Рішення

від 24.05.2007 по справі 4031-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4031-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2007Справа №2-28/4031-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент», м. Сімферополь,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром»,                      м. Сімферополь,

про стягнення 4 305,19 грн.

                                                                                              Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

22.05.2007 р.

Від позивача – Сьомкін А.Г. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність                      № 26/2215 від 05.04.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача –Романюга М.В. – заступник директора, довіреність № 46 від 22.05.2007 р. (довіреність у справі)

24.05.2007 р.

Від позивача – Сьомкін А.Г. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність                      № 26/2215 від 05.04.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

        Відкрите акціонерне товариство «Завод «Фіолент», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром», м. Сімферополь, про стягнення 4 305,19 грн. боргу, у тому числі 4 078,37 грн. основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних у сумі 33,55 грн. та пені у  розмірі 193,27 грн.

          У засіданні суду, яке відбулось 22.04.2007 р., представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Представник відповідача у цьому ж засіданні суду проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем частково сплачена сума боргу, однак, письмового відзиву на позовну заяву, відповідач суду не надав.

          За таких обставин представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром», м. Сімферополь, заявив усне клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви для надання додаткових доказів у справі, що підтверджують часткову сплату відповідачем суми боргу.

           22 травня 2007 року у засіданні суду було оголошено перерву до 24 травня               2007 року до 10 годин 15 хвилин, для надання сторонами додаткових документів у справі.

           24 травня 2007 року о 10 годині 15 хвилин судове засідання було продовжено за участю того самого представника позивача.  

           Представник позивача у засіданні суду надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог від 24.05.2007 р., в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 350,00 грн., індекс інфляції, 3 % річних та пеню.

           Також, представник позивача надав суду письмове клопотання від           24.05.2007 р., в якому позивач просив, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн., що підтверджено копіями платіжних доручень, які наявні у матеріалах справи, припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК  України та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 350,00 грн., а також пеню, 3 % річних та індекс інфляції.

          Відповідно до ст. 77 ГПК України слухання справи відкладалось та у засіданні суду оголошувалась перерва, у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням ним суду відзиву на позовну заяву.

         Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін, у порядку            ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  суд       

В С Т А Н О В И В:

        18 серпня 2006 року між сторонами було укладено було укладено договір    купівлі – продажу № 18/8/6.

         Відповідно до умов даного договору відповідач (продавець) зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію (п.1.1 договору).

         Відповідно до п. 3.4. цього договору, сума договору складала 20 000,00 грн.

         Пунктом 3.5. договору, передбачалось, що розрахунки здійснюються шляхом передоплати.

         Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок – фактуру № СФ-0000076 від 01.11.2006 р. на суму (з ПДВ) 5 760,00 грн.

         Позивач, за платіжним дорученням № 2075 від 07.11.2006 року, сплатив відповідачу, згідно вищевказаного рахунку – фактури, 5 760,00 грн.

         Однак, за даними позивача, всупереч умов договору, відповідач не поставив позивачу товар за договором № 18/8/6 від 18.08.2007 р.

         Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.

         Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

        Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 9/6913 від               22.11.2006 року з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 5 760,00 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок підприємства відповідача, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань по строках поставки сплаченої продукції.

         Однак, за даними позивача, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та виконання.

         Відповідачем було перераховано позивачу суму боргу у розмірі 1 760,00 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 93 від 22.01.2007 р.

         Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складала             4 000,00 грн.

         Пунктом 8.2. даного договору передбачено, що при порушенні строків повернення грошових коштів відповідно до п. 3.3. договору продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

           Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, відповідачу нараховано пеню у розмірі 193,27 грн.

Однак, позивачем, при нарахуванні відповідачу пені, було допущено арифметичну помилку.

Так, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 190,63 грн.

В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2,64 грн. у позові повинно бути відмовлено.

        Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.

Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 33,55 грн. та індекс інфляції у сумі 78,37 грн.

        Однак, позивачем при нарахуванні відповідачу індексу інфляції було допущено арифметичну помилку.

        Так, до стягнення з відповідача підлягає індекс інфляції у розмірі 71,84 грн.

В частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 6,53 грн. у позові повинно бути відмовлено.

Крім того, як було зазначено вище, позивачем було уточнено розмір позовних вимог та позивач просив стягнути з відповідача 1 350,00 грн. основного боргу, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн., а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн. після порушення провадження у справі, тобто після 01.03.2007 р. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.  

За таких обставин позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 23.02.2007 р., підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

        Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

         Однак, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 108,00 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 102,00 грн., у зв'язку  чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.

         Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 6,00 грн. підлягає поверненню позивачу.          

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 31.05.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                                                                

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром»                      (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 2, р/р 2600831268001 у Кримській Республіканській філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010,                      ідентифікаційний код 01527940) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 34/2, р/р 26001301320192 в філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» м. Сімферополь,                   МФО 324430, ідентифікаційний код 14309586) 1 646,02 грн. заборгованості, у тому числі 1 350,00 грн. основного боргу, 190,63 грн. пені, 3 % річних у сумі 33,55 грн. та індекс інфляції в розмірі 71,84 грн., а також 101,78 грн. державного мита та          117,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

           3). В частині стягнення основного боргу у розмірі 2 650,00 грн. провадження у справі припинити.

           4). В іншій частині у позові відмовити.

         5). Повернути  Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 34/2, р/р 26001301320192 в філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 14309586) з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002 у банку  одержувача – Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач – Державний бюджет, Сімферополь, 22090200, код ЗКПО 34740405, або з інших розрахункових рахунків) надмірно сплачене державне мито у розмірі 6,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.