Рішення

від 02.07.2007 по справі 4558-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4558-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2007Справа №2-28/4558-2007

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля», м. Саки,  

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,

про визнання недійсним акту, визнання відсутності у відповідача права вимоги сплати вартості недорахованої електроенергії по акту і протоколу в сумі            22 246,34 грн. та стягнення 22 246,34 грн.  

                                                                                                     Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

05.06.2007 р.

Від позивача – Бурлак В.М. – представник по довіреності № 67 від 04.04.2005 р. (к/копія довіреності у справі); Рубцов А.В. – енергетик, довіреність № 2 від          04.05.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – Бєлогуб Г.Б. – юрисконсульт, довіреність № 002-Д від 04.01.2007 р. (к/копія довіреності у справі)  

02.07.2007 р.

Від позивача – Бурлак В.М. – представник по довіреності № 67 від 04.04.2005 р. (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача – Бєлогуб Г.Б. – юрисконсульт, довіреність № 002-Д від 04.01.2007 р. (к/копія довіреності у справі)

Суть спору:  

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля», м. Саки, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, про визнання недійсним акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією; про визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості недоврахованої електроенергії по акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. і протоколу без дати 2006 р. у сумі 22 246,34 грн. та про стягнення 22 246,34 грн. як грошових коштів, отриманих безпідставно, у встановленому законом порядку.  

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 05.06.2007 р.,  позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Також, представник позивача у цьому ж засіданні суду надав суду письмове клопотання про залучення до матеріалів справи акту від 30.10.2005 р.

Представник відповідача у засіданні суду, яке відбулось 05.06.2007 р., з позовними вимогами не погодився та надав суду письмовий відзив на позову заяву            № 10/1071 від 05.06.2007 р., в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та просив в частині вимог щодо визнання недійсним акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією та визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості недоврахованої електроенергії по акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. і протоколу без дати 2006 р. у сумі 22 246,34 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, а в іншій частині у позові відмовити.

Крім того, представники сторін у судовому засіданні, яке відбулось            05.06.2007 р., заявили письмове клопотання про продовження строку вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових документів у справі.

За результатами судового засідання було оголошено перерву до 02.07.2007 р. до 11 години 00 хвилин для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.

Після перерви розгляд справи був продовжений за участю представників позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився з мотивів, викладених у вищевказаному відзиві відповідача на позовну заяву № 10/1071 від 05.06.2007 р., залученому до матеріалів справи у попередньому судовому засіданні.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,       

В С Т А Н О В И В :

       14.04.2004 року між сторонами було укладено договір № 194 про постачання електричної енергії.

      Згідно з умовами даного договору позивач повинен був поставити електричну енергію відповідачу, а останній зобов'язувався сплачувати постачальнику (позивачу) її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього.

Як вбачається з позовної заяви, позивач має у своєму користуванні два трансформатори (№ 1 та № 2): через трансформатор № 1 позивач отримує від відповідача електричну енергію у відповідності з Договором, а трансформатор № 2 призначений для аварійних ситуацій.

В червні 2006 р. в робочому стані перебував трансформатор № 2, а трансформатор № 1 був відключений та опломбований відповідачем.

Проте, у зв'язку з аварійною ситуацією на трансформаторі № 2 позивач зняв пломбу з трансформатору № 1 та включив його в роботу.

      Однак, відповідач вищевказаними діями порушив абз. 2 п.п. 3.19 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.), яким передбачено, що роботи, зокрема, з розпломбування схеми розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються, та  п.п. 10.4. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в тій самій редакції), відповідно до якого виведення в ремонт, а також уведення в дію після ремонту технологічних електричних мереж споживача, якими передається електроенергія субспоживачам, виконується лише за узгодженням електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом).

Згідно п.п. 3.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.), відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

За таких обставин, позивачем було порушено вимоги вищевказаного договору та норми чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивачем було складено Акт № 983 ИД про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності від 21.07.2006 р.

На підставі цього акту та у відповідності з абз. 1 п.п. 6.27. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.), яким передбачено, що розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, позивачу було нараховано 22 246,34 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію, про що Комісією ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією був складений відповідний Протокол.

При укладенні договору № 194 від 14.04.2004 р., в пункті 4.2.3. сторони погодили, що споживач (позивач) сплачує Поставщику (відповідачу) вартість електроенергії, розраховану, виходячи з приєднаної потужності струмоприйомників і кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі, зокрема, зняття пломб з засобів обліку.

Зазначені умови договору відповідають змісту п.п. 6.40. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.).

З наведеного вбачається, що здійснюючи нарахування позивачу заборгованості за недовраховану електричну енергію в сумі 22 246,34 грн., Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» дотрималось умов договору № 194 від 14.04.2004 року та норм чинного законодавства України у сфері електроенергетики.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 22 246,34 грн. як грошових коштів, отриманих безпідставно, у встановленому законом порядку, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим у позові в цій частині повинно бути відмовлено.

Посилання позивача на те, що 12.06.2006 р. ним був направлений Сакському РЕМ лист № 148(а)/01-06, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля», м. Саки, просило ВАТ «Крименерго» дати дозвіл на зняття пломби з трансформатору № 1 та включення його в роботу, у зв'язку з аварійною ситуацією на трансформаторі № 2 є безпідставними, оскільки, як випливає з приписів вищевказаного п.п. 10.4. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. зазначений дозвіл має бути наданий раніше, ніж позивачем було знято пломбу з трансформатору № 1.

Що стосується вимог позивача про визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості недоврахованої електроенергії по акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. і протоколу без дати 2006 р. у сумі 22 246,34 грн., то позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було зазначено вище, згідно п.п. 3.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.), відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що вищевказаний Акт № 983 ИД від          21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією був підписаний головним енергетиком Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля», м. Саки, без заперечень.

З позовної заяви також вбачається, що позивач не заперечує факту зняття пломби з трансформатору № 1 та включення його в роботу, що, як зазначено вище, суперечить абз. 2 п.п. 3.19 та п.п. 10.4. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції, яка діяла з 29.11.2005 р. по 19.12.2006 р.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що за наслідками проведеної перевірки, відповідач правомірно застосував до позивача заходи відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією у вигляді нарахування 22 246,34 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію.

За таких обставин, у позові в частині вимог щодо визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості недоврахованої електроенергії по акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. і протоколу без дати 2006 р. у сумі 22 246,34 грн., повинно бути відмовлено.

Також, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним акту № 983 ИД від          21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією.

Однак, згідно зі ст. 12 ГПК України (зі змінами та доповненнями) такі вимоги господарським судам України не підвідомчі, тому що відповідно до цієї статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) госпордарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, як впливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Відповідно до пункту 1 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

           Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка породжує право;  відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, іншими способами, передбаченими законом.

        Як було вказано вище, позивач просив визнати недійсним акт № 983 ИД від          21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією.     

       Оскільки зазначений позивачем акт відповідача про порушення ПКЕЕ № 983 ИД від 21.07.2006 р. не є волевиявленням, обов'язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.

Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та                    п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р. судові витрати сплачені позивачем за вимогу про визнання недійсним акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією підлягають поверненню позивачеві.

Також, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 393,00 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 392,46 грн., у зв'язку  чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України, підлягає поверненню.

Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,54 грн. підлягає поверненню позивачу.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

        Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане     09.07.2007 року.

        Керуючись ст. ст. 47, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                        

ВИРІШИВ:

1). В частині вимог відносно визнання недійсним акту № 983 ИД від          21.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією провадження у справі припинити.

2). В частині вимог відносно визнання відсутності у відповідача права вимоги від позивача оплати вартості недоврахованої електроенергії по акту № 983 ИД від 21.07.2006 р. і протоколу без дати 2006 р. у сумі 22 246,34 грн. у позові відмовити.

3). В частині вимог відносно стягнення 22 246,34 грн. як грошових коштів, отриманих безпідставно, у встановленому законом порядку, у позові відмовити.

           4). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Морська, 2,                                р/р 26005212250501 у ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ідентифікаційний                 код 03302003, або на інші рахунки) з Державного бюджету м. Сімферополя                       (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Головне Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЗКПО 34740405) 85,00 грн. державного мита, перерахованого за платіжним дорученням № 65 від 28.02.2007 р.

5). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Морська, 2,                                р/р 26005212250501 у ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ідентифікаційний                 код 03302003, або на інші рахунки) з Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, перерахованих за платіжним дорученням № 64 від 28.02.2007 р.

6). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій для батьків з дітьми «Блакитна хвиля» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Морська, 2,                                р/р 26005212250501 у ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ідентифікаційний                 код 03302003, або на інші рахунки) з Державного бюджету м. Сімферополя                       (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Головне Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЗКПО 34740405) 0,54 грн. зайве сплаченого державного мита, перерахованого за платіжним дорученням № 65 від 28.02.2007 р

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.