червня 2004 року, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (стара редакція Закону). У зв"язку з цим рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна боржника (а.с. 20-21).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься постанова старшого державного виконавця

ОСОБА_7 ОСОБА_3 ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від

15 січня 2016 року (а.с. 17) і копія довідки ОСОБА_3 ВДВС від 15 січня 2016 року

№ 847 ДВ-314, з якої вбачається, що борг позивача по сплаті аліментів станом на 12 січня

2016 року відсутній (а.с. 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно. Таким чином, арешт, накладений на майно, порушує право власності позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку , що на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, у зв"язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешти з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, які накладено постановою

ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22 вересня 2014 року про арешт майна та оголошення заборони його відчуження і постановою ОСОБА_3 ВДВС Черкаського МУЮ від 15 липня 2015 року про арешт на майно боржника та оголошення заборони його відчуження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай