Постанова

від 09.07.2007 по справі 3560-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3560-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.07.2007Справа №2-24/3560-2007А

За адміністративним позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Комсервіс», м. Сімферополь (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Жуковського, 20,кв.27)   

До відповідача  - Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим, м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь,  вул.Павленка,20)

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Меньшиков А.А., представник, довіреність у справі

Від відповідача – Окул Н.Л., зав. юр. сектором, довіреність у справі

Обставини справи:  

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 20 від 26.01.2007р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у позивача вилучені в доход Державного бюджету 25444 грн. та застосований штраф у розмірі 50888 грн.

У клопотанні, яке надано у судовому засіданні 14.05.2007р., позивач просить рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 20 від 26.01.2007р. скасувати.

Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

          Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у запереченні на позов та у судовому засіданні.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд, -

                                                            встановив:

У період з 28.12.2006р. по  23.01.2007р. посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим була проведена перевірка правильності застосування тарифів на загальнодоступні послуги зв'язку (телефонний зв'язок) ТОВ «Комсервіс» за період з 01.01.2006р. по 30.11.2006р.

При проведенні перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем вимог Закону України № 1280-IV від 18.11.2003р. «Про телекомунікації», Постанови Кабінету міністрів України № 720 від 09.08.2005р. «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» та Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 120 від 07.06.2002р. «Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку і тарифів на виплату державних пенсій і грошової допомоги», Рішення НКРЗ України № 258 від 05.05.2006р., яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 29.06.2006р.за № 766/12640 та № 767/12641 «Про затвердження граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги».

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 0928  від 23.01.2007р., у якому вказано, що ТОВ «Комсервіс» був застосований тариф на загальнодоступні послуги електронного зв'язку вище розміру тарифу, який встановлений законодавством, у результаті чого позивачем необгрунтовано  отримано 25443,83 грн. (а.с. 7-13).

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 20 від 26.01.2007р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у позивача вилучені в доход Державного бюджету 25444 грн. та застосований штраф у розмірі 50888 грн. (а.с. 17).

Позивач просить скасувати вказане рішення, посилаючись на те, що Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим при прийнятті рішення діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки контроль за додержанням законодавства у сфері телекомунікацій, у тому числі у відношенні цін (тарифів), віднесено до компетенції Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з посиланням на наступне.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 507-ХІІ від 03.12.1990р. із змінами та доповненнями (Закон № 507) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.      Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці  функції  покладено  Урядом  України.  

Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000р. затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку Державна інспекція з контролю за цінами у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Тому відповідач вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення він діяв без перевищення своїх повноважень.

Однак, 18.11.2003р. був прийнятий Закон України «Про телекомунікації» № 1280-IV, згідно з преамбулою якого цей Закон встановлює  правову основу  діяльності  у сфері телекомунікацій. Закон визначає повноваження держави  щодо управління та регулювання  зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і  юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Тобто, вказаний закон є спеціальною нормою у відношенні до Закону України «Про ціни та ціноутворення», яка, до того ж, прийнята пізніше закону, що носить загальний характер.

Статтею 17 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003р. із змінами та доповненнями (Закон № 1280) встановлено, що органом  регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань  регулювання  зв'язку  (НКРЗ),  яка  утворюється відповідно до законодавства України.

Указом Президента України 943/2004 від 21.08.2004р. із змінами і доповненнями  утворено Національну комісію з питань регулювання зв'язку України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом та затверджено Положення про НКРЗ.

Згідно зі ст. 66 Закону № 1280 державному  регулюванню  шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають:

    1)   тарифи на загальнодоступні послуги;

    2) тарифи на надання в користування  каналів  електрозв'язку операторів телекомунікацій,  які  займають  монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Відповідальність за порушення законодавства про телекомунікації встановлена ст. 75 Закону № 1280.

Згідно зі ст. 19 Закону № 1280 нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:

    1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг;

    2) перевірки додержання ліцензійних умов  операторами, провайдерами телекомунікацій;

    3) контролю за додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій законодавства,  стандартів та  інших  нормативних  актів  у  сфері телекомунікацій.

Для  здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі НКРЗ створюється Державна інспекція зв'язку.

Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій  посадові особи НКРЗ мають право застосовувати в установленому законодавством порядку санкції за порушення   законодавства  про  телекомунікації до суб'єктів ринку телекомунікацій.

Постановою Кабінету міністрів України № 844 від 31.08.2005р. у складі   Національної   комісії з питань регулювання зв'язку створено Державну інспекцію зв'язку як урядовий  орган державного управління.

Це кореспондується з вимогами ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» № 507-ХІІ від 03.12.1990р. із змінами та доповненнями (Закон № 507) щодо того, що  контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції  покладено  Урядом  України.  

Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 180 від 26.01.2006р. затверджено Положення про Державну інспекцію зв'язку, яка у межах своїх повноважень здійснює державний нагляд за   ринком   телекомунікацій та послуг поштового зв'язку, користуванням радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування.

Згідно з п. 4 Положення основними завданнями Інспекції є, зокрема, здійснення державного нагляду за дотриманням суб'єктами ринку телекомунікацій - нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері телекомунікацій.

        Пунктом 5 Положення передбачено, що Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням суб'єктами ринку телекомунікацій,  користувачами радіочастотного ресурсу України та операторами поштового зв'язку - актів законодавства з питань зв'язку, а також готує і подає Комісії матеріали для прийняття рішення за результатами перевірок дотримання   законодавства з  питань телекомунікацій,  користування  радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку, а також у разі  потреби  -  правоохоронним органам.

В процесі розгляду справи суд надіслав запит до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.

У листі № 01-3868/152 від 15.06.2007р. Національна комісія з питань регулювання зв'язку України також підтвердила вищевказану позицію.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 20 від 26.01.2007р.  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.  

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини  постанови.

Постанова складена у повному обсязі  12.07.2007року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд, -   

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати   рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 20 від 26.01.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсервіс» (м.Сімферополь, вул.Жуковського, 20,кв.27, ЄДРПОУ 30354705)  3грн.40 коп.  державного мита.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.