Рішення від 25.02.2019 по справі 160/8180/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 160/8180/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.,

за участю сторін:

представника позивача Садовнікової Н.О.,

представника відповідача Каціонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Символ груп" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Символ груп" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110000/2018/500016/2 від 09.08.2018 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що при митному оформлені товару митна вартість товару має визначатися за ціною контракту. Вважає, що до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану митну вартість товару, обґрунтовано визначено митну вартість товару за ціною контракту, отже рішення про коригування митної вартості товарів № №UA110000/2018/500016/2 від 09.08.2018 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 25.02.2019 року представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.02.2019 року проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві, зокрема вказано, що ТОВ "Символ груп" не виконано вимоги митного органу - не надано витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару. Вказує про виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме: невідповідність та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю (в тому числі, щодо повноти включення до ціни транспортної складової), невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю дійсної вартості згідно ГАТТ, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронного повідомлення митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, неподання декларантом документів згідно сформованого переліку (у т.ч. платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платежі або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару ті місять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Символ груп" та компанією JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD укладено контракт № 1503-18 від 15 березня 2018 року, за яким продавець продає, а покупець купує товари в асортименті, кількостях, та по цінах, зазначених у специфікаціях. Ціни товарів включають вартість пакування та маркування (пункт 2.3 контракту).

Поставки товарів здійснюються у відповідності у відповідності до специфікацій, які підписуються сторонами на день подання замовлення (пункт 3.1 контракту).

Умови оплати: 30% попередня оплата, 70% оплата перед відвантаженням.

Згідно Специфікації № 1 від 15.03.2018 року до контракту продавець зобов'язується поставити товар фрезерний станок розміром 2100*3100*250мм , вагою 1800 кг, модель SD-2131 CNC Router у кількості 1 шт. на загальну суму 4560,00 дол.США. Умови поставки - СРТ Dnipro, Ukraine; умови оплати: 30% оплата перед заказом, 70% оплата перед відправкою.

03.08.2018 року для митного оформлення ТОВ "Символ груп" подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію № UA110190/2018/507299 в режимі ІМ 40 ДР, де митна вартість товару "верстати для обробки дерева, пластика та аналогічних твердих матеріалів (у розібраному стані): фрезерний станок модель SD-2131 CNC Router, розмір 2100*3100*250мм - 1 шт" була заявлена за ціною договору 4560,00 дол.США.

Для митного оформлення позивачем надані наступні документи:

- контракт № 1503-18 від 15.03.2018 року;

- специфікація № 1 від 15.03.2018 року;

- інвойс № SUDIAO0180227 від 15.03.2018 р.;

- пакувальний лист;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 418895 від 01.08.2018 р.

- коносамент від 01.06.2018 р.,

- сертифікат походження товару від 08.06.2018 р.;

- платіжні документи від 03.03.2018 р. та від 14.05.2018 р..

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 4560,00 дол.США/шт.

Відповідач, ознайомившись з наданими документами, виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/500016/2 від 09.08.2018 року, яким підвищив митну вартість товару до 7111,64 дол. США/шт.

Судом встановлено, що вказане рішення вмотивовано:

1. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2018 р. № 1503-18, укладеного між компанією JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD та ТОВ "Символ груп" та заявленого як контракт з виробником (код 4104). Проте, в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про компанію JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD як виробника товару. Відомості про заявлену до митного оформлення торгівельну марку JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD також відсутні в наданих документах;

2. Відповідно до п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2018 р. №1503-18, якість товарів повинна відповідати параметрам товарів, які вказані в сертифікатах якості. Продавець надає покупцю оригінали сертифікатів якості (п.3.1 контракту №1503-18).Вказані документі, які містять відомості про якісні характеристики товару та мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано;

3. Відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу від 15.03.2018 р. № SUDIAO0180227, специфікації 15.03.2018 р. № 1, поставка здійснюється на умовах передоплати. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).До митного оформлення надано платіжні доручення в іноземній валюті від 30.03.2018 р. №1, від 14.05.2018 р. №5 на загальну суму 4560 дол.США. Проте, вказані документи не містять відміток банку, що унеможливлює підтвердження факту перерахування коштів на користь іноземного контрагента.

4. У підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці надано копію декларації країни відправлення (Китай) №425820180000469701 із зазначенням умов поставки СРТ Дніпро і заявленої вартості партії товару. Проте, відповідно до Порядку заповнення декларацій на вивезення товарів з Китаю, інформація мережі Інтернет - ресурс www.customs.gov.cn/publish/portal0/tab637/info38316.htm, таблиця кодів форм угод передбачає наявність 4 методів: CIF, C&F, FOB та С&І. У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Китай) графа „фрахт" не містять відомості про вартість перевезення вантажу. Відповідно до правил заповнення митних декларацій, затверджених маніфестом ГТУ КНР N 52, при експорті товару з Китаю вказані графи не заповнюються у випадку, коли ціна угоди експорту не включає „транспортні витрати по доставці експортного вантажу до місця виїзду на території Китаю і після". Враховуючи зазначене, відсутнє підтвердження включення до вказаної у митній декларації країни експорту ціни товару , що заявлена за ЕМД № UA110190/2018/507299 на умовах СРТ Дніпро, витрат на доставку до порту призначення;

5. Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення містить відомості щодо ваги брутто товарів 1600 кг, що не відповідають заявленим до митного оформлення відомостям та документам митного оформлення (пакувальний лист). Відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією №UA110190/2018/507299, міжнародне перевезення вантажу здійснено за морським коносаментом QODSHDM116635219 на судні ZARDIS. Водночас, копія митної декларації країни відправлення, надана до митного оформлення, містить відомості про інший товаротранспортний документ (QODSHDM116635219А), що може свідчити про перевантаження товару та витрат, пов'язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший. Товаротранспортний документ, посилання на який наявно у наданій декларантом копії митної декларації країни відправлення у порушення ст.335 МКУ до митного оформлення не надавався.

Отже, за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

В рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості відповідачем зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

На вимогу відповідача, у відповідь на повідомлення № 1 ТОВ "Символ груп" 08.08.2018 р. додатково надано наступні документи: лист JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 07.08.2018 р. та калькуляцію затрат на доставку товару від 07.08.2018 р. № 14, прайс-лист від 15.03.2018 р.; інших додаткових документів за сформованим митницею переліку у повідомленні № 1, декларантом не надано.

За результатами розгляду додатково наданих 08.08.2018 р. документів встановлено наступне.

Згідно листа JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 07.08.2018 р. зазначені відомості щодо вартості транспортування товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом м.Одеса (Україна) до м.Дніпро (Україна) - 600,00 дол. США. Калькуляція затрат на доставку товару від 07.08.2018 р. № 15 видана декларантом містить інформацію: вартість транспортних втрат на доставку товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом м.Одеса (Україна) до м.Дніпро (Україна) вагою 1810 кг (МД №507299) - 309,3 дол. США. Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 МКУ та у відповідності з підпунктом 2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно вимог п.11 статті 58 МКУ зазначено, що до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 2) витрати на транспортування після ввезення. З урахуванням документального не підтвердження заявлених умов поставки СРТ Дніпро, враховуючи результати розгляду документів митного оформлення, у митниці наявні підстави вважати, що до ціни оцінюваної партії товару за ЕМД від 03.08.2018 р. №UA110190/2018/507299 не включені обов'язкові складові митної вартості, передбачені вимогами п.10 статті 53 МКУ витрати на доставку товару із порту відправлення Qingdao до порту призначення- Одеса. Згідно п.10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

З урахуванням зазначеного, декларантом не надано інформацію щодо вартості транспортних витрат на доставку товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом Qingdao (Китай) - м.Одеса (Україна), що є складовими митної вартості. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист компанії JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD, додатково наданий декларантом має суб'єктивний характер - складений виключно для ТОВ "Символ груп". Зазначене унеможливлює використання відомостей, що містяться у наданому прайс-листі як об'єктивної інформації з урахуванням п.2 ст.52 МКУ.

Також, з метою дотримання права декларанта щодо можливості підтвердження заявленого рівня митної вартості протягом визначеного п.З ст.53 МКУ терміну, висловлено прохання письмово повідомити митницю про бажання або відмову надавати у вищезазначений 10-денний строк будь-які інші додаткові документи. Консультація проведена. Митницею отримано додатково надісланий декларантом лист JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 08.08.2018 р. щодо включення до ціни товару вартості транспортування. Інших додаткових документів у підтвердження заявленої декларантом митної вартості відповідно до статті 53 МКУ не надано.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110190/2018/00079 від 09.08.2018 р.

Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 10.08.2018 року № UA110190/2018/507533 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України митну вартість товарів, що імпортується, відповідно до наявних даних скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом.

Суд вважає вищевказане рішення таким, що прийнято правомірно та не підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 р. затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Розглядаючи заявлений спір, суд зазначає, що відповідно до умов контракту № 1503-18 від 15.03.2018 року, специфікації № 1 від 15.03.2018 року та інвойсу № SUDIAO0180227 від 15.03.2018 року, оплата за товар здійснюється на умовах: 30% оплата перед заказом, 70% оплата перед відправкою.

ТОВ "Символ груп" до митного оформлення було надано банківські платіжні доручення в іноземній валюті: платіжне доручення від 03.03.2018 р. № 1 на суму 1368 дол.США, та від 14.05.2018 р. № 5 на суму 3192,00 дол.США.

Також ТОВ "Символ груп" надано до суду виписку по рахунку № 26008878826440 за 30.03.2018 р. та за 11.05.2018 р., згідно якої ТОВ "Символ груп" було придбано на МВР валюту на суму 1368 дол.США та 3192,00 дол.США.

Вказані документи містять посилання на контракт № 1503-18 від 15.03.2018 року та інвойс № SUDIAO0180227 від 15.03.2018 року, проте не містять посилань на відповідну специфікацію № 1 від 15.03.2018 року, що унеможливлює ідентифікацію вказаних платіжних документів із спірною партією товару, а також не є свідченням переказу коштів на адресу JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD, оскільки за визначенням, наданим у Законі України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Отже, платіжні доручення, які не містять відміток банку, що унеможливлює підтвердження факту перерахування коштів на користь іноземного контрагента, не є підтвердженням виконаного банком доручення щодо переказу суми коштів в даному випадку - з рахунка ТОВ "Символ груп" на рахунок отримувача JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD.

Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2018 р. № 1503-18, укладеного між компанією JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD та ТОВ "Символ груп", який заявлено як контракт з виробником (код 4104). Проте, в наданих до митного оформлення документах (специфікація № 1 від 15.03.2018 року, інвойс № SUDIAO0180227 від 15.03.2018 р., міжнародна товарно-транспортна накладна № 418895 від 01.08.2018 р., коносамент від 01.06.2018 р., сертифікат походження товару від 08.06.2018 р.) відсутні відомості про компанію JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD , як виробника товару. Відомості про заявлену до митного оформлення торгівельну марку JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD також відсутні в наданих документах.

Суд вказує, що умови поставки CPT Інкотермс 2010 - (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар, випущений в митний режим експорту, названий перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (carriage paid to (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) не передбачено обов'язку покупця здійснювати страхування товару. Термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Позивачем надано до суду лист JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 07.08.2018 р. без перекладу, із зазначеннням відомостей щодо вартості транспортування товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом м.Одеса (Україна) до м.Дніпро (Україна) у сумі 600,00 дол. США. Також надано лист JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 08.08.2018 р., адресований ТОВ "Символ груп", складений на російській мові, де зазначено, що транспорті витрати включені у вартість товару та не підлягають додатковій сплаті.

Згідно листа JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD без дати та адресата, вартість транспортних витрат за доставку контейнера SBAU5174831 за маршрутом м.Джинан (Китай) до м.Дніпро (Україна) складає 1800 дол. США. Транспортні витрати за доставку SD-2131 СNC Router в контейнері SBAU5174831 за маршрутом м.Джинан (Китай) до м.Дніпро (Україна) складає 927,90 дол.США.

Відповідно до статті VII VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівці в умовах повної конкуренції.

За митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Позивачем до документів митного оформлення надано прайс-лист компанії JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD від 15.03.2018 р., який містить цінову інформацію виключно щодо умов постачання CPT, м.Дніпро зазначеної в інвойсі № SUDIAO0180227 від 15.03.2018 р., що, в свою чергу, не відповідає умовам, зазначеним в Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оскільки не може застосовуватись будь-якими покупцями та має суб'єктивний характер.

Так, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) - це систематизовані видання, в яких міститься перелік товарів або послуг із зазначенням цін, а іноді, із зазначенням характеристик товарів (послуг).

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товар (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язкових- , зазначенням валюти, передбачені системи знижок.

Для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару), в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Отже, наданий прайс-лист компанії JINAN SUDIAO CNC ROUTER Co., LTD має суб'єктивний характер, оскільки складений виключно для ТОВ "Символ груп", а також не містить умов поставки товару, що виключає можливість встановити вартість товару без доставки або за умови постачання товару на інших умовах, ніж CPT Інкотермс 2010. Зазначене унеможливлює використання відомостей, що містяться у наданому прайс-листі, як об'єктивної інформації з урахуванням пункту другого статті 52 Митного кодексу України.

Відповідно до даних митної декларації № UA110190/2018/507299, міжнародне перевезення вантажу здійснено за морським коносаментом QODSHDM116635219 на судні ZARDIS. Водночас, копія митної декларації країни відправлення, надана до митного оформлення, містить відомості про інший товаротранспортний документ - QODSHDM116635219А, що може свідчити про перевантаження товару та витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший. Товаротранспортний документ, посилання на який наявно у наданій копії митної декларації країни відправлення ані до митного оформлення ані до суду позивачем не надано.

Крім того, коносамент (Bill of Lading) № QODSHDM116635219 містить посилання на коносамент QODSHDM116635219 та зазначення ваги вантажу - 3100 кг.

Суд зазначає, що коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Коносамент виписується (підписується капітаном або аґентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).

Коносамент виконує три основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Видача вантажу здійснюється проти пред'явлення коносаменту. Відправник зобов'язаний передати оригінал коносаменту отримувачу вантажу. Це надає можливості обігу коносаменту, а також є додатковим способом захисту прав (відправивши вантаж відправник може не передавати оригінал коносаменту отримувачу до моменту виконання зустрічного зобов'язання, наприклад, оплати). Відсутність оригіналу коносаменту позбавляє отримувача можливості отримати вантаж.

З урахуванням зазначеного, декларантом не надано інформацію щодо вартості транспортних витрат на доставку товарів у контейнері SBAU5174831 за маршрутом Qingdao (Китай) - м.Одеса (Україна), що є складовими митної вартості.

Судом встановлено, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення містить відомості щодо ваги брутто товарів 1600 кг, що не відповідають заявленим до митного оформлення відомостям та документам митного оформлення: вантажна митна декларація № UA110190/2018/507299 від 03.08.2018 р., пакувальний лист, де вказано 1810 кг.

Наведені обставини у сукупності вказують на не підтвердження заявлених умов поставки СРТ Дніпро, отже враховуючи результати розгляду документів митного оформлення, у митниці обґрунтовано виникли підстави вважати, що до ціни оцінюваної партії товару за ЕМД від 03.08.2018 р. №UA110190/2018/507299 не включені обов'язкові складові митної вартості, передбачені вимогами пункту 10 статті 53 Митного кодексу України - витрати на доставку товару із порту відправлення Qingdao до порту призначення- Одеса.

На підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ "Символ груп" було надано копію декларації країни відправлення (Китай) №425820180000469701 із зазначенням умов поставки СРТ Дніпро і заявленої вартості партії товару. Посилання відповідача на те, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (Китай) графа „фрахт" не містять відомості про вартість перевезення вантажу, що вказує на відсутність підтвердження включення до вказаної у митній декларації країни експорту ціни товару , що заявлена за ЕМД № UA110190/2018/507299 на умовах СРТ Дніпро, витрат на доставку до порту призначення, судом не приймається, оскільки митна декларація країни відправлення не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Відповідно, відсутній в експортній декларації певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару. Відсутність в експортній декларації певних реквізитів (відомостей про інвойс) не впливає на числові значення складових митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.03.2018 року у справі № 804/2997/17.

Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України вказано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні методу 2 а) за ціною договору щодо ідентичних товарів визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

При цьому, згідно із частинами 1, 2 статті 61 Митного кодексу України передбачено застереження щодо застосування методів 2а) та 2б), зокрема товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

У митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, враховуючи положення статті 61 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2 а), 2 б) відповідно до вимог вищевказаних норм.

Методи на основі віднімання та додавання вартості неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України митну вартість товарів, що імпортується відповідно до наявних даних, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу 2ґ.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Отже, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

Резервний метод визначення митної вартості (стаття 64 Митного кодексу України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Так, при здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) була наявна інформація щодо митного оформлення товару станок за МД від 23.07.2018 року № UA807190/2018/13971 з документальним підтвердженням вартості транспортування подібного товару - 55113,30 грн.

Враховуючи зазначене, митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ), - резервний метод визначення митної вартості за результатом проведеного обчислення, з урахуванням рівня вартості транспортування товару із заявленої країни відправлення (Китай, Qinqdao) згідно ЕМД від 23.07.2018 року № UA807190/2018/13971 та скоригованого на вагу брутто оцінюваного товару, відповідно до вимог наказу від 24.05.2012 року № 599 Про затвердження Форм декларації митної вартості та Правил її заповнення - витрати на транспортуванні розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів.

З урахуванням зазначеного, витрати на транспортування оцінюваної партії, товару розраховуються як (55113,30 х 1810) / 1450 = 68796,6 грн. Згідно офіційного курса валют Нацбанку України на дату прийняття рішення про коригування митної вартості 1 дол.США = 26,961726 грн., витрати на транспортування складають = 2551,64 дол.США.

Таким чином, митна вартість імпортованого товару розраховується наступним чином: 4560 (ціна за інвойсом + 2551,64 (транспортні витрати) = 7111,64 дол/шт.

Суд вважає, що відповідач обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110000/2018/500016/2 від 09.08.2018 року (резервний метод).

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем правомірно, з урахуванням норм чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем доведено неможливість визначення митної вартості за ціною контракту та необхідність визначення митної вартості товару із застосуванням відомостей, наявних у митного органу.

Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, суд приходить до висновку, що Дніпропетровською митницею ДФС правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2018/500016/2 від 09.08.2018 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп", суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 25 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення суду у повному обсязі здійснено 07 березня 2019 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ груп" (вул.Рабкорівська, буд. 168, м.Дніпро, 49082; код ЄДРПОУ 40723801) до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул.Княгині Ольги, буд. 22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 39421732) про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 березня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник