Рішення

від 15.04.2019 по справі 910/17241/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2019Справа № 910/17241/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державної установи "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД"

про стягнення 6 424,69 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна установа "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД" про стягнення 6 424,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки №22-18 від 22.03.2018 в частині поставки позивачу товару неналежної якості, який був вилучений з обігу, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача 6424,69 грн., що становлять вартість неякісного товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

08.02.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17241/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 12.02.2019, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 12.02.2019 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 12.02.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД" (постачальник, відповідач) та Державною установою "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" (покупець, позивач) укладений договір поставки №22-18 (надалі - договір) постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товари медичного призначення: ДІС 021:2015-24322000-7 Спирти, феноли, фенолоспирти та інше.

У відповідності до п. 1.2. договору, кількість, упаковка (по кількості), асортимент та вартість товару визначаються в накладних та/або в специфікації до даного договору (Додаток №1).

Загальна сума по договору складає 58916,34 грн. Загальні обсяги та сума договору підлягають зменшенню у разі зменшення бюджетних призначень, у тому числі під час уточнення показників Державного бюджету України, а також у випадку обмеження або припинення бюджетного фінансування (п. 2.1., п. 2.2. договору).

У Специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили найменування, одиниці виміру, кількість одиниць, ціну та загальну вартість товару, яка склала 58916,34 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник поставляє товар покупцеві на умовах цього договору, видаткових закладних та рахунка-фактури постачальника.

Поставка Товару здійснюється за власний рахунок Постачальника. Місце поставки товару; місто Київ, вул. Платона Майбороди, 32, корпус 5, поверхи 7, 8, 9 (п. 3.2. договору).

На виконання умов договору відповідач у період з 23.03.2018 року по 20.06.2018 року здійснив позивачеві поставку товарів, що належать до групи товарів медичного призначення ДК 021:2015-24322000-7 (етанол 70% розчин та етанол 96 %розчин) на загальну суму 26652,64 грн. що підтверджується видатковими накладними №РН-0000359 від 23.03.2018 на суму 5 611,08 грн., №РН-0000575 від 19.04.2018 на суму 2 805,54 грн., №РН-0000735 від 17.05.2018 на суму 4 208,31 грн., №РН-0000922 від 12.06.2018 на суму 2 104,16 грн., №РН-0000988 від 20.06.2018 на суму 11 923,55 грн.

Позивач на виконання договору здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями №26 від 23.03.2018 на суму 5 611,08 грн., №37 від 20.04.2018 на суму 2 805,54 грн., №53 від 21.05.2018 на суму 4 208,31 грн., №70 від 15.06.2018 на суму 2 104,16 грн., №76 від 20.06.2018 на суму 11 923,55 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору, у випадку поставки неякісного товару, постачальник зобов'язується не пізніше 10 днів із дати належного підтвердження факту неякісної поставки за свій рахунок замінити зазначений товар.

30 липня 2018 року Державною установою "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" було вилучено з обігу товар на суму 2 917,77 грн. (208 флаконів лікарського засобу ЕТАНОЛ 70, розчин для зовнішнього застосування, 70% по 100 мл у флаконах, серії 010317, з маркуванням виробника ПП "КІЛАФФ "Україна"), шляхом повернення відповідачу, у зв'язку з забороною реалізації, зберігання та застосування з ознаками фальсифікацїї, що підтверджується видатковою накладною №1 від 30.07.2018 року та довіреністю від 30.07.2018 року

28 серпня 2018 року слідчим слідчої групи ГСУ НП України старшим лейтенантом поліції Демченко Д.В. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року справа 757/38100/18-к, було вилучено в позивача лікарський засіб етанол 96, розчин для зовнішнього застосування, 96 % по 100 мл у флаконах, серії 010218, маркуванням виробника ПП "Кілафф" в кількості 250 флаконів на суму 3 506,92 грн.

Листами №259 від 23.08.2018, №265 від 30.08.2018, №291 від 28.09.2018, №292 від 28.09.2018 та претензією №357 від 03.12.2018 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 6 424, 69 грн., сплачені за вилучений з обігу лікарський засіб.

Оскільки, відповідач на вимогу позивача не замінив товар на товар належної якості, грошові кошти за вилучений з обігу лікарський засіб на загальну суму 6424,69 грн. позивачу не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Видатковими накладними №РН-0000359 від 23.03.2018, №РН-0000575 від 19.04.2018, №РН-0000735 від 17.05.2018, №РН-0000922 від 12.06.2018, №РН-0000988 від 20.06.2018 підтверджується факт здійснення відповідачем поставки товару на виконання умов договору на загальну суму 26 652,64 грн.

Позивачем на виконання договору здійснено оплату поставленого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 4 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у статті 678 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 2 якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як встановлено судом, розпорядженням Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6625-1.2/4.0/17-18 від 25.07.2018 було заборонено реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу етанол 70, розчин для зовнішнього застосування 70% по 100 мл у флаконах, серії 010317, з маркуванням виробника ПП "Кілафф", що реалізується з сертифікатом якості, що має ознаку фальсифікації та встановлено суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів, невідкладно після одержання даного розпорядження перевірити наявність лікарського засобу етанол 70, розчин для зовнішнього застосування 70% по 100 мл у флаконах, серії 010317, з маркуванням виробника ПП "Кілафф", Україна, з вищезазначеними ознаками фальсифікації і вжити заходи щодо його вилучення з обігу шляхом повернення постачальнику та/або знищення.

30.07.2018 Державною установою "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" було вилучено з обігу товар на суму 2 917,77 грн. (208 флаконів лікарського засобу етанол 70, розчин для зовнішнього застосування, 70% по 100 мл у флаконах, серії 010317, з маркуванням виробника ПП "КІЛАФФ "Україна"), шляхом повернення відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №1 від 30.07.2018 року та довіреністю від 30.07.2018 року

28 серпня 2018 року слідчим слідчої групи ГСУ НП України старшим лейтенантом поліції Демченко Д.В. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року справа 757/38100/18-к, було вилучено в позивача лікарський засіб ЕТАНОЛ 96, розчин для зовнішнього застосування, 96 % по 100 мл у флаконах, серії 010218, маркуванням виробника ПП "Кілафф" в кількості 250 флаконів на суму 3 506,92 грн.

Приписи ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України наділяють покупця правом відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару.

Під істотним порушенням норми Цивільного кодексу України визначають наявність у товарі одного із наступних недоліків: 1) недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); 2) недоліки, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно); 3) недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Тобто, вимагати відшкодування вартості товару або його заміни покупець має право лише у випадку, якщо недоліки товару є істотними, тобто невиправними, економічно невигідними або повторювальними.

У відповідності до 3.4. договору, у випадку поставки неякісного товару, постачальник зобов'язується не пізніше 10 днів із дати належного підтвердження факту неякісної поставки за свій рахунок замінити зазначений товар.

Листами №259 від 23.08.2018, №265 від 30.08.2018, №291 від 28.09.2018, №292 від 28.09.2018 та претензією №357 від 03.12.2018 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 6 424,69 грн., сплачені за вилучений з обігу лікарський засіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи належне виконання позивачем умов договору щодо здійснення оплати товару, оскільки, відповідачем не спростовано факту порушення взятого на себе зобов'язання поставити передбачений договором товар належної якості, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 6424,69 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні Державної установи "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД" про стягнення 6 424,69 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1762,00 грн.

Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 6424,69 грн., а тому за подання даного позову позивач мав сплатити 1762,00 грн.

Згідно із квитанцією №25056878-1 від 20.12.2018 позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем не заявлено про повернення суми судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом, питання щодо повернення судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД" (03022, м. Київ, вулиця МИХАЙЛА МАКСИМОВИЧА, будинок 2, ідентифікаційний код 40692758) на користь Державної установи "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії Національної академії медичних наук України" (04050, м. Київ, вулиця ПЛАТОНА МАЙБОРОДИ, будинок 32, корпус 5, ПОВЕРХИ 7,8,9, ідентифікаційний код 24725044) грошові кошти у сумі 6424,69 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 15.04.2019.

Суддя О.В. Гулевець