Рішення

від 02.04.2019 по справі 909/132/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/132/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Альфа Енерго Груп", вул. Чорновола, буд.7, офіс 300, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: Приватного підприємства "Галкомбуд", вул. Незалежності, 65, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 399 438 грн 13 к., з них: 319 974 грн 00к. - основна заборгованість, 57 647 грн 92к.- пеня, 16 582 грн 17к. - інфляційні, 5234 грн 00к. - 3% річних

за участю:

від позивача: Вінтоняк Наталія Дмитрівна - представник (довіреність вих. № 2018/17-12 від 17.12.2018 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001392 від 26.10.2018 року)

від відповідача: представники не з'явилися

установив: Приватне підприємство "Альфа Енерго Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Галкомбуд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 399 438 грн 13 к., з них: 319 974 грн 00к. - основна заборгованість, 57 647 грн 92к.- пеня, 16 582 грн 17к. - інфляційні, 5234 грн 00к. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №261216 від 26.12.2016 року в частині повної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення сума заборгованості.

Суд ухвалою від 07.02.2019 року вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначив підготовче судове засідання на 05.03.2019 року.

В підготовчому судовому засіданні 05.03.19 судом оголошувалась перерва до 19.03.19.

Суд ухвалою від 19.03.2019 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.04.2019 о 11:30год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою від 19.03.2019, направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отриманою останнім 25.03.2019, що підтверджено наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№5732/19 від 26.03.19).

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Як передбачено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що в попередніх (підготовчих) судових засіданнях представник відповідача був присутній.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи без представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

26 грудня 2016 року між Приватним підприємством "Альфа Енерго Груп" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Приватним підприємством "Галкомбуд" (по договору покупець/по справі - відповідач) укладено Договір поставки № 216216.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до умов (п.1.1) вказаного вище договору постачальник зобов'язався передати у встановлений строк (строки) товари (надалі - товар) у відповідності до Специфікації, що є додатком до цього договору, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2.1 Договору загальна вартість товару визначається у Специфікаціях, що є невід'ємними додатками до Договору.

На виконання умов Договору поставки № 216216 від 26.12.2016 року та у відповідності до Специфікації до договору позивач по справі поставив відповідачу товар на суму 719 974 грн 04к., про що також свідчить Видаткова накладна №АЕГ00000308 від 30.12.2016 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 15).

Згідно п.2.2. Договору оплата товару покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строки встановлені в Специфікаціях. Згідно Специфікації умови оплати - післяоплата згідно видаткової накладної.

Відповідно до п.2.3 сплата вважається такою, що відбулася з моменту зарахування грошових кошті на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі.

Відповідач частково оплату за поставлений товар провів, однак частина залишилась не погашеною, що зумовило позивача 13 липня 2018 року звернутись до відповідача із Претензійною вимогою (вих.№725-072018) про погашення заборгованості на суму 319 974 грн 04к. по Договору поставки № 216216 від 26.12.2016 року.

У відповідь на Претензію відповідач звернувся до позивача із Листом №б/н та дати (копія знаходиться у матеріалах справи (а.с. 20)) про розтермінування оплати зазначеної вище суми заборгованості на два місяці рівними частинами починаючи з 02.11.2018 року до 20.12.2018 року включно.

Проте станом на момент звернення з позовом до суду відповідач непогашену суму заборгованості не сплатив, що зумовило звернення позивача з позовом до суду.

При вирішенні справи суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами у справі спірний договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до нього застосовуються відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведена правова норма кореспондується з і ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З урахуванням умов спірного Договору поставки № 216216 від 26.12.2016 року зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строки встановлені в Специфікаціях. Згідно Специфікації умови оплати - післяоплата згідно видаткової накладної.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 319974 грн 04к. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору поставки № 216216 від 26.12.2016 року сторони погодили, що у разі прострочення сплати за товар покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення сплати за товар.

На підставі вказаних правових норм та договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 57 647 грн 92 к.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, прийшов до висновку про обгрунтованість її нарахування та такої, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов'язання, позивачем на суму заборгованості нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 5 234 грн 00 к. та інфляційні втрати в сумі 16 582 грн 17 к.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат та встановлено правомірність їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.124, ст.129 Конституції України, ст. 204, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 614, 625, 626-629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 216, 230, 265 Господарського кодексу України, ст. 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Приватного підприємства "Альфа Енерго Груп" до Приватного підприємства "Галкомбуд" про стягнення заборгованості в сумі 399 438 грн 13 к., з них: 319 974 грн 00к. - основна заборгованість, 57 647 грн 92к.- пеня, 16 582 грн 17к. - інфляційні, 5234 грн 00к. - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Галкомбуд" (вул. Незалежності, 65, м. Івано-Франківськ, 76018, код 32873210) на користь Приватного підприємства "Альфа Енерго Груп" (вул. Чорновола, буд.7, офіс 300, м. Івано-Франківськ, 76018, код 34418112) заборгованості в сумі 399 438 грн 13 к. (триста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень тринадцять копійок), з них: 319 974 грн 00к. (триста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривень) - основна заборгованість, 57 647 грн 92к. (п'ятдесят сім тисяч шістсот сорок сім гривень дев'яносто дві копійки) - пеня, 16 582 грн 17к.. (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні сімнадцять копійок) - інфляційні, 5234 грн 00к. (п'ять тисяч двісті тридцять чотири гривні) - 3% річних та 5 991 грн 57 к. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня п'ятдесят сім копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.04.2019

Суддя Фанда О. М.