Рішення

від 15.04.2019 по справі 910/1594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2019Справа № 910/1594/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АГРОНАФТОПРОДУКТ" (16633, Чернігівська область, Ніжинський район, вул. Ніжинський шлях, буд.17, код ЄДРПОУ 22830363)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-КОНТРАКТ" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 37241879)

про стягнення 128 558,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АГРОНАФТОПРОДУКТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-КОНТРАКТ" про стягнення 119 726,45 грн. основного боргу за товар по договору № 100 від 08.05.2019, 2627,42 грн. 3% річних, 6204,64 грн. інфляційних втрат, та покладення на відповідача 5000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було належним чином виконано умови договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 100 від 08.05.2019, проте відповідач не оплатив повністю вартість за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 15.02.2019 отримана - 22.02.2019.

Відповідач письмового відзиву не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 15.02.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, проте повернена до суду із зазначенням причини повернення вибули . Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АГРОНАФТОПРОДУКТ" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-КОНТРАКТ" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів (на умовах передплати) №100 (далі - договір).

Відповідно до п.1. договору передбачено, що згідно умов цього договору продавець зобов'язується продавати і відпускати нафтопродукти через свою мережу АЗС по талонам, відомостям або платіжним карткам (далі - талони , відомості або картки ), та безводними партіями що надають право на одержання нафтопродуктів, а покупець зобов'язується оплачувати вартість відпущених у такий спосіб нафтопродуктів.

Згідно п. 4.4. договору передбачено, що обов'язком покупця є неухильно дотримуватись умов даного договору і виконувати всі свої зобов'язання по ньому; вчасно й у повному обсязі, згідно умов даного договору здійснювати оплату за нафтопродукти.

Відпуск нафтопродуктів за талонами, відомостями, картками здійснюються на умовах 100% попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку. Перерахування грошових коштів покупцем повинно бути здійснено протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку. За домовленістю сторін рахунком може бути передбачений інший строк оплати товару (п.3.1. договору).

На виконання умов договору, позивачем виставлено рахунок №761 від 08.05.2018 (який повинен бути сплачений не пізніше 09.05.2018) та здійснено відпуск товару, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками (з боку відповідача - Прокопенко М.М., згідно довіреності №18 від 08.05.2018) видаткової накладної №813 від 10.05.2018.

Доставка товару здійснено за рахунок позивача, про що складено товарно-транспортну накладну №813 від 10.05.2018. Послуги поставки були включені до виставленого рахунку на оплату.

Прийнявши товар, відповідач здійснив часткову оплату за товар 31.05.2018 на суму 5000,00 грн., згідно банківської виписки від 31.05.2018 (призначення платежу: оплата за нафтопродукти згідно рахунку №761 від 08.05.2018).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, у визначені строки не оплатив поставлений товар на загальну суму 119 726,45 грн., а також просить суд стягнути з відповідача 2 627,42 грн. 3% річних та 6 204,64 грн. інфляційних збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позов частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, позивачем виставлено рахунок №761 від 08.05.2018 (який повинен бути сплачений не пізніше 09.05.2018) та здійснено відпуск товару, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками (з боку відповідача - Прокопенко М.М., згідно довіреності №18 від 08.05.2018) видаткової накладної №813 від 10.05.2018.

Відпуск нафтопродуктів за талонами, відомостями, картками здійснюються на умовах 100% попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку. Перерахування грошових коштів покупцем повинно бути здійснено протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку. За домовленістю сторін рахунком може бути передбачений інший строк оплати товару (п.3.1. договору).

Прийнявши товар, відповідач здійснив часткову оплату за товар 31.05.2018 на суму 5000,00 грн., згідно банківської виписки від 31.05.2018 (призначення платежу: оплата за нафтопродукти згідно рахунку №761 від 08.05.2018).

Остаточний розрахунок за фактично переданий товар мав бути сплачений не пізніше 09.05.2018, згідно з п. 3.1. договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за товар повністю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 6 204,64 грн. інфляції та 2 627,42 грн. - 3% річних.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 6204,64 грн. індексу інфляції та 2627,42 грн. 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Проте судом досліджено матеріали справи та встановлено, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині за необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та підтвердження наявності обставин звільнення його від обов'язку оплати вартості отриманого товару та понесення відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 119 726,45 грн. заборгованості за поставлений товар, 6204,64 грн. інфляційних втрат та 2627,42 грн. 7 % річних, а в частині стягнення 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-КОНТРАКТ" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 37241879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "АГРОНАФТОПРОДУКТ" (16633, Чернігівська область, Ніжинський район, вул. Ніжинський шлях, буд.17, код ЄДРПОУ 22830363) 119 726 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 45 коп. основного боргу, 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 42 коп. три відсотка річних та 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак