Постанова

від 15.04.2019 по справі 904/5228/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.04.2019 року          м.Дніпро         Справа №  904/5228/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Чус О.В. - (доповідача), судді:   Кузнецов В.О., Вечірко І.О. Розглянувши   в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи   апеляційну скаргу      Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕЛ" на   рішення   Господарського суду Дніпропетровської області       від   23.01.2019р.,   повне рішення складено 23.01.2019р., суддя Ліпинський О.В., у справі   №904/5228/18 за позовом   Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг до   Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕЛ", м. Кривий Ріг про   стягнення у розмірі 1 116,73грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2019р. у справі   №904/5228/18 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтел" (50069,    Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Героїв підпільників, буд. 36, прим. 3, ідентифікаційний код 32264755) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, ідентифікаційний код 00191307) 976 грн. 16 коп. основного боргу, 129 грн. 53 коп. пені, 11 грн. 04 коп. три проценти річних, 1       762 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення Господарського суду у справі  прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Як зазначено скаржником, фактично в березні місяці 2018 року ТОВ «Промтел» повернуло ПАТ «Кривбасзалізрудком» об'єкт оренди за договором оренди нерухомого майна, однак позивачем було підписано акт приймання-передачі майна за договором оренди нежитлового приміщення та обладнання АТС-66 №127 від 05.02.2016р. щодо майна, а саме: приміщення в будівлі АТС-66 на 1000 номерів загальною площею 17,4 кв.м. тільки 31.05.2018 року. Своїми діями позивач навмисно не підписував акт приймання-передачі нерухомого майна та в зв'язку з чим неправомірно стягував з відповідача орендну плату за квітень 2018 року та травень 2018 року. За твердженням скаржника, здійснення індексації орендної плати у період після повернення об'єкту оренди, а саме  з 31.03.2018 року по 31.05.2018 року за договором оренди нерухомого майна №127 від 05.02.2016р. є такими, що не відповідає умовам договору, оскільки будучи частиною орендної плати індексована вартість повинна нараховуватись виключно за період користування майном (протягом строку користування, передбаченого договором, або у випадках протягом строку фактичного користування орендованим майном). У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Позивач заперечує твердження Відповідача, вкладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності підстав  для нарахування орендної плати за період квітень - травень 2018 року, оскільки це суперечить умовам договору оренди нерухомого майна № 127 від 05.02.2016 року та нормам чинного законодавства України. Позивачем звернуто увагу суду апеляційної інстанції на те, що з боку Відповідача не було додано до апеляційної скарги жодного документу, яким би підтверджувався факт його звернення до Позивача з проханням прийняти орендоване майно у березні 2018 року та дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна № 127 від 05.02.2016 р. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5   статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до положень ст.ст.   74,   76,   77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як встановлено місцевим судом, 05.02.2016 між Позивачем (надалі - Орендодавець) та Відповідачем (надалі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 127 (надалі - Договір). Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - орендоване майно) приміщення в будівлі АТС на 1000 номерів (інв. №541) площею 17,4 кв.м що, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Іртицька, 6 в, що являється власністю Орендодавця. Згідно з п. 1.3 договору, майно передається в оренду з метою надання телекомунікаційних послуг за основним видом діяльності відповідно до ліцензії. Використання орендованого майна не за призначенням забороняється. Передача майна в оренду оформляється актом приймання-передачі. Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі орендованого майна (п. 2.1 договору). Орендар 02.01.2016 на підставі акту приймання-передачі майна до договору прийняв у платне строкове користування від орендодавця майно відповідно до переліку. Відповідно до п. 4.1 Договору, в редакції Додаткових угод № 4 від 06.02.2017 року та № 5 від 14.03.2017 року, розмір місячної орендної плати за користування приміщенням складає 449,54 грн. в тому числі ПДВ - 2,96 грн. Плата за користування земельною ділянкою складає 19,74 грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 3,29 грн. Розмір місячної плати за утримання нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки складає 18,79 грн., в тому числі ПДВ 3,13 грн. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства. Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що, Орендар здійснює сплату орендної плати не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом 100% попередньої оплати. Плата за перший місяць оренди здійснюється орендарем протягом трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі. Остаточний розрахунок орендар здійснює в 15 денний термін з дати виписки рахунку. Орендна плата може коригуватися згідно рішення Правління ПАТ "Кривбасзалізрудком". Строк дії договору встановлено до 31.12.2018 року (п. 1 Додаткової угоди № 4 від 06.02.2018) Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 6 від 13.06.2018 року, сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна № 127 від 05.02.2016 року з 01.06.2018 року, у зв'язку з чим, Відповідач повернув майно Позивачу, про що сторонами підписано акт приймання-передачі від 31.05.2018 року (а.с. 32). У зв'язку з існуванням  заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендних платежів у розмірі 976 грн. 16 коп. за період з квітня 2018 року по травень 2018 року, Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"  звернулось з позовною заявою до      Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 1 116 грн. 73 коп., в тому числі: 976 грн. 16 коп. - сума основного боргу, 129 грн. 53 коп. - пеня, 11 грн. 04 коп. - 3% річних. Як передбачено   ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ч.1   ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1   статті 598 Цивільного кодексу України   передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема,   стаття 599 Цивільного кодексу України   передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Факт наявності заборгованості за договором оренди нерухомого майна №127 від 05.02.16 щодо своєчасної сплати орендних платежів підтверджується актами наданих послуг та рахунками-фактури. (а.с. 35-39). Доказів погашення зазначеної вище суми заборгованості відповідачем  суду не надано. За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного  боргу у розмірі 976 грн. 16 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 129 грн. 53 коп. за період прострочення з 15.05.2018 року по 15.10.2018,   трьох  процентів  річних  в  розмірі 11 грн. 04 коп.        Порушенням зобовязання, відповідно до   статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України). У відповідності зі   статтею 625 Цивільного кодексу України   боржник який прострочив             виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу      з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відповідно до положень   ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом п. 8.3 Договору сторони погодили, що у разі порушення Орендарем строків сплати орендної плати, орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який стягується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Отже,   стягнення  господарським   судом  на  користь позивача  129 грн.  53 коп. - пені, 11 грн. 04 коп. - 3% річних., відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, оскільки судом розрахунок позивача перевірено, та встановлено вірне нарахування. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях   ГПК України   визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо. Згідно з положеннями   ст. 236 ГПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ч.3 ст.13, ст.77 Господарського процесуального кодексу України   (в редакції з 15.12.2017р.), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1   статті 269 Господарського процесуального кодексу України   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4   статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені   статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги – без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги. Керуючись ст.ст.   269,   270,   275,   276,   281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕЛ" залишити без задоволення. Рішення   Господарського суду Дніпропетровської області       від   23.01.2019р. у справі   №904/5228/18 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку. Повний текст постанови складений 15.04.2019р. Головуючий суддя                                                                                       О.В. Чус   Суддя                                                                                                        І.О. Вечірко Суддя                                                                                                               В.О. Кузнецов