Рішення

від 08.04.2019 по справі 560/264/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/264/19

РІШЕННЯ

іменем України

08 квітня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - Мулявки О.В. представника відповідача - Пятковського А.М. предстаника відповідача - Зозулі В.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Смарт Ліфт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області , Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ ТА ЗМІСТ ПОЗОВУ.

Приватне підприємство "Смарт Ліфт" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 899435/42194936 від 30 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 02 серпня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним 02 серпня 2018 року було складено податкову накладну № 2, яку 15.08.2018 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 15 серпня 2018 року податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена з тих підстав, що вона відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Після цього підприємство направило в електронному вигляді до органу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовній податкові накладній та копії документів для підтвердження операцій.

30 серпня 2018 року комісією Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийняте Рішення №899435/42194936 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з тим, що Приватним підприємством "Смарт Ліфт" надано копії документів які складені з порушенням законодавства а саме:

- договір купівлі-продажу №2 від 26.06.2018 укладений між ПП "СМАРТ ЛІФТ" та ПП "СТАТУС СКАЙ" підписаний (укладений) заступником керівника ПП "СМАРТ ЛІФТ" ОСОБА_5, який відповідно до повідомлення про прийняття на роботу працівника від 21.08.2018 року згідно наказу №6 від 21.08.2018 року приступає до роботи 02.09.2018 року;

- відповідно до п. 2.3.1. договору купівлі-продажу №2 від 26.06.2018 оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання договору купівлі-продажу у розмірі 30% вартості від суми вказаної у п. 2.1. (вартість 571144 грн.). В той же час оплата здійснена 02.08.2018 у сумі 234273,20 грн., що не відповідає умовам договору.

Не погоджуючись з таким рішенням комісії, позивач оскаржив його у адміністративному порядку шляхом подачі скарги до комісії ДФС з питань розгляду скарг.

Рішенням комісії ДФС з питань розгляду скарг від 17 вересня 2018 року скаргу залишено без задоволення. Зазначене рішення пізніше було визнане протиправним та скасоване через необґрунтованість, однак під час розгляду судової справи судом не досліджувалась правомірність первинного рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 30 серпня 2018 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА СТОРІН.

Ухвалою 29 січня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 28 лютого 2019 року.

12 лютого 2019 року надійшов відзив Головного управління ДФС у Хмельницькій області, де вказується на незгоду з позовними вимогами враховуючи те, що нормативно та документально підтверджено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків та правомірність зупинення реєстрації податкової накладної. Відповідач зазначає, що підприємство надало копії документів які складені з порушенням законодавства, а ті документи, які позивачем надані до суду, не були надані Комісії до прийняття рішення і після цього. Покликається на те, що документи, на які посилається позивач, містять розбіжності, а станом на час прийняття спірного рішення платник взагалі не надав податковому органу документи, на які він посилається у позовній заяві. Просить у задоволенні позову відмовити.

12 лютого 2019 року відповідач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13 лютого 2019 року суд відмовив у задоволенні цієї заяви у зв'язку з необґрунтованістю.

28 лютого 2019 року суд відклав розгляд справи, оскільки в судове засідання з'явився представник підприємства, який є неналежним представником в судовому процесі і не міг бути допущений до участі в судовому засіданні.

15 березня 2019 року до судового розгляду по суті від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - ДФС України та зміну (уточнення) позовних вимог по справі.

Відповідно до заяви про зміну (уточнення) позовних вимог позивач просить розглядати позовну заяву в межах наступних позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 899435/42194936 від 30 серпня 2018 року.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 02 серпня 2018 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказану заяву прийнято, ухвалою від 19 березня 2019 року клопотання приватного підприємства "Смарт Ліфт" про залучення співвідповідача задоволено, до участі у справі залучено Державну фіскальну службу України як співвідповідача.

29 березня 2019 року надійшов відзив ДФС України на заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, де вказується на те, що підстави для реєстрації ДФС України податкової накладної № 2 від 02 серпня 2018 року відсутні, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не скасоване.

08 квітня 2019 року на виконання усної ухвали відповідачем надані: копія рішення №899435/42194936 від 30.08.2018 року, копія квитанції від 15.08.2018 року №9172796122, копія повідомлення про надання пояснень та копій документів, пояснення, скріншот щодо поданих документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовній ПН/РК від 02 серпня 2018 року №2.

В судовому засіданні представником позивача позов підтриманий з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.

Представники відповідачів проти позову заперечили, покликаючись на доводи, викладені у відзивах, які є у справі.

Розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на підставі наявних доказів зі здійсненням фіксування судового засідання технічними засобами.

ЗАКОНОДАВСТВО.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України). Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797- VIII від 21.12.2016, внесено зміни та доповнення до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Пунктом 5 Постанови № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну і розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладних/розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку № 117).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі Порядок № 117).

Відповідно до п. 12 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються серед іншого

- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(-их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії ризиковості визначені та затверджені Державною фіскальною службою у листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Підпунктом 1.6 п. 1 цих Критеріїв визначається, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ. ОЦІНКА СУДУ.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Смарт Ліфт" перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Хмельницькій області, займається електромонтажними роботами за кодом КВЕД 43.21, іншими будівельно - монтажними роботами за кодом КВЕД 43.29, діяльністю посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками за кодом КВЕД 46.14, оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням та приладдям до нього за кодом КВЕД 46.74, неспеціалізованою оптовою торгівлею за код КВЕД 46.90, ремонтом і технічним обслуговуванням машин і устаткуванням промислового призначення за кодом КВЕД 33.12.

Між ПП "Смарт Ліфт" та ПП "Статус Скай" укладений договір купівлі - продажу №2 від 26.06.2018, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю ліфт електричний (далі - товар) з характеристиками, наведеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар.

На виконання умов пунктів 2.2, 2.3 договору сторонами погоджено умови оплати товару, а саме: покупцем здійснюється оплата товару у безготівковій формі на банківський рахунок продавця в національній валюті - гривні. Сторони погодили наступний порядок розрахунків:

- протягом трьох банківських днів після підписання договору покупець перераховує на банківський рахунок продавця аванс у розмірі 30 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору;

- протягом трьох днів після отримання від продавця повідомлення про готовність продукції до відвантаження з країни виробника покупець перераховує на банківський рахунок продавця наступний платіж у розмірі 40 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору;

- кінцевий розрахунок в розмірі 30 відсотків від вартості товару покупець здійснює в день доставки товару за адресою, вказаною у пункті 3.2 цього договору.

На виконання умов договору ПП "Статус Скай" перерахувало на поточний рахунок позивача попередню оплату за товар у розмірі 234 273,20 грн., підтвердженням чого є платіжне доручення №502 від 02.08.2018.

ПП "Смарт Ліфт" по факту першої події оформило в електронній формі податкову накладну №2 від 02.08.2018 року на загальну суму 234 273,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 39 045,53 грн.

В подальшому реєстрацію податкової накладної №2 від 02.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується квитанцією від 15.08.2018, реєстраційний номер документа 9172796122.

Зазначено, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених ДФС України 21.03.2018 листом №959/99-99-07-18.

Як вбачається з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є у матеріалах справи, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначався критерій ризиковості платника податку, на підставі якого(-их) зупинено реєстрацію податкової накладної. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Судом встановлено, що критерієм через який відбулось зупинення реєстрації податкової накладної у даному випадку було те, що дата реєстрації позивача платником податку на додану вартість ( 01.08.2018 року) не перевищувала трьох місяців з дати такої реєстрації ( 06.06.2018 року).

Відтак, платник податків був правомірно віднесений до категорії "ризикових" виходячи з того, що дата реєстрації платником податку на додану вартість мала місце раніше трьох місяців з дати реєстрації підприємства. Зазначена обставина ніким не спростована.

Позивач направив на адресу ГУ ДФС в Хмельницькій області пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по накладній, реєстрацію якої зупинено, про що свідчить інформація податкового органу на а. с. 126.

Комісією ГУ ДФС в Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації після розгляду документів було прийняте рішення від 30 серпня 2018 року №899435/42194936 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.08.2018 року.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме:

- договір купівлі - продажу від 26.06.2018 року №2, укладений між ПП "Смарт Ліфт" та ПП "Статус Скай" підписаний заступником керівника ПП "Смарт Ліфт" ОСОБА_5, який відповідно до повідомлення про прийняття на роботу працівника від 21.08.2018 року та згідно із наказом №6 від 21.08.2018 року приступає до роботи 02.09.2018 року;

- відповідно до пункту 2.3.1 договору купівлі - продажу від 26.06.2018 №2 оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів після підписання вказаного договору у розмірі 30 відсотків від суми, вказаної у пункті 2.1 цього договору (загальна вартість 571 144,00 грн.). В той же час, оплата здійснена 02.08.2018 року в сумі 234273,20 грн., що складає 41,02 відсотки від суми вказаної в договорі, що не відповідає умовам договору.

Судом встановлено, і позивачем не заперечувалось, що до прийняття оскаржуваного рішення від 30.08.2019 року позивачем не були надані Комісії ГУ ДФС в Хмельницькій області документи, які підтверджували повноваження ОСОБА_5 укладати та підписувати від імені підприємства вищезгаданий договір.

Так, під час судового розгляду встановлено, що до пояснень платника, які він направив контролюючому органу, не були додані ані витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ані копія або витяг зі статуту підприємства, ані наказ № 1 від 06.06.2018 року "Про керівництво підприємством", який пізніше був поданий до суду, з яких би вбачались дійсні повноваження вказаної особи і право укладати від імені позивача господарський договір № 2 станом на 26.06.2018 року.

Зазначена обставина підтверджується зокрема скріншотом з журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН\РК (а. с. 126), з якого це вбачається. У той же час в самому повідомленні платника по суті вчиненої операції (а. с. 46 ) вказана інформація так само відсутня.

Відповідно до повідомлення про прийняття на роботу працівника від 21.08.2018 року згідно із наказом №6 від 21.08.2018 року, інформація про що була наявна у податкового органу, працівник ОСОБА_5 приступає до роботи 02.09.2018 року.

Таким чином, платником до прийняття рішення контролюючому органу не були надані документи, які підтверджували повноваження особи, яка від його імені укладала та підписала договір, за яким було виписано податкову накладну.

Оцінюючи іншу підставу для відмови у реєстрації податкової накладної суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2.3.1. договору купівлі-продажу №2 від 26.06.2018 оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання договору купівлі-продажу у розмірі 30% вартості від суми вказаної у п. 2.1. договору (вартість 571 144 грн.).

Оплата здійснена 02.08.2018 року в сумі 234 273,20 грн., підтвердженням чого є платіжне доручення №502 від 02.08.2018, що складає 41,02% вартості, що не відповідало умовам договору.

До суду на підтвердження зміни умов розрахунків було подано додаткову угоду від 01.08.2018 року № 1 до договору купівлі-продажу № 2 від 31 липня 2018 року, яка передбачає передоплату в розмірі не менше 40 % (а. с. 31)

Однак, слід зазначити по-перше про те, що ця угода містить розбіжність, оскільки вказано, що вона стосується договору, укладеного 31 липня 2018 року, а не договору від 26.06.2018 року за яким складено податкову накладну, яка є предметом спору. При цьому не надані будь-які докази, які підтверджують, що в дійсності має місце помилка, а документ не стосується якоїсь іншої господарської операції.

По-друге, судом встановлено, а позивачем не спростовано, що ця додаткова угода теж не була надана контролюючому органу до прийняття ним оскарженого рішення, що б давало можливість йому врахувати або не врахувати її при прийнятті рішення.

Вказане підтверджується тим, що у переліку доданих до пояснень документів цей документ відсутній, у той час як він прямо та безпосередньо стосується істотних умов договору, порядку розрахунків, суми коштів, яка відображена у податковій накладній, а отже є тим доказом, який податковий орган повинен би був врахувати у своїх висновках.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в п. 14 Порядку № 117: це договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операцій (п. 2 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.).

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що станом на момент розгляду Комісією пояснень платника по господарській операції на підставі наданих ним документів, у податкового органу був відсутні, а платником не подані усі необхідні документи, які належним чином обґрунтовували б правомірність господарської операції, зокрема, повноваження особи, яка діяла від імені підприємства, укладаючи та підписуючи договір, та правові підстави для зміни порядку розрахунків між сторонами.

Оскільки ці обставини безпосередньо стосувались істотних умов договору, не даючи можливості податковому органу підтвердити правомірність дій платника, у той час як платник обґрунтовано потрапляв до категорії ризикових, у контролюючого органу були підстави для прийняття спірного рішення.

У той же час позивач, знаючи про встановлені законом ймовірні застереження стосовно роботи новостворених суб'єктів господарювання, не проявив належної обачності під час повідомлення контролюючого органу про свої доводи, які стосуються господарської операції.

Разом з тим, відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податків має право подати документи, передбачені вимогами п. 14 Порядку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак, позивач не позбавлений можливості подати до контролюючого органу усі додаткові документи, оцінка яким надана судом у цьому рішенні, однак які не подавались під час попереднього звернення до податкового органу. Також він може надати і інші документи, які взагалі не були предметом розгляду в цьому провадженні, однак які здатні обґрунтувати його позицію стосовно законності підстав для реєстрації податкової накладної.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд вважає, що у цій справі дії податкового органу відповідали вимогам Європейського суду в частині дотримання права особи на мирне володіння майном, оскільки застосування заходу (прийняття рішення) мало підстави в національному законодавстві, було обґрунтованим.

Положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41) звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відтак, рішення Комісії Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 899435/42194936 від 30.08.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте обґрунтовано, відповідач довів його правомірність станом на час прийняття такого рішення, тому у задоволені адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Смарт Ліфт" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 квітня 2019 року

Позивач:Приватне підприємство "Смарт Ліфт" (вул. Зарічанська, 34, оф.408,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 42194936) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053 , код ЄДРПОУ - 39292197)

Головуючий суддя І.С. Козачок