Рішення

від 10.04.2019 по справі 120/521/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 квітня 2019 р. Справа № 120/521/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - Т.М.Шевченко, позивач) до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Гайсинське ОУПФ України Вінницької області, пенсійний орган, відповідач) про:

- визнання протиправними дії, оформленої у формі листа №2942/09-31/02 від 12.10.2018 р. щодо відмови у перерахунку пенсії, як постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС I -ї категорії та інваліду 2 групи, захворювання, яке пов'язано з наслідками на ЧАЕС у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком;

- зобов'язання здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 як постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС I -ї категорії та інваліду 2 групи, захворювання, яке пов'язано з наслідками на ЧАЕС у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплачувати пенсію виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком;

- зобов'язання здійснити виплату перерахованої пенсії виходячи із розміру восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.11.2011 р. з урахуванням проведених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та їй встановлено ІІ групу інвалідності з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань. Починаючи з 2011 року їй виплачується пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі, ніж визначено нормами чинного законодавства. У зв'язку із чим позивач звернулась із заявою до управління, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак отримала відмову в якій вказано, що нарахування та виплата пенсій здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства.

На думку позивача, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Подальші зміни, внесені в законодавство щодо пенсійного забезпечення громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є такими, що не відповідають Конституції України, оскільки суттєво звужують зміст та обсяг прав і свобод громадян, у зв'язку із чим звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.02.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до положень статті 263 КАС України та призначено справу до розгляду 12.03.19 р. без виклику учасників справи.

05.03.2019 р. до суду надійшов відзив (вх. №12474), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що саме Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та такі виплати позивачу проводились у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 12.03.2019 р. позов залишено без руху. 02.04.2019 р. прийнято рішення про продовження розгляду справи та призначення її до розгляду 10.04.19 р. без виклику учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та їй встановлено ІІ групу інвалідності з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, безстроково.

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з часу її звернення.

За наслідком розгляду даної заяви, 12.10.2018 р. управління листом за вих. №2942/09-31/02, серед іншого, повідомило, що нарахування та виплата пенсій здійснюється згідно постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розрахунок пенсії станом на 01.10.2018 р. наступний: 1815 грн. - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків (1452x125%); 227, 76 грн. - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа потерпілих на ЧАЕС. Відтак, пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.

Не погоджуючись з такими діями органу пенсійного фонду щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Частиною першою статті 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який і застосовував відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу.

Окремо суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р. визначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Даним рішенням розтлумачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів.

Системний аналіз викладених правових норм та рішень Конституційного Суду України дає підстави вважати, що розмір і порядок отримання соціальних виплат за статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначається Кабінетом Міністрів України, а отже відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу пенсії за статтями 50,54 Закону № 796-ХІІ у порядку встановленому КМ України.

Свою позицію з даної категорії спорів висловив і Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 р. (справа № 344/14522/17), в якій вказав про правомірність проведення органом пенсійного фону нарахування та виплати такій категорії громадян пенсій та доплат у порядку встановленому КМ України.

Суд акцентує увагу, що пунктами 11, 13 постанови №1210 визначено, що мінімальний розмір пенсії становить для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб з інвалідністю II групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.

Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ЗаконуУкраїни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою особам з інвалідністю II групи виплачується у розмірі 227,76 гривень.

При цьому, як видно із листа за вих.№2942/09-31/02, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.10.2018 р. наступний: 1815 грн. - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків (1452x125%); 227, 76 грн. - додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа потерпілих на ЧАЕС. Відтак, пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства.

Більш того, при вирішені цього спору суд також враховує і наступне.

Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені , невизнані або оспорювані права , свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб'єкта оскарження, суд дійде помилкового висновку про можливість захисту непорушених прав.

Так, суд звертає увагу на те, що 10.09.18 р. позивач зверталось до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком в розмірі 8 мінімальних пенсій з часу її звернення, тобто з 10.09.2018 р. На дане звернення отримала відповідь із відповідним розрахунком пенсії станом на 01.10.2018 р. Інших заяв про необхідність нарахування та виплати заборгованості пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за період з 1.11.2011 р. по серпень 2018 р. як просить у позові, а також відповідей (рішень) про відмову у нарахуванні та виплаті за цей період - позивачем суду не надано. Відсутні такі звернення та відповіді й у матеріалах пенсійної справи.

За відсутності відповідного звернення про перерахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії з 01.11.2011 р. по серпень 2018 р., та відмови суб'єкта владних повноважень у вчинені певних дій, - відсутні й підстави вважати, що наявний спір між сторонами у цій частині. А тому, в задоволенні позову про визнання протиправними дій у відмові в нарахуванні та виплаті пенсії за період з 1.11.2011 р. по серпень 2018 р., про що просить позивач, та зобов'язання провести відповідне нарахування та виплату за цей період, - лише з цих підстав слід відмовити.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволені позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1).

Відповідач: Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Волонтерів, 17, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20104575).

Повний текст рішення сформовано :12.04.19 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна