Ухвала

від 28.03.2019 по справі 676/1535/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

28 березня 2019 року

м. Київ

справа № 676/1535/15-ц

провадження № 61-5500ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П'єнти І. В., у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства Довжоцький спиртовий завод , третя особа - первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки Захист справедливості державного підприємства Довжоцький спиртовий завод , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького апеляційного суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2016 року.

Заява обґрунтована тим, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2016 року рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до державного підприємства Довжоцький спиртовий завод (далі - ДП Довжоцький спиртовий завод ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

ОСОБА_4 вказував, що 16 жовтня 2018 року при ознайомленні з матеріалами справи йому стало відомо про істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час ухвалення судового рішення. Позивач дізнався про існування підробленого наказу № 126 від 29 грудня 2014 року, який помилково був взятий до уваги апеляційним судом, що потягло прийняття незаконного рішення. 29 грудня 2014 року ОСОБА_5 не мав законних підстав видавати накази. При ухваленні судового рішення апеляційний суд взяв до уваги повідомлення про те, що посада головного фахівця з охорони навколишнього середовища була скорочена наказом від 28 грудня 2009 року № 130/1 у зв'язку з реорганізацією підприємства. Проте така посада не була виключена зі штатного розпису підприємства. Також стало відомо, що ДП Довжоцький спиртовий завод у першому і другому кварталі 2015 року здійснювало фінансово-господарську діяльність. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено відомості про припинення юридичної особи. Вказані обставини ОСОБА_4 вважав нововиявленими, а тому звернувся з заявою до суду.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2016 року відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_4, за своєю правовою природою не є нововиявленими, і не дають підстав для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення. При розгляді справи за позовом ОСОБА_4 апеляційним судом досліджувалися накази № 130/1 від 28 грудня 2009 року про скорочення у зв'язку з реорганізацією підприємства посади головного фахівця з охорони навколишнього середовища та № 126 від 29 грудня 2014 року Про ліквідацію штатного розкладу працівників ДП Довжоцький спиртовий завод за підписом ОСОБА_5 Доводи ОСОБА_4 про відсутність підстав для його звільнення у зв'язку з реорганізацією підприємства, зводяться до переоцінки доказів, досліджених судом у процесі розгляду справи, що не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

ОСОБА_4 подав 12 березня 2019 року до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд апеляційному суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд під час розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не надав належної правової оцінки доказам, що мають значення для справи. Зокрема, суд не дослідив наказ № 126 від 29 грудня 2014 року про ліквідацію штатного розкладу працівників ДП Довжоцький спиртовий завод за незаконним підписом уповноваженої особи ОСОБА_5, копію якого ОСОБА_4 вперше побачив під час ознайомлення з матеріалами справи, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення. Суд не звернув увагу на посилання позивача щодо підроблення наказу № 130/1 від 28 грудня 2009 року. Вважає, що висновок апеляційного суду про безпідставність тверджень ОСОБА_4 щодо здійснення ДП Довжоцький спиртовий завод повноцінної фінансово-господарської діяльності та відсутність відомостей про прининення юридичної особи не відповідає дійсності.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 не є нововиявленими, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого рішення свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства Довжоцький спиртовий завод , третя особа - первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки Захист справедливості державного підприємства Довжоцький спиртовий завод , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель