Постанова

від 10.04.2019 по справі 924/898/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Справа № 924/898/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Стецюк Т.Л.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Обрій" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухвалене 21.01.2019р., повний текст рішення складено 04.02.2019р., у справі № 924/898/18

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

до Приватного підприємства "Обрій"

про розірвання договору

В жовтні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулось до господарського суду Хмельницької області із позовом до Приватного підприємства Обрій про розірвання Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності № 1871 від 06.01.2017 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та Приватним підприємством Обрій .

В обґрунтування позову Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області зазначає, що укладений між сторонами договір оренди майна підлягає розірванню, оскільки відповідачем істотно порушуються умови договору, зокрема у зв'язку з несплатою ПП Обрій орендної плати /а.с. 2-4/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019 року у справі № 924/898/18, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до Приватного підприємства Обрій про розірвання договору задоволено.

Розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 06.01.2017 року № 1871, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та Приватним Підприємством Обрій .

Стягнуто з приватного підприємства Обрій на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області 1762,00 грн. відшкодування судового збору.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендних платежів за Договором оренди № 1871 від 06.01.2017 року в силу положень ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна наявні усі правові підстави для розірвання зазначеного Договору /а.с. 52-54/.

Відповідач ПП Обрій , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019 року у справі № 924/898/18 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- вирішення даної справи має безпосередній вплив на право Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області, як балансоутримувача за Договором, зокрема на отримання ним доходу від оренди майна. Проте в порушення вимог ст.50 ГПК України, позивачем не було подано заяви про залучення Старокостянтинівської районної державної адміністрації про залучення її, як третьої особи. Отже, в силу положень ст. 277 ГПК України незалучення Старокостянтивської районної державної адміністрації, як третьої особи до даної справи, є безумовною підставою для скасування прийнятого судом рішення;

- при вирішенні справи, судом першої інстанції було необґрунтовано відхиллено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Так, через засоби електронної пошти, представником відповідача подавалась заява про перенесення судового засідання в зв'язку з хворобою. Проте, судом взагалі не було розглянуто вказану заяву та не зазначено мотивів її відхилення, в зв'язку з чим справа розглянута без з'ясування всіх обставин, без належного дослідження поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, що призвело до неповного дослідження доказів, що мають значення для справи, не було встановлено обставин, що входять до предмету доказування у справі;

- через розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надано, а судом не досліджено в повній мірі стану розрахунків по орендній платі на дату звернення до суду. Судом взагалі не досліджувався стан розрахунків з балансоутримувачем майна - Старокостянтивською районною державною адміністрацією Хмельницької області. Через порушення судом норм права, відповідач був позбавлений права надати пояснення, які спростовують заявлені вимоги позивача;

- вирішуючи дану справу судом не було враховано, що при розірванні Договору оренди, держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області та Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області тривалий час будуть позбавлені доходу від оренди майна. Адже процедура укладення Договору оренди вказаного майна є досить тривалою. Таким чином, розриваючи договір оренди, суд порушив розумний баланс між приватними й публічними інтересами, що в свою чергу є порушенням принципу пропорційності.

Таким чином, на думку скаржника, оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019 року у справі № 924/898/18 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає до скасування, а в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області має бути відмовлено /а.с. 64-67/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Обрій на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019 року у справі № 924/898/18, розгляд справи призначено на 10.04.2019 року об 11:00 год. /а.с. 60-61/.

18.03.2019 року Регіональним відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. № 10-08-00705 від 14.03.2019 року), в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги /а.с. 128-134/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року розгляд справи № 924/898/18 призначено в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручено господарському суду Хмельницької області /а.с. 82-83/.

10.04.2019 року в судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги ПП Обрій , просив оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019 року у справі № 924/898/18 залишити без змін.

Відповідач ПП Обрій , участі уповноваженого представника в судовому засіданні 10.04.2019 року не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 85/.

Разом з тим, 09.04.2017 року директором ПП Обрій ОСОБА_4 на електрону адресу суду подано клопотання (вх. №13778/19 від 09.04.2019 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із його хворобою.

Розглянувши клопотання ПП Обрій про відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Як вбачається з клопотання директора ПП Обрій , останній вказує на неможливість прибуття в судове засідання через його хворобу, однак, будь-яких доказів ( медичних довідок, листків непрацездатності тощо) на підтвердження вказаних причин до суду не надано.

Окрім цього, апеляційний суд констатує, що відповідач ПП Обрій був своєчасно, 27.03.2019 року, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи - 10.04.2019 року /а.с. 85/, відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки не знайшли свого підтвердження та судом поважними не визнаються.

Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та Приватним підприємством Обрій (орендар) укладено Договір № 1871 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення загальною площею 88,1 кв.м. (в т.ч. площа загального користування 15,3 кв.м), яке розміщене за адресою: вул.Пушкіна, 4, м.Старокостянтинів, Хмельницька обл., 31100, в адміністративній будівлі, що перебуває на балансі Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області, ідентифікаційний код 21315239 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2016 року і становить за незалежною оцінкою 235 392,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює проектні, проектно-вишукувальні роботи (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 1961,60 грн. (п.3.1 Договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

У відповідності до п.3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п.3.5 Договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених п.10 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п.3.11 Договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п.5.2 Договору, у разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо, в разі дострокового припинення договору за згодою сторін, сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.10 Договору, орендар у разі припинення або розірвання договору зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Сторонами у п.10.1 Договору погоджено, що він укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 06.01.2017 року до 05.12.2019 року включно.

Відповідно до п.10.8 Договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п.10.9 Договору).

Пунктом 10.13 Договору сторони узгодили, що додатки до цього договору є його невід'ємною і складовою частиною.

Додатком 1 до Договору визначено Розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, розмір якої становить 1961,60 грн.

Договір та Додаток до нього підписано та засвідчено відбитками печаток сторін /а.с. 11-14/.

06.01.2017 року між сторонами складено та підписано Акт приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності /а.с.14 на звороті/.

ПП "Обрій" не виконує прийняті на себе згідно з умовами Договору зобов'язання та не сплачує орендну плату.

Так, Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області зверталось із претензіями № 11-08-00265 від 25.01.2018 року та № 11-08-02438 від 21.08.2018 року, адресованими ПП Обрій , із вимогою про сплату боргу. Доказом надіслання вказаних претензій є фіскальні чеки від 26.01.2018 року та від 22.08.2018 року /а.с. 20-21/.

13.09.2018 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області на адресу ПП Обрій надіслано пропозицію № 11-08-02669 від 13.09.2018 року, у якій позивач керуючись п.2 ст.188 ГК України та п.п.8.2, 10.6 Договору запропоновано відповідачу припинити дію Договору оренди державного майна достроково за згодою сторін та у добровільному порядку у п'яти денний строк сплатити заборгованість, яка станом на 13.09.2019 року становить 12 541,96 грн., пеня у сумі 1 839,31 грн. та штраф у розмірі 1 254,20 грн. /а.с.22/.

Вказана пропозиція отримана ПП Обрій 19.09.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 23/.

З огляду на те, що пропозиція Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області залишена ПП Обрій без відповіді та задоволення, позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про розірвання Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності № 1871 від 06.01.2017 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 283 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч.6 цієї статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності .

Частиною 3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна унормовано, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Крім того, відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За приписами ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, зазначає, що однією з кваліфікуючих ознак договору оренди (найму) майна є оплатність та, відповідно, однією з істотних умов - орендна плата.

Судом встановлено, що умовами п.3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 1961,60 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості з орендної плати відповідач не в повному обсязі вносив орендну плату, за період з 28.09.2017 року по 13.09.2018 року заборгованість останнього складає 12 541,96 грн. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення ч.3 ст.26 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначають, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

В матеріалах справи наявний лист-пропозиція від 13.09.2018 №11-08-02669, у якому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області повідомив про відмову від Договору № 1871 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна відповідно до положень ст. 188 ГК України та п.п.8.2, п.10.6 Договору, а саме через невнесення орендної плати у визначеному Договором обсязі та строк, вказану пропозицію відповідачем було отримано 19.09.2018 року та проігноровано.

З огляду на нездійснення оплати орендних платежів у період з 28.09.2017 року по 13.09.2018 року, тобто неналежне виконання зобов'язань за Договором, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності № 1871 від 06.01.2017 року, укладеного між сторонами по справі.

Доводи скаржника щодо порушення прав балансоутримувача через його незалучення третьою особою у даній справі, судом визнаються необґрунтованими, оскільки спірний об'єкт оренди в подальшому можливий для передачі в оренду більш добросовісному орендарю. Окрім того, судова колегія констатує, що незалучення балансоутримувача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі, ніяким чином не впливає на права та обов'язки апелянта ПП Обрій , як недобросовісного орендаря.

Слід також зазначити, що апелянт не скористався своїм правом щодо змагальності сторін, оскільки, як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено останньому строк для подачі відзиву на позов до 22.10.2018 року. Однак, апелянт проігнорував та не надав відзиву до суду, більш того в призначені судові засідання суду першої інстанції не з'являвся.

У відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, враховуючи неодноразові нез'явлення відповідача в призначені судові засідання, які призначались ухвалами суду від 02.10.2018 року, 30.10.2018 року, 12.12.2018 року, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПП Обрій про відкладення розгляду справи.

Отже, посилання апелянта на порушення принципу змагальності сторін у даній справі не відповідає фактичним обставинам справи.

Інші заперечення апелянта викладені ним в апеляційній скарзі не спростовують наведених судових висновків, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019р. у справі № 924/898/18 - залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Обрій" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/898/18 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "12" квітня 2019 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.