4031-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
РІШЕННЯ
Іменем України
24.05.2007Справа №2-28/4031-2007
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент», м. Сімферополь,
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром», м. Сімферополь,
про стягнення 4 305,19 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
22.05.2007 р.
Від позивача – Сьомкін А.Г. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 26/2215 від 05.04.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідача –Романюга М.В. – заступник директора, довіреність № 46 від 22.05.2007 р. (довіреність у справі)
24.05.2007 р.
Від позивача – Сьомкін А.Г. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 26/2215 від 05.04.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідача – не з'явився
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Завод «Фіолент», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром», м. Сімферополь, про стягнення 4 305,19 грн. боргу, у тому числі 4 078,37 грн. основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних у сумі 33,55 грн. та пені у розмірі 193,27 грн.
У засіданні суду, яке відбулось 22.04.2007 р., представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у цьому ж засіданні суду проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем частково сплачена сума боргу, однак, письмового відзиву на позовну заяву, відповідач суду не надав.
За таких обставин представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром», м. Сімферополь, заявив усне клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви для надання додаткових доказів у справі, що підтверджують часткову сплату відповідачем суми боргу.
22 травня 2007 року у засіданні суду було оголошено перерву до 24 травня 2007 року до 10 годин 15 хвилин, для надання сторонами додаткових документів у справі.
24 травня 2007 року о 10 годині 15 хвилин судове засідання було продовжено за участю того самого представника позивача.
Представник позивача у засіданні суду надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог від 24.05.2007 р., в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 350,00 грн., індекс інфляції, 3 % річних та пеню.
Також, представник позивача надав суду письмове клопотання від 24.05.2007 р., в якому позивач просив, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн., що підтверджено копіями платіжних доручень, які наявні у матеріалах справи, припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 350,00 грн., а також пеню, 3 % річних та індекс інфляції.
Відповідно до ст. 77 ГПК України слухання справи відкладалось та у засіданні суду оголошувалась перерва, у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням ним суду відзиву на позовну заяву.
Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін, у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів та доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2006 року між сторонами було укладено було укладено договір купівлі – продажу № 18/8/6.
Відповідно до умов даного договору відповідач (продавець) зобов'язувався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 3.4. цього договору, сума договору складала 20 000,00 грн.
Пунктом 3.5. договору, передбачалось, що розрахунки здійснюються шляхом передоплати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу рахунок – фактуру № СФ-0000076 від 01.11.2006 р. на суму (з ПДВ) 5 760,00 грн.
Позивач, за платіжним дорученням № 2075 від 07.11.2006 року, сплатив відповідачу, згідно вищевказаного рахунку – фактури, 5 760,00 грн.
Однак, за даними позивача, всупереч умов договору, відповідач не поставив позивачу товар за договором № 18/8/6 від 18.08.2007 р.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 9/6913 від 22.11.2006 року з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 5 760,00 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок підприємства відповідача, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань по строках поставки сплаченої продукції.
Однак, за даними позивача, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та виконання.
Відповідачем було перераховано позивачу суму боргу у розмірі 1 760,00 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 93 від 22.01.2007 р.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складала 4 000,00 грн.
Пунктом 8.2. даного договору передбачено, що при порушенні строків повернення грошових коштів відповідно до п. 3.3. договору продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому, відповідачу нараховано пеню у розмірі 193,27 грн.
Однак, позивачем, при нарахуванні відповідачу пені, було допущено арифметичну помилку.
Так, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 190,63 грн.
В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2,64 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.
Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 33,55 грн. та індекс інфляції у сумі 78,37 грн.
Однак, позивачем при нарахуванні відповідачу індексу інфляції було допущено арифметичну помилку.
Так, до стягнення з відповідача підлягає індекс інфляції у розмірі 71,84 грн.
В частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 6,53 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Крім того, як було зазначено вище, позивачем було уточнено розмір позовних вимог та позивач просив стягнути з відповідача 1 350,00 грн. основного боргу, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн., а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 2 650,00 грн. після порушення провадження у справі, тобто після 01.03.2007 р. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 23.02.2007 р., підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 108,00 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 102,00 грн., у зв'язку чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.
Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 6,00 грн. підлягає поверненню позивачу.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 31.05.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммісцевпром» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 2, р/р 2600831268001 у Кримській Республіканській філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний код 01527940) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 34/2, р/р 26001301320192 в філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 14309586) 1 646,02 грн. заборгованості, у тому числі 1 350,00 грн. основного боргу, 190,63 грн. пені, 3 % річних у сумі 33,55 грн. та індекс інфляції в розмірі 71,84 грн., а також 101,78 грн. державного мита та 117,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
3). В частині стягнення основного боргу у розмірі 2 650,00 грн. провадження у справі припинити.
4). В іншій частині у позові відмовити.
5). Повернути Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент» (95017, м. Сімферополь, вул. Київська, 34/2, р/р 26001301320192 в філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 14309586) з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач – Державний бюджет, Сімферополь, 22090200, код ЗКПО 34740405, або з інших розрахункових рахунків) надмірно сплачене державне мито у розмірі 6,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.
Дата ухвалення рішення | 24.05.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Альошина С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні