ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 28 листопада 2018 року №826/13515/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіделіті Інвестментс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіделіті Інвестментс", (далі - позивач), до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2016 року №000555/26-55-12-07. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем не допущено порушення вимог податкового законодавства, вказаних відповідачем, що відповідачем не були взяті до уваги доводи позивача, відповідно, були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що позивачем були несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, відтак оскаржуване податкове рішення прийнято правомірно. У судове засідання призначене на 21.03.2018 року представники сторін не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі у зв'язку з чим судом було прийнято рішення розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. 11 квітня 2016 року співробітником ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних позивача. За результатами перевірки складений акт від 11.04.2016 року №567/26-55-12-07/39342258. Згідно з актом перевірки встановлено несвоєчасна реєстрація податкових накладних ТОВ «Фіделіті Інвестментс» від 22.02.2016 року № 1 на суму ПДВ 300,00 грн. виписана для ТОВ «Проторія», від 19.02.2016 року № 3 на суму ПДВ 74,20 грн. та від 16.02.2016 року № 2 на суму ПДВ 345,50 грн. виписані для ТОВ «Спортінвест Інтернешнл 2», від 29.01.2016 року № 24 на суму ПДВ 68 961,00 грн. виписана для АБ «Укргазбанк», від 29.02.2016 року № 4 на суму ПДВ 1188,00 грн. та № 5 на суму ПДВ 211,50 грн. виписані для ПАТ «Неос Банк» у зв'язку з чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI на підставі чого, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу застосовано штраф у розмірі 20 930,22 грн. 20.04.2016 року позивач отримав ППР №000555/26-55-12-07 від 11.04.2016 року видане ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м. Київ про нарахування штрафних санкцій у сумі 20 930,22 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Не погоджуючись із таким податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, а вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. ТОВ "Фіделіті Інвестментс" зареєстроване як юридична особа 07.08.2014 р., станом на час існування спірних правовідносин перебувало на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДВС у м. Києві. З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2015 р. між ДПІ у Печерському районі, як органом державної податкової служби, та ТОВ " Фіделіті Інвестментс ", як платником податків, укладено Договір №051120151, предметом якого було визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. При цьому, згідно листа відповідача №5514/10/26-55-10 від 15.02.2016 р. податковий орган повідомив позивача, що розриває Договір №051120151 у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначені цим договором станом на 12.02.2016 р. припиняються. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України, (далі - ПК України). Відповідно до п. 5 розд. III Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору. Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та/або зміна платником податків місця реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до положень ст.ст. 651, 653, 654 ЦК України було розірвано в односторонньому порядку Договір № 051120151 укладений з ТОВ "Фіделіті Інвестментс" про визнання електронних документів. В той же час, як встановлено судом, підставою для розірвання Договору №051120151 слугували довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків відповідно до яких місцезнаходження позивача не встановлено. Суд критично сприймає доводи відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 051120151, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі. Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивач своєї згоди на розірвання Договору № 051120151 не надавав, відповідне рішення суду щодо розірвання укладеного з відповідачем не приймалось, однак Договір №051120151 розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства. Як вже зазначалось та встановлено судом, відповідно до умов Договору №051120151, зокрема п. 4 розд.6, податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: 1) ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації. Так, посилання відповідача на довідку про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків суд вважає неналежними та недостатніми доказами наявності правових підстав для розірвання Договору №051120151, виходячи з наступного. Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника. В той же час, згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", (далі - Закон №755), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №755, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, ч. 1 ст. 9 Закону №755 визначено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. При цьому, в ч. 2 ст. 9 Закону №755 визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, й щодо місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ст. 10 Закону №755, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, в силу вказаних вище норм законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з ЄДР. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів того, що на час розірвання Договору № 051120151 відомості щодо ТОВ "Фіделіті Інвестментс" мали статус непідтверджених та/або містився запис щодо відсутності ТОВ " Фіделіті Інвестментс " за вказаною адресою. Таким чином, враховуючи вищевикладене та ненадання відповідачем доказів про те, що державним реєстратором, станом на час розірвання Договору № 051120151, проводилися зміни щодо місцезнаходження позивача та/або запису щодо непідтвердженості відомостей про юридичну особу та/або запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо розірвання Договору №051120151 в односторонньому порядку є протиправними. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Таким чином, платники податку зобов'язані зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань. Невиконання зазначеного обов'язку є підставою для застосування штрафних санкцій. Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів. З аналізу документів які наявні в матеріалах справи вбачається, що несвоєчасна реєстрація вищевказаної податкової накладної відбулася у зв'язку з обставинами, що не залежали від волі позивача, а саме, у зв'язку із неправомірним розірванням в односторонньому порядку відповідачем вище вказаного Договору про визнання електронних документів. Суд погоджується з доводами позивача, що у зв'язку з одностороннім розірванням договору про визнання електронних документів № 051120151 від 05.11.2015 року позивач був позбавлений можливості здійснити своєчасно реєстрацію податкових накладних, що мало своїм наслідком прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення. З огляду на встановлення відсутності винних дій позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 051120151 від 05.11.2015 року та визначення позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної. З урахуванням викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 20 930,22 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню судом. Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіделіті Інвестментс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1378,00 грн. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 134, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд - ВИРІШИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіделіті Інвестментс» (ЄДРПОУ 39342258) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39669867) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11.04.2016 року №000555/26-55-12-07 в частині нарахування штрафу в розмірі 20 930,22 грн. 3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фіделіті Інвестментс» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 39342258) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лескова, 2, код ЄДРПОУ 39669867). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя Ю.Т. Шрамко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2018 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81135008 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шрамко Ю.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні